Справа №  22-ц-644/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Грищук В.О.  

Провадження №  22-ц/1390/644/12                               Доповідач в 2-й інстанції:   Шандра М. М.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Бермеса І.В., Шумської Т.Г.

з участю секретаря Гордій У.М.  

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні у місті  Львові цивільну справу  за  апеляційною  скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного  районного суду м. Львова  від 22 березня 2010 року у справі  за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення  заборгованості за  спожиту  теплову  енергію, -                                                                                                                                                          

                                                                 встановила:

Заочним рішенням  Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2010 року  поновлено  строк звернення  до суду  та  позов  задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно в  користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго»1176,97 грн. заборгованості по  оплаті за  спожиту  теплову  енергію, 30 грн. понесених  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи, а  всього 1206,97 грн. Стягнуто з  відповідачів судовий  збір в  дохід  держави.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова  від 10.05.2011 року заяву  ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2010 року залишено  без  задоволення.

Рішення  суду  оскаржив  ОСОБА_2 В апеляційній  скарзі просить рішення скасувати та  ухвалити  нове  рішення,  яким у  позові  відмовити, покликаючись  на порушення  судом  норм  матеріального і  процесуального права. Зазначає, що відповідно до наданого позивачем  розрахунку  борг виник у  період з 1996 року по 01.10.2002 року, а відтак  позивачем   без поважних  причин пропущено строк  позовної давності, що  є  підставою для  відмови у позові. Судом  безпідставно поновлено  строк звернення  до  суду, оскільки позивачем не  наведено жодної обґрунтованої  причини  пропуску строку звернення  до  суду. Відповідачі  не  були  належним  чином  повідомлені  про  час  і  місце  слухання  справи.

Сторони  в судове засідання не  з»явилися,  належним  чином  повідомлені  про  час і  місце судового розгляду (а.с.81-82), тому  фіксування судового процесу за  допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши   матеріали  справи  і  доводи апеляційної  скарги,  колегія  суддів вважає, що скаргу  слід задоволити з  таких підстав.

          Районним  судом установлено, що відповідачі  проживають у  квартирі № АДРЕСА_1 та не проводили  оплату  за  спожиту теплову  енергію та  гаряче  водопостачання, внаслідок  чого  за  період з 1996 року по 01.10.2002 року  утворилася  заборгованість в  сумі  1176,97 грн.(а.с.4-5).

          Відповідно до ст. ст. 71, 80 ЦК УРСР 1963 року,  який  діяв  на  час виникнення  спірних  правовідносин, загальний  строк для захисту права за  позовом особи, право якої порушено (позовна  давність),  встановлюється в  три  роки. Закінчення строку позовної  давності до  пред»явлення  позову є  підставою для  відмови в  позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності,  порушене право підлягає захистові.

Як  убачається з  матеріалів  справи, позивач звернувся з позовом про  стягнення  заборгованості лише  14.04.2008 року, предметом  спору є  заборгованість,  яка виникла  станом  на 01.10.2002 року, дані про те, що  відповідачі визнавали  борг у  матеріалах  справи  відсутні.

З  наведеного слідує, що строк позовної давності щодо  стягнення заборгованості в розмірі  1176,97 грн., що  утворилася  станом на 01.10.2002 року, сплив на  час пред”явлення  позову та позивач будь-яких поважних причин пропуску  такого не зазначив.  Відповідачем ОСОБА_2 01.02.2010 року подано письмову заяву  про  застосування позовної  давності (а.с.13).

За  таких  обставин позивачем без  поважних  причин було  пропущено трьохрічний строк  позовної давності,  встановлений  ст.71 ЦК УРСР,   а тому   рішення  суду слід  скасувати і  ухвалити нове  рішення,  яким  у  задоволенні  позову  відмовити.

Керуючись ст.ст.307  ч.1  п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК  України,  колегія  суддів, -

                                                             вирішила:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова  від 22 березня 2010 року скасувати та увалити нове рішення. У задоволенні  позовних  вимог Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення  заборгованості за  спожиту  теплову  енергію відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання  законної сили.

Головуючий:                                                                  Шандра М.М.

Судді:                                                                                Бермес І.В.

                                                                                           Шумська Н.Л.