П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  727/2192/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Дубець О.С.

Суддя-доповідач -  Капустинський М.М.   

01 липня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Капустинського М.М.

суддів:  Шидловського В.Б.  Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила:

- скасувати постанову від 06 жовтня 2023 року, винесену інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Дерюгіною Валерією Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Чернівецькій області серії ГАБІ №707473 від 06 жовтня 2023 року, винесену щодо неї за ч.1 ст.183 КУпАП, та якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відносно неї була винесена оскаржувана постанова про яку їй стало відомо після накладення старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Левченком О.В., арешту на її кошти, як боржника, від 04 лютого 2025 року, за виконавчим провадженням відкритим 22 січня 2025 року. Після цього вона отримала копію Постанови серія ГАБІ №707473 від 06.10.2023 про накладення адміністративного стягнення в сумі 1700,00 грн, відповідно до якої - 06 жовтня 2023 року об 21 год. 26 хв. у АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спеціальну лінію 102, про те, що сусідка вибиває їй двері.

Позивачка, обставини викладені в постанові - заперечила, вказуючи що 06 жовтня 2023 року між нею та сусідкою ОСОБА_3 виник конфлікт на побутовому рівні і вона була вимушена викликати поліцію для його розв`язання. Сусідка ображала її нецензурною лайкою, вдарила у скроню, а далі почала ногою вибивати її двері. До приїзду наряду поліції позивачка з кімнати не виходила. По приїзді наряду поліції остання намагалась відкрити двері працівникам поліції, проте, після неправомірних дій ОСОБА_4 , кріплення дверей було порушено, а тому вона не мала можливості їх відразу відкрити. Під час того, як вона намагалася відкрити двері, працівники поліції за дверима сміялися та пішли спілкуватися з ОСОБА_5 .. Як пізніше стало відомо, ОСОБА_6 працює разом з ОСОБА_2 в одному кабінеті. Після відкриття нею дверей, працівники поліції запитали чи вона буде писати заяву, на що остання відповіла, що буде проте не маю аркушу паперу. Працівники поліції, не надавши можливості написати заяву, нічого не повідомили про розгляд її звернення.

Попередження про те, що вона притягається до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик, вона не отримувала. Постанова складалась без її участі.

З урахуванням наведеного вказала, що дії інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Чернівецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 є протиправними, а прийнята нею постанова підлягає скасуванню.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06 травня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Зазначає, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 06.10.2023 поліцейськими було виявлено, що в м. Чернівцях по вул. Небесної Сотні, 4 «В» громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102» та повідомила, що сусідка вибиває їй двері, однак насправді такого факту не було, що є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП. Відповідач посилається на те, що з відеозапису на диску вбачається, що обставини, які слугували підставою для виклику поліції, не підтвердилися.

З урахуванням наведеного, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене частиною 1 статті 183 КУпАП поліцейським було проведено розгляд справи, роз`яснено позивачці її права як громадянина України, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП та відповідно до частини 1 статті 283 та пункту 1 частини 1 статті 284 КУпАП винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Фактів, які слугували для викликів нарядів поліції встановлено не було, внаслідок чого стосовно позивачки правомірно була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 183 КУпАП.

Справу просили розглянути за їх відсутності.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник Управління патрульної поліції у Чернівецькій області та третя особа не з`явилися, тоді як про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, подала через канцелярію суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримали повністю, просила їх задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову ГАБІ № 707473 від 06 жовтня 2023 року, винесену інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Дерюгіною Валерією Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

За змістом вказаної постанови 06 жовтня 2023 року о 21 год. 26 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спеціальну лінію «102» про те, що сусідка вибиває їй двері, хоча насправді такого факту не було. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183 КУпАП, уповноваженою особою постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

В графі «Примірник постанови отримав» зазначено, що 06.10.2023 від підпису відмовилась.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є встановлення законності та обґрунтованості постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за вчинення такого адміністративного правопорушення, як завідомо неправдивий виклик підрозділу (частини) поліції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтю 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із частинами 1, 2 статті 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема частиною 1 статті 183, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183 КУпАП згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення відбулось за адміністративне правопорушення у зв`язку із тим, що відповідач встановив, що позивачка 06 жовтня 2023 року о 21 год. 26 хв. в м. Чернівцях по вул. Небесної Сотні, буд. 4-В, кв. 114/2 здійснила завідомо неправдивий виклик на спеціальну лінію «102» про те, що сусідка вибиває їй двері, хоча насправді такого факту не було.

Згідно з частиною 1 статті 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП встановлена тільки в самій постанові, яка оскаржується. Інших достатніх, належних та допустимих доказів - вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять.

Хоча відповідач у відзиві і посилається на те, що з відеозапису на диску вбачається, що обставини, які слугували підставою для виклику поліції не підтвердилися, вказаний доказ відповідачем суду не наданий, а тому суд позбавлений можливості його дослідити та надати йому правову оцінку.

Колегія суддів зазначає, що постанова ГАБІ №707473 по справі про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2023 року не є достатнім доказом вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП, оскільки зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, вказаних у цій постанові.

Водночас, згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенню правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу на те, що складення постанови з дотриманням вимог статті 283 КУпАП не є достатнім доказом підтвердження вчиненого особою правопорушення, оскільки сам по собі опис уповноваженою особою адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП, що є порушенням вимог статті 251 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Оскільки позивачка заперечує вчинення адміністративного правопорушення, обов`язок доведення її винуватості покладається на відповідача. Матеріали справи таких доказів не місять.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачкою адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивачку штрафу, передбаченого санкцією частини 1 статті 183 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги статті 252 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд доходить висновку, що постанова ГАБІ №707473 по справі про адмінітративне правопорушення від 06 жовтня 2023 року, винесена інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Дерюгіною Валерією Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у адміністративні справі – закриттю.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий  Капустинський М.М.

Судді    Шидловський В.Б.  Сапальова Т.В.