ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2008 р. | Справа № 6/63-11А. |
Господарський суд Волинської області у складі заступника голови суду, судді Пахолюк В.А., при секретарі Прокопчук О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Меблевий комбінат»
до Луцької міської ради
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Закрите акціонерне товариство «Морган»
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання до вчинення дій
З участю представників сторін:
від позивача: Римарчук А.В., дов. №2 від 15.01.08 р.
від відповідача: Бірюк І.В., дов. №1.1-8/1183 від 01.04.08 р.
від ЗАТ «Морган»: Хохлов В.О., дов. від 25.03.08 р.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство "Меблевий комбінат" звернулося з позовом до Луцької міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство "Морган" про визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради №17/36 від 29.08.2007 р. "Про відмову у продажі у власність земельної ділянки ЗАТ "Меблевий комбінат" для обслуговування адміністративних і господарських будівель на вул.Ковельській, 68а" та просить зобов’язати Луцьку міську раду продати ЗАТ "Меблевий комбінат" земельну ділянку площею 0, 1117 га та земельну ділянку площею 0, 2139 га, яка спільно використовується ЗАТ "Меблевий комбінат" і ЗАТ "Морган" для обслуговування нерухомого майна по вул. Ковельській, 68а згідно висновку ЗАТ Науково-виробничого підприємства «Технічне бюро кадастру»від 23.05.07 р.
Позовні вимоги обгрунтовує наступним:
Згідно свідоцтва про право власності, виданого 15.04.2005 р. на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 31.03.2005 р. за Закритим акціонерним товариством "Меблевий комбінат" визнане право власності на об'єкти нерухомого майна - частину приміщення побутово - виробничого корпусу художніх меблів з адмінкорпусом площею 3 468, 6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 68-а.
Право власності за позивачем на вказані об’єкти зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації, про що свідчить витяг "Про реєстрацію права власності на нерухоме майно" №7077931 від 22.04.2005 року.
Оскільки для належного обслуговування власних адміністративних і господарських будівель Закрите акціонерне товариство "Меблевий комбінат" порахувало за необхідне придбати у власність земельну ділянку, на якій знаходяться вище зазначені об'єкти нерухомості, то воно звернулося до Луцької міської ради з клопотанням за № 29 від 13.04.07 р. про продаж земельної ділянки.
Однак, рішенням Луцької міської ради № 17/36 від 29 серпня 2007 року Закритому акціонерному товариству "Меблевий комбінат" було відмовлено в продажі земельної ділянки площею 0,2139 га для обслуговування адміністративних і господарських будівель та рекомендовано взяти в оренду вищезазначену земельну ділянку.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ЗАТ "Морган" в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, мотивуючи тим, що оспорюване рішення суперечить ст.127 ЗК України, ст.377 ЦК України.
Відповідач у відзиві №143/01-08 від 24.04.2008 р. проти позову заперечує, мотивуючи тим, що:
Відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування є суб'єктами права власності на землі територіальних громад, що належать до комунальної власності.
Законним розпорядником земель територіальних громад є орган місцевого самоврядування, тобто Луцька міська рада, яка в свою чергу, відповідно до ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" серед інших має виключні повноваження щодо регулювання земельних відносин.
Тобто, місцеві ради мають право, а не обов'язок, вирішувати питання щодо відчуження землі.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
Питання продажу земельної ділянки у власність ЗАТ “Меблевий комбінат” на вул. Ковельській, 68а виносилось на обговорення сімнадцятої сесії Луцької міської ради і шляхом голосування одноголосно депутатами прийнято рішення “Про відмову у продажі у власність земельної ділянки підприємству ЗАТ “Меблевий комбінат” для обслуговування адміністративних і господарських будівель на вул. Ковельській, 68а”. Таким чином, процедура прийняття рішення, встановлена ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” Луцькою міською радою не була порушена.
Вказує, що вимога про зобов'язання Луцької міської ради продати ЗАТ “Меблевий комбінат” земельну ділянку площею 0,2139 га, на якій знаходяться адміністративні та господарські будівлі позивача та земельну ділянку площею 0,1117 га, яка одноосібно використовується ЗАТ “Меблевий комбінат” для обслуговування нерухомого майна суперечить нормам процесуального та матеріального права, оскільки вирішення даного питання відноситься до компетенції органу місцевого самоврядування, а суд може лише зобов’язати міську раду розглянути дане питання у передбаченому законом порядку.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено:
Згідно свідоцтва про право власності, виданого 15.04.2005 р. (а.с. 11) на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 31.03.2005 р. за Закритим акціонерним товариством "Меблевий комбінат" визнане право власності на об'єкти нерухомого майна - частину приміщення побутово - виробничого корпусу художніх меблів з адмінкорпусом площею 3 468, 6 кв.м. по вул. Ковельська, 68-а в м. Луцьку.
Право власності за ЗАТ "Меблевий комбінат" на вказані об’єкти зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 22.04.2005 р. за №10572896, про що свідчить витяг "Про реєстрацію права власності на нерухоме майно" №7077931 від 22.04.2005 року (а.с. 12).
Позивач в 2006-2007рр. неодноразово звертався до Луцької міської ради з клопотаннями про продаж землі, в задоволенні яких йому було відмовлено.
