ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 рокуСправа №160/12450/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) до   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )  про стягнення податкового боргу

УСТАНОВИВ:

30 квітня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 440 304,41 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість  платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується в інтегрованих картах платника податків по податку на доходи фізичних осіб, по військовому збору, по штрафам у сумі 440 304,41 грн, яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 05.05.2025 року суд відкрив  адміністративне провадження у справі №160/12450/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 27 травня 2025 року о 11:10 год.

Ухвалою від 27.05.2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/12450/25 та вирішив  розпочати розгляд справи по суті у судовому засіданні 01 липня 2025 року о 10:30

Копії ухвал від 05.05.2025 та 27.05.2025 року року направлені на адреси сторін через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання 01.07.2025 року сторони, які належним чином повідомленні про дату та час розгляду цієї справи, не з`явились.

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи видно, що на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг на загальну суму 440 304,41 грн, а саме:

1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 400 276,38 грн, згідно:

-          Податкового          повідомлення-рішення №0651582408 від          21.10.2024 на суму 340,00 грн;

- Податкового          повідомлення-рішення №0651612408 від 21.10.2024 на  суму 319 949,10 грн;

-          Податкового          повідомлення-рішення №0651612408 від 21.10.2024 на суму 19 987,28 грн;          

2. Заборгованість по військовому збору, шо сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 33 328,03 грн згідно:

- Податкового          повідомлення-рішення №0651572408 від          21.10.2024 на          суму 13 837,93 грн;

- Податкового          повідомлення-рішення  №0651572408 від          21.10.2024 на          суму 6 665,60 грн;

3. Заборгованість платника по адміністративним штрафам та іншим санкціям, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 6 700,00 грн, згідно:

-          Податкового          повідомлення-рішення №0651602408 від          21.10.2024 на          суму 6 700,00 грн.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у суду відсутня.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Податковий орган сформував податкову вимогу від 22.01.2025  №0002893-1308-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України видно, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України     податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та п. 57.1 ст. 57 ПК України, згідно якого платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, підприємством не сплачено суму самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строку, визначеного Податковим кодексом України.

Згідно із вимогами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у  підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пп.14.1.175  п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України  податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України  джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п. 95.1,  95.2  ст.95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів  з  дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому  податкову вимогу  в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України  на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

У зв`язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену податкову вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Згідно із статтями 67, 68 Конституції України  кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України  та законів України.

Підпунктом  16.1.4   п.16.1  ст.16 Податкового кодексу України  встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 440304,41 грн, як і докази оскарження податкових повідомлень-рішенняь, якими нарахована спірна сума боргу, у встановленому законом порядку, у справі відсутні.

Частиною 1 п.95.3  ст.95 Податкового кодексу України  передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції України   визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2  статті 19 Конституції України  - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією   та законами України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що заявлена позивачем сума заборгованості відповідача у розмірі  440 304,41 грн є узгодженим податковим зобов`язанням і підлягає стягненню зостаннього.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного до справи не надано, то суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2  ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

В цьому випадку, такі витрати не мали місце.

Керуючись ст. ст.241-246,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі  440 304,41 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 03.07.2025 року.

Суддя                                                     С.В. Ніколайчук