РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  122/1916/2012

 03.04.2012   року                                                                                          м. Сімферополь

 Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю заявника – ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,  

В с т а н о в и в:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки, військового квитка та довідок про заробітну плату. Заява мотивована тим, що у даних документах допущено помилку в частині зазначення його імені та прізвища, а в трудовій книжці відсутнє його по батькові. Наявність різночитань в зазначених документах перешкоджає заявнику в оформленні пенсії, у зв’язку з чим він звернувся до суду з вказаною заявою.         

  Заявник в ході судового засідання заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

  Представник заінтересованої особи – Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя в судове засідання не з’явився, про  час та місце слухання справи сповіщався належним чином та в строк, про причини своєї неявки суд не повідомив.  

  Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя.   

  Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

  Відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

  Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 (рос. ОСОБА_1) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується даними паспорту останнього (а.с. 4).

        Також встановлено, що на ім’я ОСОБА_1 було заповнено трудову книжку (а.с. 8).

        Проте при зверненні до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя для оформлення пенсії, заявнику було відмовлено у її призначенні, у зв’язку з відсутністю по батькові в трудовій книжці, а також неправильним зазначенням його імені – «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1».

        Факт належності заявнику трудової книжки, заповненої 30.08.1971 року на ім’я ОСОБА_1, підтверджується даними його паспорту (а.с. 4), а також свідоцтвом про шлюб, в яких співпадають рік народження – «1930», а також прізвище «ОСОБА_1».      

      Заявник в поданій до суду заяві також  зазначає, що у довідках про розмір його заробітної плати №46 та №47 від 1999 року припущено помилки в його імені, а саме: зазначено «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1». Дані помилки, допущені у вказаних довідках перешкоджають в призначенні  заявнику пенсії.             

      Факт належності ОСОБА_1 довідок №№46, 47 від 1999 року, в яких містяться відомості про розмір заробітної плати заявника також підтверджується даними паспорту заявника, свідоцтвом про шлюб, а також довідкою КП ЖЕО Центрального району                            м. Сімферополя №207868 від 24.12.2011 року (а.с. 5), з яких вбачається, що ім’я заявника «ОСОБА_1».   

       Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на призначення пенсії, необхідно встановити факт належності йому  трудової книжки та довідок про розмір заробітної плати.

       При цьому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви в частині встановлення факту належності йому військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.07.1930 року, заповненого на ім’я «ОСОБА_1», оскільки відповідно до положень до ч.3 ст. 256 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.    

        На підставі ст. 256 ЦПК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:  

  Заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

  Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, трудової книжки, заповненої на ім’я «ОСОБА_1, 1930 року народження».  

  Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження довідок №46 та №47 від 1999 року, виданих на ім’я «ОСОБА_1».

   В задоволенні заяви в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 військового квитка серії НОМЕР_1 від 02.07.1930 року – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя