ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"21" травня 2008 р. | Справа № 01/54-64. |
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі за позовом малого підприємства "Дует"
до відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго"
про стягнення 54 794,74 грн.
Суддя: Якушева І.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Рязанцев О.Є. – директор МП "Дует";
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 54 794,74грн. в якості відшкодування вартості електричної енергії недовідпущеної з вини ВАТ "Волиньобленерго" в порушення умов договору на користування електричною енергією №395 від 16.02.2002р. за період з 14.02.2004р. по 31.03.2008р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві №529/932 від 19.05.2008р. проти позову заперечує, посилаючись на таке:
- 11.02.2004 року Луцькою міською філією ВАТ «Волиньобленерго» було припинено постачання електричної енергії на приміщення за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 30, яке знаходилося на балансі МП «Нетрадиційні методи лікування», що підтверджується довідкою Волинського обласного бюро технічної інвентаризації виданою 20.01.2004 року №45.
20.12.2005року на підставі договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 30, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т.І. за р. №3793 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Волинське обласне бюро техінвентаризації» 22.12.2005 року за р. №13294355, який був укладений між МП «Нетрадиційні методи лікування» та ТзОВ «Інтербізнес», перейшло у власність останнього.
Отже, як юридично так і фактично, з дати підписання вищевказаного договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого приміщення двома сторонами, а також підписання передавального акту до цього договору, яким визначено момент переходу права власності від продавця до покупця, МП «Дует» (як власник 1/3 приміщення) втратило право на користування приміщенням та всіма інженерними комунікаціями, в тому числі комунікаціями, які забезпечують передачу електричної енергії.
Пункт 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕ від 17.10.2005 року, тобто тієї редакції ПКЕЕ, яка діяла на час виникнення правовідносин, було передбачено, що у разі звільнення займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та надати заяву щодо розірвання договору.
Всупереч вимог п.6.18 ПКЕЕ, позивач - МП «Дует», як споживач електричної енергії, не повідомив Луцьку міську філію ВАТ «Волиньобленерго», як постачальника електричної енергії та відповідну заяву не подав.
І хоча, формально, виходячи з норм чинного на момент виникнення даних правовідносин законодавства, договір на користування електричною енергією №395, сторонами за яким виступають МП «Дует» як споживач електричної енергії та Луцька міська філія ВАТ «Волиньобленерго» як постачальник електричної енергії, продовжує діяти, все ж, фактично, за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 30, Луцька міська філія ВАТ «Волиньобленерго», як електропостачальна організація, не могла постачати електричну енергію МП «Дует», як споживачу, оскільки ця юридична особа звільнила це приміщення і воно вже належало іншому власнику, а саме - ТзОВ «Інтербізнес».
Фактично, Луцька міська філія ВАТ «Волиньобленерго» своїми діями, які пов'язані із розірванням договору на користування електричною енергією №395 із споживачем - МП «Дует», недопоставила продукцію - електричну енергію, лише за період з 11.02.2004 року (дати припинення постачання електричної енергії) по 20.12.2005 року (дати укладення договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, ЗО).
Дані дії Луцької міської філії ВАТ «Волиньобленерго» відповідно до ч.2. ст.27 Закону України «Про електроенергетику» належать до числа правопорушень в електроенергетиці, що тягнуть за собою відповідальність, встановлену ч. 10 ст. 24 цього ж закону та п.3.2. договору.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Санкція, передбачена ч.10 ст.24 Закону України «Про електроенергетику» є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафом, за позовом про стягнення якого ст.258 Цивільного кодексу України встановлені скорочені строки позовної давності.
В силу ч.1. ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 Господарського кодексу України).
Оскільки саме внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо поставки електричної енергії за період з 11.02.2204 року по 20.12.2005 року у позивача виникає право стягнути з відповідача двократний розмір відшкодування вартості недовідпущеної електричної енергії, яка є видом відповідальності, в результаті застосування якої для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.
Доводи про застосування до обов'язку енергопостачальника сплатити двократну вартість недовідпущеної електричної енергії, як санкції, яка передбачена ч.10 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» скорочених строків позовної давності, передбачених ст.258 Цивільного кодексу України, підтверджується і судовою практикою по схожих справах, які за своєю правовою природою виникнення та реалізації містять однакові елементи господарських правовідносин.
Зокрема, про це зазначено як у рішеннях господарських судів першої інстанції {рішення господарського суду Волинської області №01/118-38.1 від 12.09.2007року) так і судів вищої інстанції (постанова Вищого господарського суду України від 11 березня 2008 року по справі №01/118-38.1. та постанова Вищого господарського суду України від 17.01.2007року по справі № 29/247-06-6305).
Відповідно до п.3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Пунктом 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Ухвалою господарського суду від 23.03.2008р. явку представників сторін в судове засідання було визнано обов’язковою. Проте повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився.
Господарський суд відповідно до ст.77 ГПК України відкладає розгляд спору у разі неявки повноважних представників сторін в судове засідання.
У зв’язку з цим та необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів по справі розгляд справи слід відкласти.
Оскільки спір відповідно до ст.69 ГПК України має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви строк розгляду спору продовжено за згодою сторін.
Керуючись ст. 69, п.1, 3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Строк розгляду спору продовжити за клопотанням сторін.
2. Розгляд справи відкласти на 25.06.2008року на 9 год 30 хв.
3. Зобов’язати позивача до 23.06.2008р. подати суду письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві №529/932 від 19.05.2008р.
4. Зобов’язати відповідача подати суду договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого приміщення від 20.12.2005року, передавальний акт до цього договору.
Суддя Якушева І. О.