Справа № 643/10975/25

Провадження № 1-кс/643/3739/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025220000000570 від 02.06.2025 за ч.2 ст.111, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України –

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22025220000000570 від 02.06.2025 за ч.2 ст.111, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України.

В ході проведення досудового розслідування отримано відомості про те, що згідно повідомлення 3 відділу ГВ КР УСБУ в Харківській області отримано відомості, що група невстановлених громадян України на завдання представників держави-агресора РФ надають останнім допомогу у проведенні на території Харківської та інших областях України підривної діяльності на шкоду державній безпеці шляхом збору інформації про сили оборони України, вчинення підпалів військових автомобілів та інфраструктурних об`єктів, виготовлення саморобних вибухових пристроїв та їх застосування, а також інших підривних актів стосовно окремих осіб.

Крім того, 29.06.2025 біля адреси: м. Харків, вул. Новоолександрівська, 54а, виявлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з іншими особами здійснили готування терористичного акту, тобто вибуху за допомогою саморобного вибухового пристрою з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.

Разом із цим, 29.06.2025 під час проведення огляду місця події поблизу адреси: АДРЕСА_1 , виявлено факт незаконного придбання, перенесення та зберігання ОСОБА_4 саморобного вибухового пристрою.

Зазначені обставини у своїй сукупності можуть свідчити про те, що у приміщенні, яке фактично мешкає ОСОБА_4 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , можуть знаходитись предмети, що мають значення для досудового розслідування у даному провадженні, в тому числі мобільні телефони, комп`ютерна техніка, носії інформації, документи, засоби зв`язку, чорнові записи, вибухові речовини та вибухові пристрої, грошові кошти, що використовуються з метою здійснення вищезазначеної злочинної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, 29.06.2025-30.06.2025 слідчим, на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова проведено обшук у вказаній квартирі, за результатом чого виявлено і вилучено: Мобільний телефон з розбитим екраном з кришкою синього кольору, без ідентифікаційних ознак; Мобільний телефон «Samsung SM-J320H/DS» IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ; Пластикова каністра приблизним об`ємом 5 літрів, з наліпкою з написами «Перекис водню 35%», з рідиною всередині; Електроплита «HEC-100» в коробці; Кухонні ваги «Magio MG-919» в коробці; Кавомолка «Mirfa C6-2400W/8», в коробці; Шприц 5мл? з голкою; Мобільний телефон «Sigma Mobile» в коробці. На коробці зазначено IMEI1 – НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 ; Коробка від стартового пакету з маркуванням «ICCID 893800_1140708938424»; Коробка від стартового пакету «Lifecell» з зазначенням номеру телефону НОМЕР_5 ; Мобільний телефон «Samsung GT-S5830I (SEK)» IMEI НОМЕР_6 ; Флеш-носій «Apacer» без ідентифікаційних ознак в корпусі зеленого кольору; Пристрій, схожий на паяльник; Флеш-носій «Vega 64Gb T&G»; Флеш-носій «Kingston 128 Gb DTX/128Gb 67530331.A00LF»; Флеш-носій «Micro SD 06376483904»; Ноутбук «Asus X501U» «cbn0cx135843456»; Роутер «TP Link AC 1200» s/n 2244158000259; Миючий засіб «Vanish».

30.06.2025 о 01 год. 45 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.2 ст.258 КК України.

Предмети, вилучені 29-30.05.2025 за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 - відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність підозрюваного до вчинення злочинів, досудове розслідування щодо яких здійснюється у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, вилучення вказаних предметів, речей, документів безпосередньо за місцем мешкання ОСОБА_4 є конкретним фактом, підтверджуючим право власності на майно.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети та документи доцільно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, до початку розгляду подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності.

Від власника майна ОСОБА_4 , матеріали клопотання містять заяву, в якій останній просить слідчого суддю розглядати клопотання без його участі, проти накладення арешту не заперечує.

В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №22025220000000570 від 02.06.2025 на вилучені 30.06.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , наступні речі, які належать громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : Мобільний телефон з розбитим екраном з кришкою синього кольору, без ідентифікаційних ознак; Мобільний телефон «Samsung SM-J320H/DS» IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ; Пластикова каністра приблизним об`ємом 5 літрів, з наліпкою з написами «Перекис водню 35%», з рідиною всередині; Електроплита «HEC-100» в коробці; Кухонні ваги «Magio MG-919» в коробці; Кавомолка «Mirfa C6-2400W/8», в коробці; Шприц 5мл? з голкою; Мобільний телефон «Sigma Mobile» в коробці. На коробці зазначено IMEI1 – НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 ; Коробка від стартового пакету з маркуванням «ICCID 893800_1140708938424»; Коробка від стартового пакету «Lifecell» з зазначенням номеру телефону НОМЕР_5 ; Мобільний телефон «Samsung GT-S5830I (SEK)» IMEI НОМЕР_6 ; Флеш-носій «Apacer» без ідентифікаційних ознак в корпусі зеленого кольору; Пристрій, схожий на паяльник; Флеш-носій «Vega 64Gb T&G»; Флеш-носій «Kingston 128 Gb DTX/128Gb 67530331.A00LF»; Флеш-носій «Micro SD 06376483904»; Ноутбук «Asus X501U» «cbn0cx135843456»; Роутер «TP Link AC 1200» s/n 2244158000259; Миючий засіб «Vanish».

Вирішення питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити прокурору.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали – в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя                                                                ОСОБА_1