ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"19" травня 2008 р. | справа № 5020-7/072 |
За позовом: Державного підприємства „Придніпровська залізниця”
(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108)
(Кримська дирекція залізничних перевезень: 95006, м. Сімферополь, вул. Павленко, 34)
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”
(99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)
треті особи, Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”
які не заявляють (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47)
самостійних вимог на
предмет спору, на Державне підприємство „Донецька залізниця”
стороні відповідача: (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68)
Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний
комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського”
(51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б)
Відкрите акціонерне товариство „Єнакіївський металургійний завод”
(86429, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9).
про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 335370,72 грн.,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Мотова С.П., юрисконсульт, довіреність №43 від 01.01.2008;
- Зенкова І.О., юрисконсульт, довіреність № 42 від 01.01.2008;
- Бабаджанова Н.М., заступник начальника комерційного відділу, довіреність № 290 від 06.06.2007;
від відповідача: - Терешко А.М., представник, довіреність № 01 від 03.01.2008;
- Боденчук Г.М., представник, довіреність б/н від 03.01.2008;
від третіх осіб: - не з'явився (ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”);
- Співак О.Є., начальник юридичного відділу, довіреність № 237/0109 від 27.03.2008 (ЗАТ „Макіївський металургійний завод”);
- Гаврилов А.А., начальник позовного бюро юридичного відділу, довіреність № 31 від 06.06.2007 (ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського”);
- не з'явився (ДП „Донецька залізниця”);
Суть спору:
18.02.2008 (вх.№468) Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта” про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 335370,72 грн., з посиланням на Договір на експлуатацію залізничної під’їзної колії № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825д/ч від 27.09.2005, Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/-4-ТХ-06-708/НЮ-179 від 27.03.2006, чотирьохсторонні Договори з Вантажовідправниками: № 1476/07 ПР/М-071817/НЮдч від 24.07.2007, укладені між ДП „Донецька залізниця”, ЗАТ „Макіївський металургійний завод”, ДП „Придніпровська залізниця” та ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта”; № ПР/М-071946/НЮп/27-2146-02 від 04.10.2007 - між ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського”, ДП „Придніпровська залізниця” та ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта”; № 2700956/ПР/М-07-1598/Н від 25.06.2007 - між ДП „Донецька залізниця”, ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”, ДП „Придніпровська залізниця” та ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта”; № 2700956/ПР/М-07-1598/Н від 25.06.2007 - між ДП „Донецька залізниця”, ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”, ДП „Придніпровська залізниця” та ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта”, статтю 642 Цивільного кодексу України, статтю 119 Статуту залізниць України.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач узгодив з Вантажовідправниками такий обсяг надходжень в грудні 2007 року, який не в змозі прийняти, що призвело до затримки вагонів на інших станціях, що підтверджується Актами на затримку вагонів.
Ухвалою суду від 20.02.2008 порушено провадження по справі (арк.с.1-2).
Ухвалою суду від 24.03.2008 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47),
Державне підприємство „Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68),
Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського” (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б),
Відкрите акціонерне товариство „Єнакіївський металургійний завод” (86429, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9),
так як рішення по справі може вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї зі сторін (т.7 акр.с.82-84).
Відповідач в запереченнях та додаткових запереченнях (вх.№№4581, 6820, 5426) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що затримка вагонів сталась не з його вини, графік надходжень позивачем не дотримувався, багатосторонні договори ним і іншими контрагентами-вантажовідправниками не виконуються; вважає, що відомості плати за користування вагонами підписані особами, посадове становище яких невідоме, в порушення пункту 4 Правил користування вагонами та контейнерами, якими передбачено їх підписання начальником станції і вантажоодержувачем; просить в задоволенні позовних вимог відмовити, надавши в підтвердження своїх доводів відповідні докази; вважає, що Акти затримки на станціях Джанкой та Сімферпополь-вантажний не є належними та допустими доказами для його відповідальності; залізниця не дотримувалась узгодженого графіку доставки вантажів і приймала участь у відповідному узгодженні з відправниками (т.2 арк.с.24-26, т.7 арк.с.27-31, т.8 арк.с.86-90).
Третя особа (ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”) в письмових поясненнях зазначила, що згідно даних узгодженого графіка заплановано для відвантаження в грудні 2007 року 1034 вагони, а фактично відвантажено 857 вагонів, в січні 2008 року заплановано 349 вагонів, фактично відвантажено 184 вагони, тому відсутні правові підстави для стягнення суми в розмірі 335370,72 грн., вважає, що ні позивачем, ні відповідачем не доведена вина комбінату в збільшенні кількості відвантажених вагонів (т.8 арк.с.67-69).
Третя особа (ЗАТ „Макіївський металургійний завод”) в поясненнях повідомила, що відвантаження здійснювалось відповідно узгодженого графіку (т.8 арк.с.121-123).
Третя особа (ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”) в поясненнях на позовну заяву пояснила, що на виконання Договору № 2700956 від 25.06.2007 підприємством були узгоджені добові обсязи вивантаження металопродукції з вантажоодержувачем в автоматизованій системі оперативного планування та виконувались, що підтверджується графіками (т.8 арк.с.147-148).
Третя особа (ДП „Донецька залізниця”) в поясненнях вказала, що залізницею відправлення виконані зобов'язання за Договором, від відправника прийнято вагони для перевезення на адресу Одержувача у кількості, що не перевищує обсяг, узгоджений календарними графіками, що підтверджується наданими письмовими доказами (т.9 арк.с.1-5).
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників третіх осіб (ДП „Донецька залізниця”, ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”) не перешкоджає розгляду спору по суті, так як матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників позивача, відповідача, третіх осіб (ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського”, ЗАТ „Макіївський металургійний завод”), суд -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
25.05.2005 між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (Залізниця) та Закритим акціонерним товариством „Стівідорна компанія „Авліта” (Власник колії) укладено Договір № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825дч від 27.09.2005 про експлуатацію залізничної під’їзної колії Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”, яка примикає до станції Мекензієві Гори Придніпровської залізниці, та Додаткових угод до нього, пунктом 13 якого встановлено, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів по таблиці № 1 і таблиці № 2 Тарифного керівництва № 1;
- за користування вагонами (контейнерами) –згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за вагони, що з вини Власника не вивантажені до середньодобової переробної спроможності, встановленої пунктом 10 цього Договору і простоюють на станції Мекензієві Гори та на підходах до неї (та за усі вагони, затримані з його вини на станції призначення та на підходах до неї нараховується плата за користування вагонами з оформленням актів форми ГУ-23, ГУ-23а),
- за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) –у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) –згідно Правил зберігання вантажів;
- інші збори і плати за маневрову роботу, додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії –згідно діючих нормативних документів. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України та Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги по передоплаті через ТехПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення (т.1 арк.с.11-20).
Згідно пункту 10 Договору середньооблікова переробна спроможність вантажно-розвантажувальних фронтів по під’їзній колії складає:
Вивантаження:
металопродукція –90 ваг. При відсутності судов;
металопродукція –70 ваг. При наявності 1 судна;
металопродукція –60 вагонів при наявності 2 суден;
металопродукція –14 вагонів (верхній майданчик при умові його роботи),
Зернові вантажі:
зерно (колії №№ 17, 18) –65 ваг.
27.03.2006 між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (Залізниця) та Закритим акціонерним товариством „Стівідорна компанія „Авліта” (Вантажовласник) укладено Договір № ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги (т.1 арк.с.21-25).
Згідно пункту 3 Договору, плата за перевезення визначається у відповідності до Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Додаткові послуги та штрафи передбачаються розділами 2, 3 Тарифного керівництва № 1 ( у тому числі збори, передбачені в пунктів 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1) із зазначенням їх ставок (за регульованими тарифами-ставки Тарифного керівництва № 1, визначаються із урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею; за вільними тарифами-ставки згідно із затвердженими калькуляціями). Плата за користування вагонами визначається у відповідності до Збірника № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість, у встановленому законодавством порядку і відображається у переліках та рахунках ТехПД-4 (пункт 3.1 Договору).
