Справа № 527/1343/24

провадження № 1-кп/527/34/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

02 липня 2025 року                                                 м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження №12024170510000131 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

УСТАНОВИВ :

У провадженні Глобинського районного суду Полтавської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що у ході досудового розслідування для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу, свідків, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, може мати намір переховуватися від слідства та суду, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час вище вказані ризики, на думку прокурора, не зменшилися, а тому враховуючи викладені обставини, що підтверджують наявність зазначених ризиків вважає за необхідне продовжити обвинуваченому обраний запобіжний захід – тримання під вартою, так як застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

Разом з тим прокурором у клопотанні зазначено, що інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з таких причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати, оскільки вказаний запобіжний захід є найменш суворим з-поміж інших і є неспівмірним із врахуванням інкримінованого;

- особиста порука – неможливо застосувати у зв`язку з тим, що на адресу слідчого чи прокурора не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за обвинуваченого;

- застава – неможливо застосувати у зв`язку з тим, що на адресу слідчого чи прокурора не надходило заяв або клопотань про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок;

- домашній арешт - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що обвинувачений підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Крім цього, прокурор у клопотанні зазначає про недоцільність визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства, або погрозою його застосувати.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання встановив таке.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п. 3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (Ідалов проти Росії , Гарицьки проти Польщі , Храїді проти Німеччини , Ілійков проти Болгарії ).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року відносно обвинуваченого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 липня 2025 року включно.

До зазначеного часу судовий розгляд у даному кримінальному провадженні закінчений не буде. У зв`язку із цим у судовому засіданні виникло питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що на час розгляду клопотання продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу, свідків, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, може мати намір переховуватися від слідства та суду, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , подальше існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою, відпала, - не встановлено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 серпня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя     ОСОБА_1