Дата документу 30.06.2025

Справа № 334/4930/25

Провадження № 1-кс/334/1696/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року                                                                 м. Запоріжжя

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025170420000141 від 29.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

установив:

до суду надійшло вищевказане клопотання про арешт майна узгоджене із процесуальним прокурором ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий вказав про те, що 26.06.2025 в період часу з 23:26 по 00:08 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung» імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .

Вилучений мобільний телефон оглянутий, визнаний речовим доказом, зберігається у камері схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що мобільний телефон «Samsung» імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , має істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у пам`яті телефону зберіглось спілкування (дзвінки, листування) між свідком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у день та час скоєння злочину, він необхідний досудовому слідству оскільки містить докази причетності ОСОБА_6 до скоєння вказаних злочинів, призначення та проведення ряда експертиз, є речовими доказами. Таким чином, в результаті проведеного обшуку вилучені речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого оформлене відповідно до ст. 171 КПК України та погоджено процесуальним прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.

Слідчий до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримав свої вимоги та просив накласти арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статями 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12025170420000141 від 29.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Samsung» імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .

Ухвала про арешт виконується негайно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1