У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми (провізну плату, плату за користування вагонами і контейнерами, додаткові збори, штрафи, плату за користування вагонами і контейнерами) в тому числі, спірні з особового рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше (пункт 3.2 Договору).
Залізниця після списання надає Вантажовласнику через опорну станцію перелік списаних сум. По закінченню кожного місяця Залізниця надає Вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну (пункт 3.3 Договору).
Не рідше одного разу на місяць Вантажовласник і Залізниця провадять звірку розрахунків, результати якої оформлюються актом (пункт 3.4 Договору).
25.06.2007 та 24.07.2007 між ДП „Донецька залізниця” (Залізниця відправлення), ЗАТ „Макіївський металургійний завод” (Відправник), ДП „Придніпровська „Стівідорна компанія „Авліта” були укладені Договори № ДН-2/6 2700956 ПР/М-071598/Н та № 30/ДН-1 1476/07 ПР/М-071817/НЮдч з організації планування та здійснення перевезення вантажів залізничним транспортом на експорт з перевалкою в Порту за узгодженими календарними графіками (т.1 арк.с.26-28, 32-33).
Позивачем оформлені відомості плати за користування вагонами (контейнерами) за період їх затримки знаходження на станціях Джанкой та Сімферополь-вантажний, які підписані відповідачем з запереченнями про незгоду з Актами у зв’язку з тим, що вагони ним прийняті та вивантажені з урахуванням узгодженої середньодобової норми (т.1 арк.с.37-89).
Відповідач надав листування з позивачем, яке свідчить про несвоєчасне і нерівномірне подання ним вагонів п у спірний період з 28.12.2007 по 03.01.2008 ід вивантаження і періодичні простої зернового терміналу у зв’язку з відсутністю подачі вагонів і свою категоричну незгоду з актами затримки та наказами про затримку (т.9 арк.с.64-89).
28.12.2007, 29.12.2007, 01.01.2008, 02.01.2008, 03.01.2008 складені Акти про затримку вагонів № 26, 14/3, 27, 73/1, 14/2, 28, 29, 01, 02, 4, 1, 01, 06, 07, 8, 09, 12, 21, 13, 02, 14, 17 через неприйняття їх вантажовласником з причини відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції Мекензієві Гори експорт, незабезпечення отримувачем ЗАТ „СК „Авліта” вивантаження вагонів в кількості, що надійшли на Дирекцію (т.1 арк.с.90-111).
Докази своєчасного направлення Актів відповідачу позивачем не надані.
На підставі Актів прийняті Накази № № 65, 72, 73/1, 73/2, 73/3, 74, 75, 76, 77, 79, 81, 82, 83, 86, 88, 90, 91, 92, 93,96, 100, 110 у зв’язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ЗАТ „СК „Авліта” затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення Мекензієві Гори (т.1 арк.с.112-133).
Повідомлення про затримку загонів оформлені позивачем, відповідач зі змістом не погодився, зазначивши про кількість вигружених вагонів з посиланням на Договір ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825дч (т.1 арк.с.134-150, т.2 арк.с.1-5).
Спір виник у зв’язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не виконав своєчасно та в повному обсязі умови укладених Договорів, а відповідач вважає, що відсутня його вина в тому, що Залізниця прийняла одночасно для перевізки кількість вагонів, що виключає їх одночасне вивантаження, добова норма вивантаження ним дотримувалась, подача вагонів здійснювалась нерівномірно, вина підприємства в затримках вагонів на станціях Джанкой та Сімферополь-вантажний відсутня і не доведена.
Правовідносини сторін регулюються статтями 119, 121, 129 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі –Стату залізниць України), пунктами 2, 8, 9, 10, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від № 113 від 25.02.1999, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 165/3458 від 15.03.1999 (далі- правила користування), пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстровані в Міністерстві юстиції України № 567/6855 від 08.07.2002 (далі - Правила складання актів), статями 6, 914, 918, 920 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Перелік підстав для скаладання комерційного акту міститься в частині другій статті.
Частина третя статті встановлює, що в усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Користування вагонами –це використання тим чи іншим суб'єктом господарської діяльності, який безпосередньо приймає вагони від залізниці для виконання подальших операцій, а потім повертає їх залізниці. Відтак, плата за користування вагонами залізниці вноситься за весь час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника та час затримки вагонів, крім випадків звільнення вантажовласника від зазначеної плати.
Предметом спору є стягнення плати за користування вагонами і контейнерами, що подаються під навантаження та вивантаження вантажовласникові, а також у зв’язку із затримкою вагонів на станціях з причин, які, на думку позивача, залежали від відповідача.
Відповідно до пункту 2 Правил користування, вантажовласниками є вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під’їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності.
Предметом даного спору є правомірність нарахування плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів на підходах до станції призначення в очікуванні подавання їх під навантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача.
Позивач не довів наданими до позову документами факту затримки та простоювання вагонів на підходах до станції призначення саме з вини відповідача.
Відсутнє також правове визначення поняття: „підходи до станції призначення”.
Розмір плати за користування вагонами та контейнерами, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування.
Залізницею за відомостями плати за користування вагонами, які були затримані в очікуванні подачі під вивантаження на коліях станцій: Джанкой та Сімферополь-вантажний, нараховано плату. Відповідачем не сплачено дану суму, внаслідок чого залізниця звернулась з позовом про її стягнення в примусовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що прийняття вказаних вагонів станцією Мекензієві Гори було неможливим у зв’язку з їх поданням без дотримання умов укладених договорів. Дані обставини підтверджено наданими відповідачем документами.
Представники відповідача підписали письмові повідомлення про затримку вагонів з запереченнями, однак, за даним фактом не були складені акти загальної форми, які могли б бути підставою для відповідальності відповідача.
Належним доказом, який би підтвердив вину вантажоотримувача у затримці вагонів з причин, які залежать від нього, є Акт загальної форми.
Відповідно до пункту 8 Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника.
Суд вважає, що у даному випадку повинен був бути складений Акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласника.
Таким чином, враховуючи, що час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (пункт 4 розділу ІІ Правил користування), а судом встановлено факт подачі відповідачу вантажів в кількості, що перевищує договірні, і позивач приймав участь в узгодженні вказаної кількості і є вина позивача в тому, що вагони подавались одночасно, нерівномірно, без врахування технічної можливості відповідача по їх вивантаженню і без дотримання узгоджених графіків.
Суд дійшов висновку про безпідставне нарахування відповідачу плати за користування вагонами за час знаходження вантажу на станціях Джанкой та Сімферополь-вантажний в очікуванні подачі вантажу по актам на затримку.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно статей 914, 918, 920 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.
За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, становленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.
У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.
Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником (пункт 16 Правил користування).
Статтею 121 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.
Позивач подав в період з 28.12.2007 по 03.01.2008 кількість вагонів з металопродукцією, що перевищує максимальну переробну спроможність вантажно-розвантажувальних фронтів по під’їзній колії відповідача в той час, як зерновий термінал мав простой і неподачу вагонів.
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та неспроможність позовних вимог.
При викладених обставинах, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Витрати позивача по оплаті державного мита та витрати по оплаті інформаційно–технічного забезпечення судового процесу суд покладає на позивача, згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відмовою в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 119, 121, 129 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998, пунктами 2, 8, 9, 10, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від № 113 від 25.02.1999, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 165/3458 від 15.03.1999, пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстровані в Міністерстві юстиції України № 567/6855 від 08.07.2002, статями 6, 914, 918, 920 Цивільного кодексу України, статями 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
21.05.2008