Справа № 136/1014/25

провадження № 2/136/355/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року                 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просила:

- стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (всіх його доходів), але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

16.11.1996 сторони уклали шлюб. Від шлюбу у сторін є двоє дітей, донька уже повнолітня, син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачкою та перебуває на її утримані, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Позивач не може самостійно забезпечити додаткові потреби та потребує допомоги на утримання сина. Позивач стверджує, що неодноразово зверталася до відповідача, але той матеріально не допомагав і угоди про добровільну сплату аліментів не укладено.

Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Раніше, 16.11.1996 сторони уклали шлюб. Судом встановлено, що спільний син сторін ОСОБА_3 , 2008 р., проживає спільно з матір`ю позивачем за однією адресою, що підтверджується довідкою виданою Турбівською селищною радою Вінницького району, Вінницької області. Позивач стверджує, що незважаючи на її неодноразові звернення, матеріальної допомоги на утримання сина відповідач не надає, і що вона не в змозі його самостійно забезпечувати всім необхідним. Наявність угоди про добровільну сплату відповідачем аліментів на утримання дитини не встановлено.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 у справі №711/8561/16, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере активну участь у вихованні.

Зміст зазначених норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків, з яким проживає дитина. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком, особистим та індивідуальним, як матері так і батька.

Судом встановлено, що спільний син сторін проживає спільно з позивачем за її адресою та перебуває на її утриманні. Крім того, позивач стверджує, що незважаючи на її звернення, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а вона не в змозі самостійно забезпечувати дитину всім необхідним.

В силу вимог ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач не спростовував доводи позивача і не надав підтвердження свого матеріального становища, поганого здоров`я чи перебування у нього утриманців.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи те, що позивач має право на отримання аліментів на утримання проживаючої з нею неповнолітньої дочки, а тому суд визначаючи їх розмір керується ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує, що приписами ст. 183 СК України унормовано визначення судом розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Також, згідно ч. 5 ст. 183 СК України законодавцем визначено можливість для того із батьків, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (всіх його доходів), але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню. Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку його дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 та ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину та дружину за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову.

Згідно правил ст. 180 СК України строк сплати аліментів визначений законодавцем на дитину - до досягнення дитиною повноліття.

Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів неповнолітню дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (всіх його доходів), але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто з 29.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО