1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12719/24 1-кп/335/446/2025

03 липня 2025 року                                                         м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082050000667 від 02.04.2024,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082050000667 від 02.04.2024.

01 липня до суду надійшло клопотання ОСОБА_4 , яке за своїм змістом є клопотанням про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу - застави.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав подане ним клопотання у якому зазначив про те, що просить суд зменшити йому розмір застави до розміру 40 прожиткових мінімумів, оскільки він вважає, що ризики є необґрунтованими і невмотивованими. Також він має власне житло, офіційно працевлаштований в «Агробу Буд Холдинг», є волонтером ГО «Пора», одружений на жінці, яка є військовою ЗСУ, характеризується за місцем мешкання позитивно, є донором крові та потребує невідкладної операції.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного та просила суд зменшити йому розмір застави.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадежння, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 23 січня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно встановлено розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242 240,00 грн.

Ухвалою суду від 26 червня 2025 року у задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу було відмовлено. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 серпня 2025 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» із застосування застави на умовах визначених ухвалою Возесенівського районного суду м.Запоріжжя від 23 січня 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Так, судом встановлено, що на даний час розпочато судовий розгляд кримінального провадження, визначено обсяг та порядок дослідження доказів, розпочато дослідження письмових доказів.

ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, та за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання на досудовому розслідуванні, підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вплив на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, не змінилися та продовжують існувати і на цей час.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою працездатного віку, до затримання офіційно був працевлаштований, що підтверджується довідкою з місця роботи. Разом з цим, у наявній в матеріалах справи довідці зазначено про те, що ОСОБА_4 відповідно до наказу №877/12 від 19.12.2021 був прийнятий на посаду «Представника постачальника» у міжнародній інвестаційно-будівельній компанії ТОВ «Агробудхолдинг» де працює по теперішній час, проте довідка не має дати видачі, що позбавляє суд можливості встановити до якого момент ОСОБА_4 був офіційно працевлаштований та як задовго до затримання працював. З копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 вбачається, що 13.06.2025 ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_6 , разом з цим ОСОБА_4 дітей на утриманні не має, раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час перебування на іспитовому строку.

Також, у суду відсутні відомості про те, що обвинувачений за станом свого здоров`я не може перебувати у місці тримання під вартою, а міцність його соціальних зв`язків, зокрема те, що 13.06.2025 він одружився, є волонтером громадської організації «ПОРА» на безоплатній основі, пройшов лікування від наркотичної залежності у 2022 році, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за місцем мешкання не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу.

З наявної в матеріалах справи копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з якої вбачається, що з 14.02.2024 по 24.02.2024 ОСОБА_4 перебував на лікуванні у КНП «ЗЦПМ-СД №1» м.Запоріжжя та йому встановлено діагноз: грижа желудка с витіканням язва дванадцятипалої кишки та рекомендовано зробити протягом року операцію. Доказів того, що на даний час ОСОБА_4 потребує такої операції та її неможливо провести в умовах СІЗО суду не надано.

27 травня 2025 року судом було постановлено ухвалу, якою зобов`язано Філію Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області забезпечити додержання прав обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», на необхідне медичне обслуговування.

04.06.2025 до суду надійшла відповідь з Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області щодо виконання ухвали суду з якої вбачається, що відмов у наданні медичної допомоги не було.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний у вигляді тримання під вартою та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі визначеному судом кореспондується з характером суспільного інтересу, підставами і метою його обрання, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не надає можливості обвинуваченому перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зменшення розміру застави.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На думку суду, дані про особу обвинуваченого та наявність встановлених судом ризиків, у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом внесення застави у меншому розмірі, ніж визначений ухвалою суду від 23 січня 2025 року, у зв`язку з чим, клопотання ОСОБА_4 про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 182, 201, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03 липня 2025 року.

Повний текст ухвали виготовлено 03 липня 2025 року.

Суддя: ОСОБА_1