АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г.,Оверіної О.В.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, та за зустрічним позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в особі ПП «Лакустер Юр Інвест» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2011 року ,
ВСТАНОВИЛА:
05 серпня 2009 року ОСОБА_1 зв ернувся до суду з позовом до ПАТ «Ерсте Банк» за участю третьої особи ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим , що банком незаконно визначена в кредитному договорі іноземна валюта - долари США, в той час як йому для придбання земельної ділянки необхідна була національна валюта - гривня. Після зростання курсу долара США по відношенню до гривні він, позивач, стан неплатоспроможним. Позивач також наголошував на тому, що кредитний договір укладений з порушенням валютного законодавства України. Оскільки позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував внаслідок істотного порушення банком умов договору, а також за відсутністю домовленості з банком щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, позивач відповідно до ст.ст.651,652 ЦК України просив розірвати кредитний договір.
Представник ПАТ «Ерсте Банк» вимоги ОСОБА_1 не визнав, зазначаючи, що банк не порушував прав позивача, як споживача фінансових послуг, надаючи кредит в іноземній валюті, діяв у відповідності з положенням Декрету Кабінету Міністрів України «При систему валютного регулювання валютного контролю», в зв'язку з чим підстав для розірвання кредитного договору немає. Крім того, банк звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 02.06.2008 року між ВАТ (в подальшому Публічне акціонерне товариство) «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір на суму 45 000 доларів США. Строк виконання договору був зазначений до 01.06.2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,0 % річних. В забезпечення виконання кредитного договору 02.06.2008 року укладений іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,15 га, що знаходиться в АДРЕСА_1. Крім того, в цей же день з ОСОБА_4 укладений договір поруки.
Проте, відповідач належним чином не виконував умови договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед банком. На вимоги банку про дострокове повернення кредиту боржник та доручитель не реагують. Такі обставини стали підставою для звернення банку до суду про стягнення заборгованості.
Представник ПАТ «Ерсте Банк» підтримав свій позов, у позові ОСОБА_4. просив відмовити.
Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити, зустрічні вимоги банку визнала частково, враховуючи наявність заборгованості по кредиту, яка повинна бути виражена у гривнях, виходячи з курсу долару США на день укладення кредитного договору.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк» за участю третьої особи ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору відмовлено в повному обсязі.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитом в розмірі 416 467 грн.59 коп., що еквівалентно 52 320 доларів США 05 центів.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» державне мито в розмірі 1 700 грн. та витрати за ІТЗ в розмірі 120 грн., а всього 1 820 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 в особі ПП «Лакустер Юр Інвест» просить рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2011 року скасувати та постановити нове рішення, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що 02.06.2008р. між ПАТ “ Ерсте Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014\1581\6\16333 про надання кредиту в розмірі 45000доларів США зі строком повернення до 01.06.2028р. та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних. В забезпечення виконання умов кредитного договору 02.06.2008р. між банком і ОСОБА_2 укладений договір поруки. Банк свої зобов;язання виконав у відповідності до умов кредитного договору. Відповідачі свої зобов;язання не виконали і станом на 15.09.2010року заборгованість складає 52320 доларів США , що еквівалентно 414280грн.62коп., яку суд першої інстанції стягнув з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.526, 533, 554, 1050, 1054 ЦК України.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1- ПП “ Лакустер Юр Інвест” вказується на те, що в кредитному договорі вказаний предмет кредитування долари США, але відсутнє чітке формулювання ціни предмету кредитування в національній валюті України- гривні. Після значного зростання курсу долара США восени 2008року вартість кредиту ОСОБА_1 стала складати на 119250грн. більше, ніж фактично ним отримано, і це відразу зробило ОСОБА_1 неплатоспроможнім.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки відповідно до ст. 36 Закону України “ Про Національний Банк України” офіційний курс гривні іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь- яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Виходячи із змісту статей 1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов;язання, як це передбачено статею 617 ЦК України.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в особі ПП «Лакустер Юр Інвест» відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
О.В.Оверіна