РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" березня 2012 р. Справа № 7/105-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Василишин А.Р. ,
судді Петухов М.Г.
при секретарі Карпець О.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Жовмір В.П., Поляруш Н.Ф.
третя особа - не з'явилася
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Перемога-Агро" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.11.11 р. у справі № 7/105-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ-Інвест"
до Приватного підприємства "Перемога-Агро"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УПГ"
про стягнення 311 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.11.2011р. у справі №7/105-10 (суддя Банасько О.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-ІНВЕСТ»до Приватного підприємства «Перемога-Агро»про стягнення 311000 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 02.11.2011р. у справі №7/105-10 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького господарського суду м.Вінниці від 02.11.2011 року у справі № 7/105-10 повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-ІНВЕСТ»повністю.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Перемога-Агро»посилається на ту обставину, що суд не маючи повних висновків перевірки органу дізнання 18.10.2011 року поновив провадження по справі, яку призначив на 02.11.2011р. Оскільки ТОВ «УПГ-ІНВЕСТ»посилався, що зерно сої було доставлено на адресу ФОП ОСОБА_1., суд провів розгляд справи без участі сторони на, яку посилався позивач, хоча відповідно до ст..30 ГПК України сторона викликалась до суду, документи які витребував суд, не надала. В судовому засіданні заявлялось клопотання провадження по справі зупинити до повного та об’єктивного розслідування по кримінальній справі. Суд не прийняв до уваги клопотання представника відповідача, в порушення п.п. 1, 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розглянув справу за наявними в ній матеріалами та виніс рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнив. Таким чином рішення господарського суду Вінницької області від 02.11.2011 р. прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перемога-Агро»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 р. у справі №7/105-10 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ-Інвест" в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Крім того, в ході розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія дійшла висновку про необхідність залучити до участі у справі ТзОВ "УПГ" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та витребувати у відповідача ПП "Перемога-Агро" нові докази.
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 р. у справі №7/105-10 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г.
Керівник Приватного підприємства "Перемога-Агро" Поляруш Н.Ф. в судове засідання з'явилася та підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 02.11.11 р. у справі №7/105-10 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.
Представники позивача та третьої особи на стороні позивача в судове засідання не прибули. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Від третьої особи повернувся конверт у зв'язку із тим, що за зазначеною адресою ТзОВ "УПГ" не існує.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПГ- Інвест" (Покупець) та Приватним підприємством "Перемога-Агро" (Постачальник) укладено договір поставки (а.с.11-12, т.1).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеним Договором, товар (зерно сої).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що продукцію належить перевозити транспортом за рахунок Продавця. Обов'язки щодо забезпечення транспортом покладаються на Продавця.
Згідно п.3.1 продукція повинна бути поточного року, а її якість відповідати вимогам діючих державних стандартів та підтверджуватись відповідними посвідченнями про якість.
Прийом-передача готової продукції здійснюється представником ПП "Мира" про що складається акт прийому-передачі. При цьому проводиться відбір проб кожного виду продукції у трьох екземплярах: один для лабораторних досліджень, та по одному для Покупця та Постачальника. Всі проби опломбовуються та скріплюються печатками сторін, про що робиться відмітка у акті прийому-передачі. Такі проби можуть слугувати доказами при виникненні протиріч між сторонами щодо якості виготовлених комбікормів. Для вирішення спорів, щодо якості продукції, сторони визначають за взаємною згодою лабораторію Державної хлібної інспекції України .
Ціна продукції в заліковій вазі складає 3 200,00 грн/тону з урахуванням ПДВ продукції та залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Загальна сума договору складає 960 000,00 грн. (п.4.1 Договору).
Загальна кількість продукції, що підлягає поставці за Договором, становить 300 тон. (п.4.2 Договору).
Відповідно п.4.3 Договору оплата за продукцію здійснюється в наступному порядку, а саме: 100 % від вартості продукції при наданні документів, що підтверджують погрузку товару на транспорт з точною вказівкою про кількість.
Розрахунок за продукцію здійснюється лише після отримання Замовником та за фактично отриману кількість продукції на підставі належним чином оформлених актів приймання та рахунків-фактур Постачальника протягом 1 банківського дня (п.4.5 Договору).
Поставка товару Покупцеві здійснюється окремими партіями, у кількості, за цінами і у строк визначений у замовлені на поставку, які узгоджуються з Постачальником. Постачальник зобов'язаний поставити продукцію Покупцеві протягом 15 днів (п.5.1 Договору).
Як свідчать матеріали справи, позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідно до умов договору поставки № б/н від 17.03.2010 року укладеного між ТОВ "УПГ-Інвест" та ПП "Перемога-Агро" ним було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж на загальну суму 311000,00 грн. в рахунок майбутньої поставки Товару.
На підтвердження вказаного факту Товариство з обмеженою відповідальністю "УПГ-ІНВЕСТ" надало до суду першої інстанції платіжні доручення від 22.03.2011 року № 62302 на суму 160000,00 грн., від 26.03.2011 року № 62329 на суму 151000,00 грн., довідку від 06.07.2010 року № 24 за підписом головного бухгалтера та директора, довідку від 23.09.2010 року № 52 за підписом головного бухгалтера та директора, банківські виписки (а.с.13-14, 26, 32, 96, 107-108, т.1).
За умовами договору поставки № б/н від 17.03.2010 року відповідач зобов'язувався передати у власність позивача зерно сої, проте за твердженням позивача цього останнім зроблено не було.
Матеріали справи свідчать, що відповідач поставки товару на суму попередньої оплати не здійснив в зв'язку з чим до нього було заявлено вимогу про повернення боргу в сумі 311000,00 грн. (лист від 14.05.2010 року № 14/05-2) (а.с.15, т.1).
Факт надіслання вимоги підтверджується фіскальними чеками № 6745 та № 6746 наявними в матеріалах справи (а.с.16, т.1).
Відповіді на претензію від 14.05.2010 року відповідачем надано не було, грошові кошти в сумі 311000,00 грн. не повернуто.
У матеріалах справи, міститься висновок експерта від 20.07.2011р. №346-П (попередженого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку) проте, що підпис у графі "Прийняв" видаткової накладної від 22.03.2010р. виконаний не гр. ОСОБА_2., а іншою особою.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ бухгалтерського обліку це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 вищевказаного Закону).
Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За правилами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із наведених вище документів випливає те, що видаткова накладна №55 від 22.03.2010р. яка містить в графі "Прийняв" підпис особи без зазначення її прізвища, достовірно не підтверджує факт здійснення господарської операції по поставці товару (насіння сої) відповідачем позивачу в кількості 100,705 т. на суму 322256,40 грн. з огляду на письмові пояснення надані в рамках розслідування кримінальної справи, висновок спеціаліста тощо.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перемога-Агро» на рішення господарського суду Вінницької області від 02.11.2011р. у справі №7/105-10 – залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.
Справу №7/105-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.
- Номер:
- Опис: про стягнення боргу
- Тип справи: За нововиявленими обставинами (за заявою сторони)
- Номер справи: 7/105-10
- Суд: Господарський суд Вінницької області
- Суддя: Філіпова Т.Л.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.06.2012
- Дата етапу: 13.07.2012