Справа № 22-ц-1492/12 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А. Р.
Категорія: 27 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Федоришина А.В.
за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,
позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 та представника Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» Прокопюка В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору від 27.12.2005 року, заяви та заяви-анкети про надання кредиту від 12.12.2005 року, договору купівлі-продажу від 09.12.2005 року, акту прийому-передачі товару від 28.12.2005 року, видаткової накладної від 28.12.2005 року, довідки про доходи від 06.12.2005 року недійсними, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задоволено частково.
Судом постановлено розірвати кредитний договір №007-24/062-ТР від 27.12.2005 року між акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк»та ОСОБА_2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судом стягнуто з ПАТ «Сведбанк»на користь позивача судові витрати.
Рішення суду оскаржив ПАТ «Сведбанк». В апеляційній скарзі зазначає, що дане рішення суду є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з’ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що між позивачем та апелянтом було укладено кредитний договір, згідно якого кредит надавався на придбання товарів, а саме комп’ютерної техніки у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів. Жодних доказів стосовно того, що позивач не отримав комп’ютерної техніки в матеріалах справі немає. Навпаки, підписані договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі, видаткова накладна - підтверджують факт отримання майна позивачем цього майна.
Крім того, апелянт вказує на те, що згідно висновку експерта від 13.12.2008 року №6/816 НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області у кримінальній справі, встановлено що підписи від імені ОСОБА_2 на оспорюваних документах виконані самим ОСОБА_2. Даний висновок експертизи не оспорювався, а тому суд не мав підстав не враховувати його результати при вирішенні справи.
В апеляційній скарзі робиться покликання і на те, що суд, в порушення ст. 11 ЦПК України, безпідставно вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення про розірвання кредитного договору в той час, коли така вимога позивачем не ставилась. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (101-104).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ПАТ «Сведбанк»Прокопюка В.Б. на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом беззаперечно встановлено, що 27.12.2005 року між АКБ «Тас-Комерцбанк», правонаступником якого являється ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №007.24/062-ТР про отримання грошових коштів для споживчих потреб на суму 19092,17 грн. для придбання комп’ютерної техніки. (а.с.10-11).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ст.1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Оспорюючи даний кредитний договір, позивач ОСОБА_2 просив визнати його недійсним, а також визнати недійсними заяву-анкету про надання кредиту від 12.12.2005 року, договір купівлі-продажу від 09.12.2005 року, акт прийому-передачі товару від 28.12.2005 року, видаткову накладну від 28.12.2005 року, довідку про доходи від 06.12.2005 року із ТзОВ «Омега-Львів»з покликанням на те, що такого договору з комерційним банком «Тас-Комерцбанк» він не укладав, кредитних грошей у будь-який спосіб не отримував, як і не укладав 09 грудня 2005 року договору купівлі-продажу з ТзоВ «Захід-тескло»на придбання комп’ютерної техніки за рахунок цих кредитних коштів та не отримував цей товар.
Частково відмовляючи у задоволенні позову щодо визнання недійсними заяви та заяви анкети про надання кредиту від 12.12.2005 року, акту прийому-передачі товару (комп’ютерної техніки) від 28.12.2005 року, видаткової накладної від 28.12.2005 року, довідки про доходи від 06.12.2005 року, суд виходив із того, що цивільним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивача.
Окрім того, суд відмовив у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 та позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу з ТзоВ «Захід-тескло», з покликанням на те, що відповідач у справі ПАТ «Сведбанк»не є стороною даного договору, і не видавав акт прийому-передачі товару від 28.12.2005 року, видаткову накладну від 28.12.2005 року, довідку про доходи від 06.12.2005 року, яка видана ТзОВ «Омега-Львів», а проти залучення інших співвідповідачів представник позивача в судовому засіданні заперечив, заявивши позов лише до ПАТ «Сведбанк», а відтак суд не вправі вирішувати питання про права і обов’язки сторін, не залучених до справи.
Враховуючи, що ТзоВ «Захід-тескло»та ТзОВ «Омега-Львів»не є стороною у справі і апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати спірні правовідносини та ухвалювати рішення відносно зазначених осіб, а також виходячи із того, що рішення суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржується, колегія суддів, виходячи із положень ст.303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції.
Зокрема, вирішуючи позов по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2 не отримував грошей відповідно до кредитного договору №007.24/062-ТР від 27.12.2005 року між АКБ «Тас-Комерцбанк», правонаступником якого являється ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2, а тому такий договір слід розірвати припинивши по ньому зобов’язання сторін. Підстав для визнання договору недійсним суд не вбачає, а відтак в цій частині позов ОСОБА_2, підлягає до часткового задоволення.
Однак з такими висновками судова колегія не може погодитись, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Зі змістом позовних вимог ОСОБА_2, останній просив визнати оспорений ним кредитний договір №007.24/062-ТР від 27.12.2005 року недійсним (а.с.5-9, 26-29). Однак суд, прийшовши до помилкового висновку про необхідність розірвання цього договору, фактично вийшов за межі позовних вимог, що є неприпустимим.
