ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2012 року Справа № 5013/2242/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1- предст., дов. №607841 від 05.12.2011 року
відповідача: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Олександрія Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2012р. у справі №5013/2242/11
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Олександрія Кіровоградської області)
до: Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград)
про: визнання незаконним і скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року по справі №5013/2242/11 (суддя Колодій С.Б.) було відмовлено в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Олександрія Кіровоградської області) до Петропавлівської районної спілки споживчих товариств (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області) до Кіровоградської міської ради (м. Кіровоград) про визнання незаконним і скасування пункту 1.16 рішення Кіровоградської міської ради «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин»від 28.12.2007 року №405 та визнання недійсним договору оренди землі №68 від 12.08.2008 року, укладеного між сторонами по справі.
Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Олександрія Кіровоградської області) –позивач, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2012 року по справі №5013/2242/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник вважає, що судом допущене неповне з’ясування обставин та має місце неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає, що спірним рішенням було порушене його речове право, тому суд необґрунтовано не застосував п.4 ч.1 ст.268 ЦК України. Крім того, помилковим є висновок місцевого господарського суду, що земельна ділянка площею 2,0821 га, яка знаходилася у постійному користуванні ВАТ «Центр-племресурси Кіровоград», не відносилася до категорії земель сільськогосподарського призначення, а належала до земель населених пунктів. Цей висновок не ґрунтується на поданих сторонами доказах. Позивач зазначає, що у момент первинної видачі акту на право постійного користування діяв Земельний кодекс в редакції 1992 року, за яким для встановлення належності земельної ділянки до певної категорії земель визначальним є цільове призначення цих земель та мета, для якої земельна ділянка передається у власність чи надається у користування. До складу комплексу, який був придбаний позивачем входили об’єкти нерухомості сільськогосподарського призначення (корівники), а основним видом діяльності попереднього землекористувача була сільськогосподарська діяльність. За таких обставин спірна земельна ділянка повинна бути віднесена до земель сільськогосподарського призначення (для потреб сільського господарства). Це кореспондується із ст.22 Земельного кодексу України в редакції 2001 року. Заявник також посилається на неправильну оцінку інших документів у справі. Зокрема, суд не врахував, що рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №580 від 27.04.2001 року у встановленому законом порядку не було визнано нечинним чи скасованим, тому дане рішення має бути врахованим при вирішенні даного спору в якості підтвердження цільового призначення земельної ділянки.
22.03.2012 року від позивача надійшли додаткові пояснення щодо цільового призначення земельної ділянки і заява про роз’яснення позицій апеляційної скарги, які були залучені до матеріалів справи.
Відповідач –Кіровоградська міська рада (м. Кіровоград) –відзив на апеляційну скаргу не надала, представник відповідача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №94172581). Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, останній не скористався своїм правом участі у судовому засіданні, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 29.12.2006 року гр. ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим 29.12.2006 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за №1974, придбав у відкритого акціонерного товариства "Центр-племресурси Кіровоград" 21/25 часток комплексу будівель по АДРЕСА_1 в м. Кіровограді.
28.12.2007 року Кіровоградською міською радою прийнято рішення №405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин», згідно з яким (пункт 1.15) ВАТ "Центр-племресурси" припинено право користування частиною земельної ділянки площею 18812,63 кв.м по АДРЕСА_1, наданої на підставі рішення міськвиконкому від 25.03.1998 року №269 під розміщення адміністративно-господарських приміщень, у зв’язку з продажем нерухомого майна (договір купівлі-продажу від 29.12.2006 р. ВЕМ №162646 р. №1974).
Цим же рішенням (пункт 1.16) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду на 25 років земельну ділянку площею 18812,63 кв. м земель громадського призначення по АДРЕСА_1 під розміщення адміністративно-господарських приміщень.
12.08.2008 р. між Кіровоградською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі №68, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.08.2008 року за №040838700023.
Згідно пункту 1 договору Кіровоградська міська рада на підставі рішення від 28.12.2007 року №405 надала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративно-господарських приміщень. В оренду передана земельна ділянка площею 18 812,63 кв. м земель громадського призначення (пункт 2 договору).
Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, на якій розташований комплекс будівель, частка якого відчужена за зазначеним вище договором купівлі-продажу, знаходилася у ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград" в постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею І-КР №-002111, виданому виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 08.04.1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 25.03.1998 року №269. Державний акт на право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №983. За даним державним актом земельну ділянку було надано у постійне користування для розміщення адміністративно-господарських приміщень.
Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №269 від 25.03.1998 року затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок підприємств та установ міста з оформленням документів на право користування землею згідно з додатком на 2 аркушах та доручено Управлінню земельних ресурсів видати правоустановчі документи на землекористування згідно з чинним законодавством. Згідно додатку до даного рішення встановлено наявність у ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград" в постійному користуванні земельної ділянки під розміщенням адміністративно - господарських приміщень по АДРЕСА_1 площею 2,08 га, яка віднесена до категорії земель - населені пункти.
27.04.2001 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради прийнято рішення №580 "Про затвердження складу угідь землекористування по АДРЕСА_1 ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград", яким затверджено склад угідь внутрігосподарського землеустрою землекористування по АДРЕСА_1 закріпленого за ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград" у постійне користування згідно з рішенням міськвиконкому від 25.02.1998 року №160 у наступних розмірах до загальної площі - 20821,1 кв. м: сільськогосподарські угіддя, всього - 9797,2 кв. м, в тому числі рілля - 6537 кв. м, багаторічні насадження - 3260,2 кв. м; забудовані землі, всього - 11 023,9 кв. м. Пунктом 2 цього рішення було доручено управлінню земельних ресурсів внести зміни в землекадастрову документацію.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог місцевий господарський суд обґрунтовано з посиланням на норми чинного законодавства і матеріали справи зробив висновок, що земельна ділянка площею 2,0821 га, що знаходилася у постійному користуванні ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград" не відносилася до категорії земель сільськогосподарського призначення, а належала до категорії земель населених пунктів (в редакції Земельного кодексу України 1992 року) та категорії земель житлової та громадської забудови (в редакції Земельного кодексу України 2001 року). Такий висновок суду відповідає наявним у справі матеріалам і підтверджується крім того, документами, наданими на запит господарського суду компетентними органами. Так згідно експлікації по формі №6-зем за період з 01.01.1998 року по 01.07.2008 року, підписаної заступником начальника управління Держкомзему у м. Кіровограді та поданої на вимогу суду 12.01.2012 року, земельна ділянка площею 2,0821 га знаходилася у користуванні ВАТ "Центр-племресурси", як земельна ділянка громадської забудови (т.1, а.с.131-132). А відповідно до інформації управління Держкомзему у м. Кіровограді від 20.12.2011 року №672 земельна ділянка під кадастровим номером 351010000241580012 відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови на підставі статті 19 Земельного кодексу України (т.1, а.с.58).
Разом з тим, суд також правомірно погодився із позицію позивача щодо незаконності пункту 1.16 рішення Кіровоградської міської ради №405 від 28.12.2007 року щодо передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду на 25 років земельної ділянки площею 18812,63 кв. м земель громадського призначення по АДРЕСА_1 під розміщення адміністративно-господарських приміщень без розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Так, суд правильно зазначив, що відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення(викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 року проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Згідно пункту 1.15 рішення Кіровоградської міської ради №405 від 28.12.2007 року ВАТ "Центр-племресурси Кіровоград" припинено право користування частиною земельної ділянки площею 18812,63 кв. м по АДРЕСА_1 у зв’язку з продажем нерухомого майна, але межі даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені. Факт продажу підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2006 року, за яким позивач придбав у власність 21/25 частку комплексу будівель, що розташовані на земельній ділянці площею 2,08 га.
За пунктом 1.16 спірного рішення позивачу передавалась в оренду земельна ділянка, межі якої не визначено в натурі (на місцевості), тому до винесення даного рішення повинен розроблятися та погоджуватися проект відведення земельної ділянки, і лише після цього прийматися рішення про передачу в оренду такої земельної ділянки.
Цей висновок суду слід визнати обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши вимоги позовної заяви по суті, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).
Згідно статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже позивач у випадку пропуску ним строку давності повинен обґрунтувати причини, які зумовили обставини цього пропуску і тільки за наявності поважних причин, порушене право підлягає захисту в судовому порядку. Як вбачається із матеріалів справи позивач не навів будь-яких причин пропущення строку позовної давності, але вважає, що цей строк не є пропущеним з посиланням на п.4 ст.268 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 статті 268 Кодексу (в редакції, що діяла до 15.01.2012 року) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Перелік речових прав на чуже майно встановлений ст.395 ЦК України. Відповідно до зазначеної правової норми речовими правами на чуже майно є:
1) право володіння;
2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Згідно пункту 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для продовження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
За приписами пункту 2 статті 125 цього Кодексу право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Пункт 2 статті 126 Кодексу передбачає, що право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно ж статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Права на чуже майно – це похідні від права власності права на чужу річ, обмежені у змісті і які надають управомоченій особі –титульному володільцеві –можливість впливати на річ без участі власника в рамках встановлених законом чи договором із власником. Мета будь-якого права на чужу річ –отримати можливість користування чужою річчю в певних межах з метою задоволення відповідних потреб користувача, якщо іншого способу задовольнити потреби користувача не існує. При цьому, право власності особи-власника такої речі обмежується. Після припинення права на чуже майно право власності відновлюється у повному обсязі.
Речові права на чуже майно мають обмеженості у змісті, так у даному випадку йдеться про менший об'єм правомочностей, порівняно з правом власності. За загальним правилом жодне з прав на чуже майно перерахованих у ч. 1 ст. 395 ЦК України не дає управомоченій особі можливості розпоряджатися чужою річчю. Титульний володілець може лише в рамках встановлених законом чи договором із власником користуватись річчю без участі власника. Ця конструкція подібна до деяких прав із зобов'язальною правою природою, наприклад, правами орендаря, але не ними. Відмінність тут полягає у тому, що права на чуже майно мають абсолютний характер, а відповідно і абсолютний захист (в тому числі від самого власника) із застосуванням речево-правових способів захисту, а також необмежений строк існування.
Зазначені вище обставини виключають застосування до правовідносин сторін п.4 ст.268 Цивільного кодексу, оскільки оспорюваним актом не порушується право власності позивача на належне майно, а речові права у останнього відсутні.
Слід також зазначити, що питання застосування строку давності суд вирішує при прийнятті судового рішення по справі. Оспорюване рішення суду було прийнято 31.01.2012 року, а з 15 січня 2012 року пункт 4 ст.268 ЦК України є виключеним, тобто станом на момент прийняття рішення у суду були відсутні підстави застосовувати зазначену норму права у зв’язку з її відсутністю.
Судом правильно був встановлений строк, з якого обчислюється строк позовної давності та зазначено, що позивач не подав будь-яких доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
За таких обставин рішення господарського суду є обґрунтованим, прийнято за повністю дослідженими матеріалами справи відповідно до вимог матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Олександрія Кіровоградської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року по справі №5013/2242/11 залишити без зміни.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена в повному обсязі 02.04.2012 року)