УХВАЛА

02 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/17910/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 (у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Коробенко Г.П., Тищенко А.І.)

у справі № 910/17910/23

у справі за позовом Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк»

до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2025 Громадська організація «Збережемо Солом`янський парк» (далі - ГО «Збережемо Солом`янський парк») через систему «Електронний суд» подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/17910/23.

18.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» через систему «Електронний суд» подало до суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГО «Збережемо Солом`янський парк», обґрунтовані невідповідністю цієї скарги вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху із огляду на приписи статей 288, 290 ГПК України.

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК України установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Касаційну скаргу підписано Феделешем Е.М. як представником ГО «Збережемо Солом`янський парк».

До касаційної скарги на підтвердження повноважень Феделеша Е.М. як представника ГО «Збережемо Солом`янський парк» додано довіреність від 10.06.2025, сформовану в системі «Електронний суд», однак не додано документів, що підтверджують його право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Оскаржену постанову ухвалено Північним апеляційним господарським судом 01.05.2025, повний текст складено 19.05.2025. ГО «Збережемо Солом`янський парк» зазначає, що отримало копію оскарженої постанови 21.05.2024 в кабінет електронного суду.

Однак, подаючи касаційну скаргу 10.06.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги ГО «Збережемо Солом`янський парк» не заявило.

За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

За змістом касаційної скарги скаржник зазначає про наявність випадку для відкриття касаційного провадження, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, однак належним чином не обґрунтовує цю підставу для відкриття касаційного провадження, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:

документів, що підтверджують право Феделеша Е.М. на заняття адвокатською діяльністю;

клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги;

нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали).

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, слід також надіслати іншим учасникам справи №910/17910/23, надавши суду докази надіслання (з урахуванням положень статті 42 ГПК).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/17910/23 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік