Справа № 11-253/12 Головуючий у І інстанції Самусь Л.В.
Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач Миронцов В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМиронцова В. М.
суддів Мельниченка Ю.В., Трейтяк О.П.,
з участю прокурора Басюка С.В.
адвоката ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2012 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Дяківка, Буринського району, Сумської області, громадянин України, із загальною середньою освітою, не одружений, працюючий завідуючим господарством ФОП “ОСОБА_8.”, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 17.02.1999 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;
2) 17.12.2001 року Білопільським районним судом Сумської області за ст. 15, ч. 3 ст. 289, ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі;
постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 08.11.2007 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 2 дні, засуджений
за ч. 1 ст. 122 КК України - до 1 року позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд, та постановлено обчислювати строк відбування покарання з моменту приведення вироку у виконання.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Чернігівського обласного бюджету 4579 грн. 75 коп. витрат за лікування потерпілого ОСОБА_3 в Чернігівській обласній лікарні.
Місцевим судом встановлено, що 11 вересня 2011 року, близько 02 год. 30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля під’їзду АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс чисельні удари кулаком в область голови, обличчя та тулубу потерпілому ОСОБА_3, чим спричинив тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.
Не погодившись з вироком суду, адвокат в інтересах засудженого ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить його змінити та призначити покарання у виді 1 року виправних робіт. Вважає, що вирок суду підлягає зміні з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що думка потерпілого ґрунтувалась виключно на суб’єктивному ставленні до засудженого, яке пов’язане з відсутністю надання компенсації за спричинену шкоду, і жодних об’єктивних причин неможливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства потерпілий не вказав. Вказує, що судом не були враховані висновки ОСОБА_4, який звернувся за медичною допомогою та пройшов лікування від алкогольної залежності, що свідчить про його добровільне становлення на шлях виправлення.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 який просив задовольнити апеляцію з викладених підстав, потерпілого, який наполягав на застосуванні до засудженого більш суворого покарання, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та погодився на розгляд справи в скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому, ОСОБА_4 судом було роз’яснено, що він буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, дослідження яких було визнано недоцільним. Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудним не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.
Однак, після постановлення вироку адвокат в інтересах засудженого подав апеляцію, в якій просив пом’якшити покарання.
Згідно із ст. 365 КПК України апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і щодо яких відповідно до ч. 1 ст. 299 КК України докази не досліджувались.
За таких підстав, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, наведених у вироку суду, колегія суддів вважає обґрунтованим.
При обранні засудженому виду та міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України вірно врахував суспільну небезпеку, характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини, за яких скоєно злочин, особу засудженого, а саме його вік, сімейний та майновий стан, незадовільний стан здоров’я, позитивну характеристику з місця роботи та клопотання колективу, відсутність притягнень до адміністративної відповідальності, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, врахував думку потерпілого щодо призначення підсудному суворого покарання. Прийняв до уваги обставини, що пом’якшують йому покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, врахував обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Отже, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, за якою його засуджено.
З урахуванням даних про особу засудженого, який раніше був неодноразово судимий за корисливі злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі, знову вчинив злочин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому судом першої інстанції покарання є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.
СУДДІ:
В.М. Миронцов Ю.В. Мельниченко О.П. Трейтяк