АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 лютого 2011 року ,
ВСТАНОВИЛА:
28 квітня 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» зв ернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1 015 262,42 гривень та судові витрати в розмірі 1820 гривень.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 25.07.2007 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було підписано кредитний договір № 014/79729/73/78829 про надання кредиту в сумі 130000,00 доларів США на строк по 25.07.2014 року під 13,5% відсотків річних зі сплатою одноразової комісії за оформлення кредиту в розмірі 12 145,25 грн. 25 копійок, та з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами.
У якості забезпечення виконання зобов;язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 25.07.2007року.
Відповідачка ОСОБА_2 не виконала умови п. 5.1., 5.2 кредитного договору, тобто щомісячно до 15 числа кожного місяця не здійснювала часткове погашення кредиту та не сплачувала відсотки за користування кредитом відповідно графіку, та після отримання повідомлення, у відповідності з п. 5.7. кредитного договору, не повернула позивачу кредитні кошти та не сплатила відсотки, за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 12.04.2010 року складає 128084,58 долари США, що за курсом НБУ (1 дол. США - 7,9265 гривень) складає 1015262,42 гривень.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник ОСОБА_3 до судового засідання з'явився, позов не визнав та надав свої заперечення в яких вказав, що сума заборгованості є завищеною та не відповідає фактичній заборгованості за кредитним договором. Крім того, умова договору про видачу кредиту в іноземній валюті не відповідає нормам законодавства. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня та у відповідності до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в у грошовій одиниці - гривні.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22 лютого 2011 року позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором на загальну суму в розмірі 1 015 262,42 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн., а разом 1017082,42 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просить рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 лютого 2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3- ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ “ Райффайзен Банк Аваль” та стягуючи солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1015262,42грн. та судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 не виконуються взяті на себе зобов;язання за кредитним договором від 25.07.2007року та договором поруки від 25.07.2007року, а тому на них покладається солідарна відповідальність за порушення зобов;язань згідно ст.ст.526,530, 612,625,1049, 1050 ЦК України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі вказується на те, що банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті.
Колегія судів не приймає до уваги дані доводи з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю” єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є генеральна ліцензія НБУ. ПАТ “ Райффайзен Банк Аваль” отримало банківську ліцензію на здійснення валютних операцій 11.10.2006року, копія якої знаходиться в матеріалах справи. ( а.с.82-85).
Відповідно до ст.36 Закону України “ Про Національний Банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси , як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно.
Отже, незміність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь- яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Виходячи із змісту статей 1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що сума заборгованості є завишеною та не відповідає фактичній заборгованості за кредитним договором, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються розрахунками заборгованості, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
О.В.Оверіна