АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах ОСОБА_1, зацікавлена особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси про встановлення факту каліцтва, за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 березня 2011 року ,
ВСТАНОВИЛА:
16 грудня 2010 року перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах ОСОБА_1, зацікавлена особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси звернувся д о суду з заявою про встановлення факту каліцтва, вказуючи, що ОСОБА_1, відповідно до довідки офтальмологічної спеціалізованої МСЕК Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи № 428 від 01.11.2010 року є інвалідом 1 групи трудового каліцтва. Однак у зв'язку з тим, що акт про нещасний випадок на виробництві складений не по формі, визначити ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 не виявляється можливим та рекомендовано останній звернутися до суду для встановлення факту виробничого травматизму. Відсутність належно оформленого акту за формою Н-1 унеможливлює отримання ОСОБА_1 належних виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». У зв'язку з тим, що факт травматизму мав місце 1.06.1978 року, на даний час отримати акт за формою Н-1 не виявляєть можливим.
Представник прокуратури Приморського району міста Одеси ОСОБА_2 в судовому засідання заяву підтримала.
Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі міста Одеси заяву не визнав. При цьому вказував, на те що Акт про нещасний випадок на виробництві від 17.06.1978 року складений не за формою Н-1, тому не має юридичної сили.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 01 березня 2011 року заяву першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах ОСОБА_1, зацікавлена особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси про встановлення факту каліцтва – задоволено . Встановлено факт каліцтва ОСОБА_1 на виробництві у ВЗШ №19, яка розташована по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси пр осить рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 березня 2011 року скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи заяву першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту каліцтва, суд першої інстанції виходив з того, що 17.06.1978року ОСОБА_1 працювала вчителькою ВЗШ№19 в м. Одесі. Намагаючись скласти книги в шафу, на якій завідуючим господарством школи були складені готові до ремонту дерев;яні бруски, ОСОБА_1 відкрила дверцята шафи, в результаті чого бруски обвалились їй на голову. Від удару вона втратила свідомість. Працівниками школи була викликана “ швидка допомога”, яка доставила її в лікарню. В 2010року ОСОБА_1 звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з вимогою про призначення страхової виплати по трудовому каліцтву, але акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 не надала, тому їй відмовили у призначені щомісячної страхової виплати.
Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.256 ч.4 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи – залишає заяву без розгляду.
Відповідно до роз;яснень, вказаних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року № 5 “ Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” вбачається, що при застосуванні ст.256 ч.1п.3 ЦПК України , яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв;язку з виконання державних або громадських обов;язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону України “ Про охорону праці” ( з 24 листопада 1992року) справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов;язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли з приводу цього виникає спір, а також якщо при каліцтві у зв;язку з виконанням державних чи громадянських обов;язків призначається пенсія особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи загального захворювання ( а.с.6). Акт, наданий ОСОБА_1, складений не за формою, затвердженою Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президіума ВЦСПС від 20.05.1966року ( а.с.4). ОСОБА_1 зверталася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для призначення страхових виплат.
Суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на те, що з заяви про встановлення факту каліцтва вбачається спір про право і даний спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Суд першої інстанції в порушення вищевказаних норм закону не вирішив питання про залишення заяви без розгляду.
На підставі наведенного, колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст.307 ч.1п.4 ЦПК України, а заяву першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту каліцтва необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.4, 310 ч.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01 березня 2011 року скасувати, заяву першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 про встановленння факту каліцтва залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
К.П.Мартинова