У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада
2010 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 6 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від
16 листопада 2010 року позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно на його користь з ОСОБА_4, ОСОБА_5 117 872,25 грн в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 6 грудня
2011 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від
16 листопада 2010 року змінено. Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 117 474 грн заборгованості за основним та простроченим кредитом, 7 755,27 грн заборгованості за строковими та простроченими відсотками за користування кредитом, 834,76 грн пені за несвоєчасне погашення за кредитом та відсотками. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду першої та рішення суду апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.  

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 6 грудня 2011 року залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Леванчук А.О., Макарчук М.А., Писана Т.О.