ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-4/348-12/370-5/426-5/112 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"21" травня 2008 р. 10:43 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Євдокимова І.В., при секретері Саксонової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
За адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС плюс” (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10)
до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000242340/0 та № 0000272340/0 від 13.08.04р. недійсними,
за участю прокурора міста Севастополя,
Представники сторін:
позивач - Вертій Наталія Анатоліївна, представник, доручення б/н від 12.12.07, ТОВ "СГС Плюс";
відповідач - Медведева Ірина Григорівна, начальник відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юридичного управління, довіреність 10-004/264 від 25.05.2007, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя;
відповідач - Аверіна Світлана Іванівна, державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 10-004/225 від 04.09.06;
прокурор - Шульга Антон Миколайович, прокурор відділу, посвідчення № 438 від 20.02.2006, Прокуратура м. Севастополя;
Арбітражний керуючий - Корсаков Володимир Костянтинович, паспорт АР 167364 від 27.07.99.
встановив:
У серпні 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “СГС плюс” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою, у якій просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі –Інспекція) № 0000242340/0 та № 0000272340/0 від 13.08.2004 р.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.11.2004 р. позовні вимоги Товариства задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 р. рішення господарського суду м. Севастополя від 23.11.2004 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24-31.03.2005 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 20.09.2005 р. вказані судові акти скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.01.2006 р. прийнятим за правилами ГПК України, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. рішення господарського суду м. Севастополя від 05.01.2006 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задоволено.
Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007 р. за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2007 р. касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою Інспекції на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р., закрито у зв’язку з тим, що розгляд даної справи у господарських судах попередніх інстанцій здійснювався після набрання чинності КАС України за правилами ГПК України, тобто у порядку господарського судочинства, а компетенція Вищого адміністративного господарського суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень, прийнятих не за правилами КАС України.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 05.01.2006, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 скасовані, справа № 20-4/348-12/370 передана до господарського суду міста Севастополя для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 17.09.2007 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 5 листопада 2007 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС плюс” залишена без розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 Ухвала господарського суду міста Севастополя від 05.11.2007 у справі №20-4/348-12/370-5/436 скасована. Справа №20-4/348-12/370-5/436 направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.03.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим.
01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб’єкта владних повноважень, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово, шляхом звернення до суду.
Проаналізувавши суб’єктний склад та характер правовідносин, суд вважає, що звернення позивача до суду із вимогою про визнання недійсними податкових повідомленнь-рішень № 0000242340/0 та № 0000272340/0 від 13.08.2004 є публічно-правовим спором, підвідомчим адміністративним судам України.
Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін, та прокурору роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, прокурора, суд -
В с т а н о в и в :
Державною податковою адміністрацією міста Севастополя з 09.08.2004 по 11.08.2004 була проведена позапланова документальна перевірка підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2004 по 30.04.2004, в ході якої встановлено заниження податку на додану вартість на 2053144 грн., бюджетне відшкодування не підтверджено на 644330 грн.
Висновки перевірки мстяться в Акті № 155/26-216 від 11.08.2004.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000242340/0 від 13.08.2004 про визначення суми податкового зобов'язання всього на суму 2224996,42 грн., з них основний платіж - 1112498,21 грн., штрафні санкції - 1112498,21 грн. та № 0000272340/0 від 13.08.2004 про завищення суми бюджетного відшкодування на податок на додану вартість у розмірі 1236657 грн. за періоди - січень-червень 2004 року.
Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" надало декларації з податку на додану вартість за січень - квітень 2004 року, в яких задекларовано відшкодування податку на додану вартість протягом 3-х звітних періодів після погашення зобов'язань платника на суму 644 026грн., зокрема: січень 2004 року -54221грн., лютий 2004 року - 83499грн., березень 2004 року - 54525грн., квітень 2004року -451781грн.
У склад податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість включено операції, у тому числі з придбання струмознімачів ТС-150 у Закритого акціонерного товариства "Укрсплав" та контактів М-1 у Закритого акціонерного товариства "Градієнт".
Згідно з пункту 3.1.1 статті З, пункту 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа-продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана за кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і видати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Так, на підставі договору купівлі-продажу № 06/02-04 від 09.02.2004 Закрите акціонерне товариство "Укрсплав" зобов'язалося поставити на адресу позивача продукцію - струмознімачів у кількості 4657 шт. по ціні 3498,00грн.
Закрите акціонерне товариство "Укрсплав" відвантажило на адресу позивача продукцію згідно податкових накладних № 244/2 від 27.02.2004 у кількості 860 шт., № 255 від 03.03.2004 у кількості 860 шт., № 399 від 28.04.2004 у кількості 944 шт., всього на суму 9318672,00грн., в тому числі ПДВ 1 553 112,00грн.
Встановлено, що розрахунок за вказану продукцію здійснено у безготівковому порядку.
Як вбачається з акту зустрічної перевірки Державної податкової інспекції в місті Донецьку з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків № 312/08-40-1 від 14.06.2004, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними ЗАТ "Укрсплав" включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2004 року, березень 2004 року, квітень 2004 року відповідно.
