ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7940/25

провадження № 2-о/753/372/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Цимбал І.К.

при секретарі - Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, мотивуючи свої вимоги тим, що заявник є співвласником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 . Проте при видачі свідоцтва про право власності на квартиру в останньому її власне ім`я було зазначено як « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 ». В подальшому в свідоцтво було внесено виправлення в ім`я заявника, проте інформація про внесення виправлення в реєстрових книгах Київського міського бюро технічної інвентаризації не вносилася.

Заявник звернулася до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з заявою про внесення відповідних змін до свідоцтва про право власності, проте останній було відмовлено у вчиненні такої дії. В зв`язку з чим заявник звернулася до суду з даною заявою за захистом свого порушеного права.

Заявник в судове засідання не з`явилась, просила проводити розгляд справи в її відсутність, заяву підтримала і просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду та будь-яких заяв не подавав.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого 22.05.2001 /а.с.29/.

07.02.2005 Управління справами Верховної Ради України видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 /а.с.31-32/, співвласником якої є ОСОБА_1 .

01.05.2001 08.12.1976 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » /а.с.5/. Згідно копії свідоцтва вбачається, що ім`я заявника містить виправлення, про що зазначено в свідоцтві про право власності.

Згідно інформаційної довідки від 27.10.2022 за КВ-2022 №24434, вбачається, що зміни до імені заявника у свідоцтво про право власності внесені не були, та її ім`я в реєстрових книгах зазначено, як « ОСОБА_2 » /а.с.6/.

Наявні у матеріалах справи копій документів, а саме: паспорта громадянина України, довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, картки фізичної особи - платника податків, узгоджуються між собою.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні вимог, щодо зобов`язання заінтересованої особи внести відповідні виправлення, оскільки такі дії вчиняються на підставі рішення суду про встановлення факту та в разі відмови у вчиненні такої дії підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Судові витрати у справах окремого провадження розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити частково.

Встановити факт належностіОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтва про право спільної (сумісної) власності 1/5 частки на квартиру АДРЕСА_1 , виданого Управлінням справами Верховної Ради України 07 лютого 2005 року.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий