ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

01 липня 2025 року                                   м. Житомир                           справа № 640/11857/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леміщака Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-БЕЗПЕКА" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-БЕЗПЕКА" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” (далі – Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.

Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ”, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. 

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ”, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. 

На підставі пункту другого розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2825-ІХ за результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.

07.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа передана на розгляд судді Леміщаку Д.М.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.04.2025 замінено відповідача у справі– Головне управління ДПС у м. Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011).

Ухвалою суду від 21.05.2025 призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 17.06.2025, ухвалено визнати явку в судове засідання позивача та відповідача обов`язковою та виклик сторін здійснити також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

У судове засідання, призначене на 17.06.2025, представник позивача не з`явився.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено судове засідання на 01.07.2025, ухвалено визнати явку в судове засідання позивача та відповідача обов`язковою та виклик сторін здійснити також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

У судове засідання, призначене на 01.07.2025, представник позивача повторно не з`явився, представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції та заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішено розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду здійснити в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання по суті, суд звертає увагу, що для повідомлення позивача про судові засідання суд направляв повістки про виклик до суду на вказану у позовній заяві адресу.

Додатково з метою виклику сторін у засідання та інформування позивача про розгляд справи 23.05.2025 та 18.06.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України були опубліковані оголошення про розгляд даної справи.

За вказаних обставин у їх сукупності позивач вважається належним чином повідомлений, проте у судові засідання, призначені на 17.06.2025 та 01.07.2025 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України передбачено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У відповідності до частини п`ятої статті 205 КАС України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Обов`язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача у підготовче засідання чи у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з`явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

Тобто наведеними нормами встановлено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

Як вже було зазначено, позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час проведення судових засідань, у них не з`явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав.

З урахуванням обов`язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обставин, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04.12.1995, заява № 23805/94) зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом із тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні ЄСПЛ від 04.10.2001 в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.

У розрізі цього суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права, оскільки жодних заяв чи пояснень щодо предмету спору від позивача або його представника в матеріалах справи не містяться, що окремо свідчить про незацікавленість позивача в розгляді заявленого ним позову.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина п`ята статті 205 та пункт 4 частини першої статті 240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.08.2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18, від 19.04.2021 у справі № 675/1714/19, від 26.04.2021 у справі № 675/1561/19, від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19.

Зважаючи на викладене та враховуючи повторну неявку позивача у судове засідання, відсутність поважних причин для такої неявки, водночас беручи до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи з огляду на складність справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Частиною 3 статті 240 КАС України визначено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Суд роз`яснює, що за змістом положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-БЕЗПЕКА" до Головного управління ДПС у м.  Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                                                                       Д.М. Леміщак

01.07.25