В Акті перевірки від 19.07.2004 № 18/26 Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька вказано, що ВАТ "Градієнт" та ТОВ "СГС плюс" 23.01.2004 уклали договір купівлі-продажу № 08/01, згідно специфікації № 1, продавець - ВАТ "Градієнт" зобов'язується поставити, а покупець –ТОВ СГС плюс" прийняти та сплатити продукцію: контакт МІ 10.0-10.0-5.0 ст.0.002 ТУ у 31.2-01432140.004 2002.
З накладної № 15 від 29.01.2004 вбачається, що ВАТ "Градієнт" відвантажило ТОВ "СГС плюс" контакт МІ 10.0-10.0-5.0 ер. 0.002 у кількості 480000шт. по ціні 5,20грн. на суму 2500160,00грн., ПДВ 500032,00грн., на загальну суму 3000192,00грн.
На відвантажену продукцію виписана податкова накладна № 38 від 29.01.2004 на кількість 480000шт. на суму 3000192,00грн., у тому числі ПДВ - 500032,00грн.
Заборгованості ТОВ "СГС плюс" перед ВАТ "Градієнт" на момент перевірки не мало.
Також, матеріалами справи встановлено, що товар було передано на відповідальне зберігання за актом прийому-передачі 29.01.2004 у кількості 480000шт. на суму 3000192,00грн., у тому числі ПДВ - 500032,00грн.
Після чого товар повернено ТОВ "СГС плюс" по акту повернення майна від 09.02.2004.
ТОВ "Градієнт" виписало податкову накладну № 55н від 09.02.2004 на суму 44, 75грн. за зберігання, в тому числі ПДВ - 7,46 грн. ТОВ "СГС плюс" шляхом перерахування з розрахункового рахунку сплатило протягом лютого-березня 2004 року суму 3000236,75грн. ВАТ "Градієнт".
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкового зобов'язання продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань продавця вважається дата, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, ЗАТ "Укрсплав" та ВАТ "Градієнт" складали та видавали Позивачу податкові накладні у встановленому порядку.
В Акті перевірки № 155/26-216 від 11.08.2004 ТОВ "СГС плюс" вказується на безпідставність включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі актів зустрічних перевірок підприємств, контрагентів ЗАТ "Укрсплав" та ВАТ "Градієнт" -КМП "Воик", ТОВ "Внешпромтранс", ТОВ "Донресурс", ТОВ "Компанія "Металлтранс".
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
ЗАТ „Укрсплав” та ВАТ „Градіент” декларували свої зобов’язання зs сплати податку на додану вартість у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції 2004 року) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Таким чином, об'єктом оподаткування з податку на додану вартість може бути конкретна операція купівлі-продажу, яка здійснена двома контрагентами - продавцем та покупцем .
Стосунки між попередніми продавцями та покупцями є окремими об'єктами оподаткування. Порушення вимог законодавства про оподаткування попередніми продавцями та покупцями може бути підставою для притягнення останніх до фінансової відповідальності.
Таким чином, з вищевикладеного випливає, що невідображення сум податку на додану вартість КМП "Воїк", ТОВ "Зовнішпромтранс", ТОВ "Донресурс", ТОВ "Компанія "Металтранс" у складі податкових зобов'язань при продажу товарів майбутнім продавцям - ЗАТ "Укрсплав" та ЗАТ "Градієнт" може бути підставою для донарахування податкових зобов"язань з податку на додану вартість або для зменшення суми бюджетного відшкодування тільки вказаним контрагентам, оскільки об'єктами оподаткування є конкретні угоди купівлі-продажу, які укладені між ними.
Факт ненадання ТОВ "Донресурс" книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) під час проведення зустрічної перевірки є підставою для застосування непрямих методів, а не визначення податкових зобов'язань покупцю товарів за іншим договором.
Також, податковим повідомленням-рішенням № 0000272340/0 від 13.08.2004 визначено завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2004 року у розмірі 753100 грн., червень 19584,00 грн. на підставі Акту перевірки № 155/26-216 від 11.08.2004, тоді як Акт перевірки період травень-червень 2004 року не охоплює.
Отже, висновки відповідача про заниження податку на додану вартість у розмірі 1112498 грн. та завищення бюджетного відшкодування за січень-червень 2004 року у розмірі 1236657,57 грн., не підтверджуються матеріалами справи та є помилковими.
Крім того, така ж сама позиція по даної справі викладена у постановах Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 та від 13.04.2006.
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0000242340/0 від 13.08.2004 про визначення суми податкового зобов'язання всього на суму 2224996,42 грн., з них основний платіж - 1112498,21 грн., штрафні санкції - 1112498,21 грн.
3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0000272340/0 від 13.08.2004 про завищення суми бюджетного відшкодування на податок на додану вартість у розмірі 1236657 грн. за періоди - січень-червень 2004 року.
4. Копії постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.В. Євдокимов
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
23.05.2008
Розсилка:
1. ТОВ “СГС плюс” (пр. Перемоги, б. 39, кв. 3)
2. представник позивача –Вертій Н.А. (99011 м. Севастополь, вул. Радянська, б. 3, кв. 1)
3. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
4. Прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
5. Корсаков В. К.99002 м. Севастополь, вул. Буряка, б. 9, кв. 37
6. Справа
7. наряд