АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року м. Одеси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді - Кварталової А.М.,
суддів – Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,
при секретарі – Чебан Н.В.,
в порядку письмового провадження, розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський Одеської області на постанову Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2009р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський Одеської області про визнання відмови в нарахуванні та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» безпідставною та зобов’язання вчинити певні дії ,-
встановила:
17.02.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський Одеської області, в якому просив визнати дії відповідача щодо невиплати соціальної допомоги безпідставною та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.06.2007 року по 01.02.2009 року включно, поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що він є дитиною війни і повинний отримувати в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський підвищення до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, відповідач таку державну допомогу не виплачує, чим порушуються його законні права та інтереси.
Позивач звернувся до суду з заявою в якій позов підтримав та просив справу розглянути у його відсутність(а.с.7).
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Білгород – Дністровський Одеської області, в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі та застосувати ст. 99 КАС України, а саме: строк звернення до адміністративного суду та розглянути справу за його відсутності(а.с.14).
Постановою Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2009р . позов задоволено частково.
Зобов’язано УПФУ у м. Білгород – Дністровський Одеської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії встановленою ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. В іншій частині позову відмовлено(а.с.18-21).
Справа № 22а- 1115/2011р.
Головуючий в 1 інстанції – Толкаченко О.О. Суддя – доповідач - Кварталова А.М. Категорія КАС
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову .
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 1938 року народження перебуває на обліку в УПФУ у м. Білгород – Дністровський Одеської області та має статус дитини війни, згідно посвідчення(а.с.5-7). Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивач не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.
В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність відповідача є протиправною.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 09 липня 2007 року, позивач має право на підвищення пенсії саме з цієї дати.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, починаючи з 2007 року лише 17.02.2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача за 2007р.
Отже, в період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. позивач не мав права на отримання державної соціальної допомоги, оскільки пропустив строк для звернення до суду.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, районний суд вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Суд задовольнив позов частково, і зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з проведенням відповідних виплат в межах річного строку для звернення до адміністративного суду, а саме: з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Право позивача підлягає захисту за 2008р. лише з 22 травня 2008р. з дня ухвалення Конституційним Судом.
Таким чином, є підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до ст.71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2009р.” від 26 грудня 2008р. № 835 –У1 було надане право Кабінету Міністрів України у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, є всі підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009р. по 01 лютого 2009р. в межах позовних вимог , з урахуванням фактично здійсненних виплат.
Доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Річний строк звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
У розумінні ст. 87 Закону України " Про пенсійне забезпечення", лише нараховані і не виплачені суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на те, що щомісячна соціальна допомога як "дитині війни", позивачу у 2006-2008 роках не нараховувалась, відсутні правові підстави для ствердження про те, що позивач має право на судовий захист без обмеження будь-яким строком.
Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивачем до суду не надано.
Доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів визнала безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апелянта про те, що обчислення пенсій або підвищень до них, передбачених законодавством, залишився неврегульованим, виплата “ дітям війни” підвищення до пенсій у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не передбачена законодавством, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи у скарзі про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Європейський Суд з прав людини у справі „Кечко проти України” (заява №63134/00), зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може сама вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення Суду). У зв’язку з цим Суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань (п. 26 рішення „Кечко проти України”; див. mutatis mutandis рішення у справі „Бурдов проти Росії” (№59498/00)).
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону. В позові позивач просив визнати діє позивача протиправними(а.с.1-2).
Однак, суд ці вимоги закону не виконав, не визнав протиправною бездіяльність відповідача, а тому рішення суду підлягає в цій частині зміні .
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак помилково не застосував норми процесуального права стосовно строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, постанову суду — змінює, з викладенням резолютивної частини постанови у новій редакції.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст. ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1п.1, 205 ч.2, 207,254 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський Одеської області – задовольнити частково.
Постанову Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2009р.– змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:
Визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася в не проведенні щомісячної доплати до пенсії та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровський Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009р. по 01 лютого 2009р., з урахуванням фактично здійсненних виплат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Н.Д.Плавич
Л.А.Гірняк