ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2008 р. Справа № 11/33-08
вх. № 2513/5-11
Суддя господарського суду Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання Хорунжій Е. В.
за участю представників сторін:
позивача - не з”явився,
відповідача - Розсошенко І. І.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя
до ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком", м. Харків
про визнання недійсними пунктів договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Корнер Сервіс” - звернувся до господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Велтон. Телеком” з позовом про визнання недійсними пунктів договору. Позов обґрунтовано тим, що пункт 5.3 договору підряду від 24.04.2007 року та пункт 8.2 додаткової угоди № 1 до договору підряду від 24.04.2007 року, укладеного сторонами, суперечать приписам статті 549 Цивільного кодексу України, оскільки вказаними пунктами передбачено стягнення штрафних санкцій, які обчислюються у відсотках від загальної вартості робіт по договору.
Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, мотивуючи такі заперечення тим, що вказані пункти договору відповідають приписам чинного законодавства, зокрема, статтям 193, 230, 231 Господарського кодексу України.
В призначене 12 травня 2008 році судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує у повному обсязі, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Подане 18 квітня 2008 року (вх. № 6704) клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке судом ухвалено розглянути в судовму засіданні 12 травня 2008 року, суд вважає за необхідне відхилити. В обгрунтування клопотання відповідач посилається на те, що господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 8/145/08 за позовом ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" до ТОВ "Корнер Сервіс" про стягнення 66598,80 гривень штрафних санкцій та зобов"язання виконати пункти 1.1, 1.2, 3.1 договору підряду № 240407 від 24.04.2007 року. Проте вказана обставина не є підставою, яка в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює розгляд даної справи, оскільки питання про застосування штрафних санкцій є другорядним по відношенню до визнання пунктів договору недійсними, якими й визначено порядок та розміри обчислення таких штрафних санкцій. Крім того, рішення господарського суду Запорізької області жодним чином не вплине на правову природу укладеного сторонами договору підряду, тобто на дійсніть чи недійсність пунктів договору підряду постановлене по вказаній справі рішення значення не впливатиме. Таким чином клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд визнає необгрунтованим.
Суд, дослідивши подані сторонами докази, вислухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
24 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Велтон. Телеком” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Корнер Сервіс” укладено договір підряду № 240407. Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов’язався на власний ризик виконати роботу, визначену пунктом 1.2 договору, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах договору. Договір, згідно пункту 7.1, вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Закінчення строку дій договору не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов’язань.
Розділом 5 договору встановлено відповідальність сторін. Так, пунктом 5.1 визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України з урахуванням даного договору.
Пунктом 5.3 договору зазначено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі, які узгоджуються сторонами в доповненні № 1 та обчислюються у процентному відношенні від загальної вартості робіт по договору за кожен день прострочки. За виконання робіт неналежної якості підрядник сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі, які узгоджуються сторонами в доповненні № 1 та обчислюються в процентному відношенні від загальної вартості робіт по договору.
В пункті 8.2 доповнення № 1 до договору підряду № 240407 від 24 квітня 2007 року визначено розмір штрафної санкції, зокрема, за прострочку строків виконання робіт - 0,25 % за кожен день прострочки від загальної вартості робіт по договору.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено загальні умови виконання господарських зобов’язань. Зокрема, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абзац перший частини 1 статті 193 ГК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (абзац другий частини 1 статті 193 ГК України).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Частиною статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 статті 217 визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями, згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За наведених приписів чинного законодавства у господарського суду є правові підстави стверджувати, що пункт 5.3 договору підряду від 24.04.2007 року та пункт 8.2 додаткової угоди № 1 до договору підряду від 24.04.2007 року відповідають вимогам Господарського кодексу України.
При цьому судом відхиляються посилання позивача на те, що вказані пункти договору не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим такі пункти договору повинні бути визнані недійсними. Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено господарський договір, оскільки між замовником та підрядником склались господарські відносини. Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Отже до правовідносин, що склались між сторонами, застосовуються положення Господарського кодексу України, а матеріалами справи доведено, що пункти пункт 5.3 договору підряду від 24.04.2007 року та пункт 8.2 додаткової угоди № 1 до договору підряду від 24.04.2007 року відповідають вимогам вказаного Кодексу.
Крім того, судом береться до уваги правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові суду по справі № 35/475-04 від 07 червня 2005 року щодо застосування господарських санкцій, яка постановою судової палати у господарських справах Верховного суду України залишена без змін.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що вимоги позивача позбавлені фактичного та правового обґрунтування, в зв’язку з чим в задоволенні позову суд відмовляє.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
ВИРІШИВ:
Відхилити клопотання відповідача (вх. № 6704) про зупинення провадження у справі.
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписано 14 травня 2008 року.
Суддя Черленяк М. І.