У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Пшонки М.П.,
Суддів: Макарчука М.А.,
Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування вартості неналежно виконаних робіт, стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 11 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 4 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2008 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом. Вказали, що 23 серпня 2007 року ОСОБА_4 уклав з відповідачкою угоду, відповідно до якої відповідачка зобов’язалася встановити у їх квартирі індивідуальне опалення. Загальна вартість робіт, котла, радіаторів та необхідної арматури склала 8500 грн., які позивач сплатив при укладенні договору.
Відповідно до специфікації №1 по договору, відповідачка зобов’язана була встановити в квартирі опалювальний котел «Антон» Хмельницького заводу, газовий лічильник, металеві труби, фасонні частини, радіатори опалення а також підготувати необхідні документи по реєстрації системи у міськгазі. Фактично відповідачка встановила котел «ЕХРЕRТ», на який не видала їм паспорту та гарантійного талону. Роботи по устаткуванню індивідуального опалення були закінчені наприкінці серпня 2007 року, але вартість обладнання відповідачка документально не підтвердила.
Після підключення системи опалення було виявлено що не працює контур гарячої води, йде витік газу через котел, система потребує постійного доливу води та не забезпечує необхідну температуру у квартирі. Через відсутність документів на котел вони не могли звернутися до сервісного центру.
На їх прохання усунути недоліки в роботі, відповідно до умов укладеного договору про строки гарантії, відповідачка не реагувала.
Посилаючись на зазначені обставини позивачі просили стягнути з відповідачки збитки, спричинені неналежним виконанням відповідачкою послуг у сумі 8500 грн. та стягнути на користь кожного моральну шкоду у розмірі по 4000 грн.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 11 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 8500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі по 1500 грн. кожному.
Вирішено питання судових витрат.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 4 березня 2010 року, рішення Свердловського міського суду Луганської області від 11 серпня 2009 року змінено. В частині задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди в розмірі по 1500 грн. кожному скасовано і у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення районного та рішення апеляційного судів і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 17 листопада 2011 року на підставі Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» справа передана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 629 ЦК України д оговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 865 цього ж Кодексу за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача
зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну
якість продукції.
Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і
майна споживачів, а також навколишнього природного середовища
встановлюються нормативними документами.
Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються
законами та іншими нормативно-правовими актами.
На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути
передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну
якість.
Відповідно до ст. 7 цього ж Закону виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не
менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не
передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами
чи договором.
Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або
на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до
продукції.
Правові наслідки порушення умов договору про виконання робіт визначаються правилами ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Судами попередніх інстанцій встановлено і не заперечується в касаційній скарзі, що відповідно до договору від 23 серпня 2007 року відповідачка зобов’язалася із своїх матеріалів за 8500 грн. встановити у квартирі позивачів індивідуальне опалення, в тому числі і опалювальний котел «Атон».
Судами також встановлено, що відповідачка відступила від умов договору, встановила котел «ЕХРЕRТ», на який не видала позивачам паспорт на зазначений виріб, сертифікат якості та гарантійни й талон, неналежним чином виконала решту робіт і відмовляється усунути виявлені недоліки.
Встановивши такі обставини суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про порушення відповідачем взятих на себе обов’язків за договором побутового підряду і обґрунтовано стягнули завдані збитки, розмір яких відповідачем належними доказами не спростований.
За змістом пункту 5 частини першої статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), виникає у випадках, передбачених законом.
Моральна шкода, яка заподіяна споживачу, виплачується на підставі Закону України “Про захист прав споживачів” лише у разі, якщо така шкода заподіяна продукцією, яка є небезпечною для життя і здоров’я людей.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд правильно виходив із того, що правила ст. 1167 ЦК України визначають підстави відшкодування моральної шкоди у позадоговірних правовідносинах і не підлягають застосуванню у цій справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а докази, обставини та факти, на які посилається відповідач, досліджені судами з додержанням норм процесуального права і їм дана правильна правова оцінка.
Керуючись ст.ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 11 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 4 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий: Пшонка М.П.
Судді: Макарчук М.А.
Леванчук А.О.
Маляренко А.В.
Юровська Г.В.