Справа № 2-а-8819/11  

Провадження № 2-а/1004/2047/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року  

Богуславський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тітова М.Б., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації щодо відмови в проведенні виплат щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки  неправомірною та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок виплаченої їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки одноразовим платежем  в сумі 9300 грн. 00 коп. виходячи з розміру встановленого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити її виплату.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи. Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Вона отримала грошову допомогу в 2007-2010 роках значно меншу, ніж це передбачено частиною 5 ст. 12 вищевказаного Закону. По питанню виплати недоотриманої суми грошових коштів він звернулася з відповідною заявою до відповідача, але відповідачем  було відмовлено в задоволенні її вимог, в зв’язку з чим вона була змушена звернутися з відповідним позовом до суду.

В своїх запереченнях на позов представник відповідача зазначив, що позивачу виплачена допомога на оздоровлення за 2007-2010 роки, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду третьої групи в розмірах, що були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно  ст. 73 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Тому представник відповідача вважає, що управління праці і соціального захисту населення Богуславської РДА діяло правомірно при виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення.

Виключно Законом "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Законодавчих актів, які б передбачали більший розмір зазначеної допомоги, ніж отримав позивач, чи проведення перерахунку раніше одержаних сум щорічної допомоги на оздоровлення не має.

Згідно п. 5 та 6 статті 51 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть на себе бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом та Законом "Про Державний бюджет", не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Оскільки Законом України "Про державний бюджет" на 2007, 2008, 2009, 2010 роки не передбачені видатки на проведення перерахунку раніше виплаченої допомоги на оздоровлення, то відповідно управління праці та соціального захисту населення не може задовольнити вимоги позивача.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим 01 лютого 2002 року Київською облдержадміністрацією.

Із інформації наданої відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 за 2007 рік виплачена допомога на оздоровлення в сумі 90 гривень, виплати проводились в грудні місяці, за 2008 рік виплачена допомога на оздоровлення в сумі 90 гривень, виплати проводились в лютому місяці, за 2009 рік виплачена допомога на оздоровлення в сумі 90 гривень, виплати проводились в лютому місяці, за 2010 рік виплачена допомога на оздоровлення в сумі 90 гривень, виплати проводились в серпні місяці.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року було встановлено, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідам третьої групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" пунктом 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  були внесені зміни до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  і текст даної статті було викладено в наступній редакції " одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в статтю 48 Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Тому суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ч.2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто відповідач має керуватись діючою нормою ст. 48 Закону України ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої позивачу повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Суд вважає, що відповідачем порушено право позивача на отримання вказаних виплат, починаючи з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.5 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Таким чином відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 в проведенні виплат щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік виходячи із розміру 4 мінімальних заробітних плат.

Що стосується вимог позивача про виплату щорічної допомоги на оздоровлення в грошовій сумі суд вважає зазначити  наступне.

Повноваження, щодо нарахування, перерахування та виплати даної допомоги належить відповідним управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання позивачів, тобто суд першої інстанції в даному випадку не має права самостійно перераховувати суму, яка підлягає виплаті позивачу.

Позов згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України підлягає задоволенню в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату  недовиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки необхідно залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Позивач підлягає звільненню від оплати судового збору (державного мита), як потерпілий від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 19, 152 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп,  ст.ст.5, 6, 9, 11, 17, 99, 100, 158-163  КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області у виплаті  ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік  у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 Закону України  ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.

Зобов’язати управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік  виходячи із розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, встановленому ст. 48 Закону України ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити її виплату.

Позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату  недовиплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: суддя           М. Б. Тітов