У відповідності ж до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідност.203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного комерційного банку «Тас-Комерцбанк»із заявою про надання кредиту в сумі 19092,17 грн. для придбання товару: системного блоку (Pentium IV 3.0/DDR512 Mb/200GB/DVD+RW/FDD/ATX km); принтеру Printer HP Laser Jet 243Оt; сканеру Scaner HP Scan Jet 5530C 2400 dpi, USB2; монітору Monitor 19 Samsung 970P TFT Siver; колонок Speaker MICROLAB AH500D/5.1; клавіатури (радіо, клавіатура +мишка опт), та просив перерахувати кошти ТзоВ «Захід-тескло»(а.с.14,31).
Зі змісту самого кредитного договору №007.24/062-ТР, що був укладений 27.12.2005 року між акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк»та ОСОБА_2 вбачається, що за своєю формою і змістом він відповідає вимогам закону, укладений особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, за своїм змістом він не суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Даний договір підписаний обома сторонами, в тому числі і ОСОБА_2 та спрямований на отримання останнім грошових коштів для споживчих потреб на суму 19092,17 грн. для придбання товарів, вказаних у п.2.1 цього Договору, а саме: системного блоку (Pentium IV 3.0/DDR512 Mb/200GB/DVD+RW/FDD/ATX km); принтеру Printer HP Laser Jet 243Оt; сканеру Scaner HP Scan Jet 5530C 2400 dpi, USB2; монітору Monitor 19 Samsung 970P TFT Siver; колонок Speaker MICROLAB AH500D/5.1; клавіатури (радіо, клавіатура +мишка опт) (а.с.10).
У відповідності до договору купівлі-продажу від 09.12.2005 року, укладеного між ТзоВ «Захід-тескло» , як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, предметом цього договору є наступний товар: системний блок (Pentium IV 3.0/DDR512 Mb/200GB/DVD+RW/FDD/ATX km); принтер Printer HP Laser Jet 243Оt; сканер Scaner HP Scan Jet 5530C 2400 dpi, USB2; монітор Monitor 19 Samsung 970P TFT Siver; колонки Speaker MICROLAB AH500D/5.1; клавіатура (радіо, клавіатура +мишка опт) загальною вартістю 19092,17 грн. (а.с.11).
Згідно п.2.1 даного договору оплата загальної вартості цього товару здійснюється за рахунок кредиту, що надається АКБ «Тас-Комерцбанк»покупцю на підставі окремого кредитного договору шляхом перерахування Банком суми кредиту на поточний рахунок Продавця.
Як вбачається із Акту прийому-передачі товару від 28 грудня 2005 року продавець, ТзоВ «Захід-тескло»передав а покупець, ОСОБА_2, прийняв наступний товар: системний блок (Pentium IV 3.0/DDR512 Mb/200GB/DVD+RW/FDD/ATX km); принтер Printer HP Laser Jet 243Оt; сканер Scaner HP Scan Jet 5530C 2400 dpi, USB2; монітор Monitor 19 Samsung 970P TFT Siver; колонки Speaker MICROLAB AH500D/5.1; клавіатура (радіо, клавіатура +мишка опт) загальною вартістю 19092,17 грн., що укомплектований у відповідності з технічним паспортом на Товар, вибраний Покупцем та оплачений за рахунок кредиту АКБ«Тас-Комерцбанк»у розмірі 19092,17 грн. (а.с12).
Таким чином, оспорюваний кредитний договір №007.24/062-ТР відповідав волевиявленню позивача, зазначеному в заяві на отримання кредиту та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором, та укладений з дотриманням вимог ст.303 ЦПК України
В супереч твердженням ОСОБА_2 як кредитний договір №007.24/062-ТР від 27.12.2005 року так і заява та заява-анкета про надання кредиту від 12.12.2005 року, договір купівлі-продажу від 09.12.2005 року, акт прийому-передачі товару від 28.12.2005 року так і видаткова накладна №З-2812-003 від 28.12.2005 року на отримання товару підписані самим ОСОБА_2, що стверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №6/816 від 13.12.2008 року, оригінал якої досліджений колегією суддів, проведеної за постановою слідчого Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у кримінальній справі №179-0123, що залишено без уваги суду першої інстанції.
Аналізуючи вказані письмові докази з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх фактичних даних та правових підстав, визначених ст.ст.203, 215 ЦК України для визнання кредитного договору №007-24/062-ТР від 27.12.2005 року, укладеного між акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк»та ОСОБА_2, недійсним.
З огляду на викладене, доводи позивача на обґрунтування своїх позовних вимог та наведені у рішенні суду першої інстанції покликання на те, що ОСОБА_2 22.10.2008 року визнаний потерпілим у кримінальній справі №179-0123, у зв’язку з тим, що невідома особа в ТАС «Комерцбанк»від його імені заволоділа кредитними коштами не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки висновки органів слідства є попередніми, здійснені на стадії досудового слідства без встановлення конкретних винних осіб, не носять приюдиційного характеру і не можуть бути взяті судом до уваги, в розумінні ст.61 ЦПК України.
Таким чином, оскаржуване рішення в частині розірвання даного кредитного договору підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Сведбанк»про визнання недійсним цього кредитного договору. В решті це рішення слід залишити без змін.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. п. 4 ч.1ст. 309, ч.2 ст.314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 17 листопада 2011 року в частині розірвання кредитного договору скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання недійсним кредитного договору від 27.12.2005 року №007-24/062-ТР, укладеного між акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк»та ОСОБА_2 відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Павлишин О.Ф.
Федоришин А.В.