Востаннє позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. №193/1.18 від 18.04.2007 р.) та просив повторно винести дане питання на рішення сесії, оскільки земельна ділянка на підставі рішення сесії № 26/9.27 від 28.12.05 р. надана в оренду, а, оскільки підприємство займається виробництвом меблів, то земельна ділянка використовується для обслуговування побутово-виробничого корпусу художніх меблів з адмінкорпусом.
Луцька міська рада рішенням №17/36 від 29.08.2007 р. "Про відмову у продажі у власність земельної ділянки ЗАТ "Меблевий комбінат" для обслуговування адміністративних і господарських будівель на вул.Ковельській, 68а" відмовила ЗАТ "Меблевий комбінат" у продажі даної земельної ділянки площею 0,2139 га у власність для обслуговування адміністративних та господарських будівель та рекомендувала взяти її в оренду.
Згідно зі ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Статтею 120 Земельного кодексу України (в редакції ЗУ від 27.04.2007р. №997-V) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно п.2 ст.127 ЗК України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Статтею 128 цього Кодексу визначений порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності юридичним особам та підстави для відмови в продажу земельної ділянки.
Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та документацією з обгрунтуванням доцільності придбання земельної ділянки у власність, однак, відповідач, без належної мотивації, обгрунтувань та покликання на норми земельного законодавства, відмовив позивачу в задоволенні заяви.
Слід врахувати, що підстави для відмови в продажу земельної ділянки чітко визначені п.5 ст.128 ЗК України. Водночас, порядок продажу земельних ділянок залежить від правового режиму земельних ділянок, що продаються, їх цільового призначення, а також того, хто виступає покупцем земельних ділянок. З урахуванням цих та інших обставин визначаються правові способи купівлі-продажу земельних ділянок, а саме –договірні чи конкурентні. Між тим, відповідачем при прийнятті спірного рішення не було враховано правовий режим використання земельної ділянки, яка згідно Державного акта на право постійного користування землею, серія ВЛ № 0016 та рішення Луцької міської ради від 03.11.94 р. № 2/9 була надана на праві постійного користування Луцькому державному меблевому комбінату для будівництва і обслуговування адміністративних і господарських будівель, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул.. Ковельська, 68.
З облікових документів земельної ділянки за адресою: вул. Ковельська, 68, наданих відповідачем суду, встановлено, що правовий режим зазначеної земельної ділянки було змінено на підставі рішення Луцької міської ради № 26/11.4 від 28.12.05 р. «Про продаж земельної ділянки у власність приватному підприємству «Антон-Зодчий»для обслуговування складально-оздоблювального цеху на вул.. Ковельській, 68а»шляхом продажу у власність приватному підприємству «Антон-Зодчий» земельну ділянку (кадастровий номер № 210260007) на вул.. Ковельській, 68а, площею 0, 3619 га для обслуговування складально-оздоблювального цеху на затверджених умовах договору купівлі-продажу.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність та відповідність чинному законодавству прийнятого рішення.
Водночас суд виходить з того, що в силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Перехід права власності на земельну ділянку при переході права на будівлю імперативно визначений ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України, а підстави для відмови - ст.128 ЗК України.
Враховуючи викладене, рішення Луцької міської ради №17/36 від 29.08.2007р. "Про відмову у продажі у власність земельної ділянки ЗАТ "Меблевий комбінат" для обслуговування адміністративних і господарських будівель на вул.Ковельській, 68а" суперечить ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 120, 127, 128 ЗК України, ст. 377 ЦК України, а тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування даного рішення є підставною і підлягає до задоволення.
Вимога про зобов’язання Луцької міської ради продати ЗАТ "Меблевий комбінат" земельну ділянку площею 0, 1117 га та земельну ділянку площею 0, 2139 га, яка спільно використовується ЗАТ "Меблевий комбінат" і ЗАТ "Морган" для обслуговування нерухомого майна по вул. Ковельській, 68а задоволенню не підлягає, виходячи із наступного:
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Зобов'язання цього органу продати земельну ділянку за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту. Недотримання ж радою вимог земельного законодавства та неприйняття нею рішення не може бути підставою для порушення судами земельного законодавства та права ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо продажу земельної ділянки, а також компетенцію суду відповідно до чинного законодавства лише щодо спонукання ради розглянути подане клопотання без визначення судом певного змісту висновку рішення сесії.
Вимога щодо відшкодування судового збору позивачем не пред’являлась.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 14, 19, 142-145 Конституції України, ст.ст. 12, 116, 120, 127, 128 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст.ст.160-163 КАС України, господарський суд -
постановив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької міської ради №17/36 від 29.08.2007р. "Про відмову у продажі у власність земельної ділянки ЗАТ "Меблевий комбінат" для обслуговування адміністративних і господарських будівель на вул.Ковельській, 68а".
3. У задоволені вимоги зобов’язати Луцьку міську раду продати ЗАТ "Меблевий комбінат" земельну ділянку площею 0, 1117 га та земельну ділянку площею 0, 2139 га, яка спільно використовується ЗАТ "Меблевий комбінат" і ЗАТ "Морган" для обслуговування нерухомого майна по вул. Ковельській, 68а відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заступник голови
господарського суду, суддя В.А. Пахолюк
Повний текст постанови
виготовлено та підписано 23.05.08 р.