Справа № 758/3193/25

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Блащука А.М.,

за участю: секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить: стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що від шлюбних відносин у сторін народився

син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач не приймає належним чином участі у матеріальному забезпеченні дитини, тому позивач змушена звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з батька аліментів на утримання дитини.

Дитина постійно потребує матеріального забезпечення на її розвиток, утримання, лікування і батько дитини також повинен приймати участь у її матеріальному забезпеченні.

21.04.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позовач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено що, 25 липня 2020 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Позивач), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Відповідач), було укладено шлюб, зареєстрований Подільським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, актовий запис № 766.

Спільне прізвище подружжя - ОСОБА_2 .

Від шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис № 2634.

Рішенням Волочинського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року у справі № 671/246/22 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 липня 2020 року Подільським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 766, розірвано.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.01.2025 у справі № 758/323/25 було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення аліментів з батька на утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20.

Згідно зі ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Вбачається, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

Отже, перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину.

При цьому добровільний порядок сплати аліментів не виключає права стягувача аліментів у будь-який час звернутися з заявою про стягнення аліментів до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частино 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов`язує їх виключно зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач.

Позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька дитини.

Частка від доходу платника аліментів визначається у дробовому або відсотковому співвідношенні до доходу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не містять доказів матеріального становища відповідача, стану здоров`я чи інших обставин, які б свідчили про те, що останній не має можливості сплачувати аліменти на дитину у розмірі, визначеному позивачем, а саме 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, виходячи з того, що спільна дитина сторін проживає з позивачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини.

Отже, враховуючи встановлені обставини, право дитини на достатній життєвий рівень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно з якими аліменти на дітей за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову. Вимога про стягнення аліментів на дитину може бути подана до суду протягом усього строку існування права на утримання, тобто до досягнення дитиною повноліття.

Позов пред`явлено до суду 06.03.2025, відтак аліменти необхідно стягувати з 06.03.2025.

Задовольняючи позов та стягуючи аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, суд вважає за необхідне зазначити про стягнення аліментів у розмірі, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (як це передбачено ч. 5 ст. 183 СК України) та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (як це передбачено

ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі досліджених судом доказів судом встановлено, що вимоги позивача є обґрунтованими, а отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 1211,20 грн судового збору в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, однак не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 06.03.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії

НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя А.М. Блащук