ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 р.                                                           Справа № 5023/9882/11  

                                        Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Білоконь Н. Д. , суддя  Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62-юр/33 від 04.01.2012 р.

першого відповідача -  ОСОБА_2, довіреність № 721 від 13.02.2012 р.

другого відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 3/3/180 від 03.01.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача-комунального підприємства "Харківводоканал" (вх. № 880 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року у справі № 5023/9882/11

за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до    1) комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків   

 2)комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод", м. Харків

про  стягнення коштів у розмірі 207 505,38 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод", першого відповідача та комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", другого відповідача   про стягнення з комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод"  207505,38 грн., з яких: 188312,93 грн. - заборгованість за договором на експлуатаційне  і технічне обслуговування об"єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р.  та нараховані цю заборгованість 13 558,54 грн. пені і 5633,91 грн.- 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від  25 січня 2012 року у справі № 5023/9882/11 (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні клопотання  першого відповідача комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод" про зменшення  розміру пені відмовлено.Позовні вимоги до комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод" задоволено.Стягнуто з першого відповідача на користь позивача 13558,54 грн. пені, 5633,91 грн.-3% річних та 4150,11 грн. судового збору

В частині стягнення  188312,93 грн. боргу  припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

В задоволенні позову до другого відповідача-комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" відмовлено.

  Перший відповідач, найменування якого було змінено з комунального підприємтва каналізаційного господарства  "Харківкомуночиствод" на комунальне підприємство "Харківводоканал" із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на  неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та припинити провадження у справі.

      16 березня 2012 року від першого відповідача надійшли уточнення апеляційної скарги, в яких він уточнив підстави оскарження.

     Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

     Представник другого відповідача в судовому засіданні та  у відзиві підтримує апеляційну скаргу.

     Представник позивача в судовому засіданні та  у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, вважає оскаржуване рішення прийнятим при повному  та себічному з"ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи, дотриманні норм матеріального і процесуального права та відповідності викладених в ньому висновків обставинам справи.

     Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим гсоподарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

   01 грудня 2006 року між позивачем -АК "Харківобленерго"  та першим відповідачем- КП «ВТП «Вода»було укладено договір оренди № 5/01/12, згідно з предметом якого позивач-орендодавець передає, а перший відповідач-орендар приймає  у тимчасове користування  наступні  підстанції, розташовані у Харківській області:

- 110/10 кВ "III підйом", Лозівський район, с. Трійчате;

- 110/10 кВ "Краснопавлівка", Лозівський район, с. Краснопавлівка;

- 110/10 кВ "Єлізаветівка", Лозівський район, с Єлізаветівка;

- 35/6 кВ "Водозабір", Харківський район, с. Пісочин;

- 110/35/6 кВ "Кочеток", Чугуївський район, с. Кочеток;

- 110/35/6 кВ "Рогань", Чугуївський район, с. Рогань.

   Додатковою угодою № 11 від 31.10.2011 р. до цього договору сторони продовжили  строк його дії з 01.11.2011 р.  до 01.12.2011 р.

   01 грудня 2006 року між позивачем -АК "Харківобленерго" та першим відповідачем- КП «ВТП «Вода»було укладено договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12, згідно з предметом якого ( п. 1.1.) КП «ВТП «Вода»- замовник доручає, а АК "Харківобленерго" - виконавець забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування, плановий та аварійний ремонт наданих 2-му відповідачу за договором оренди № 5/01/12 від 01.12.06 року  підстанцій, розташованих у Харківській області:

- 110/10 кВ "III підйом", Лозівський район, с. Трійчате;

- 110/10 кВ "Краснопавлівка", Лозівський район, с. Краснопавлівка;

- 110/10 кВ "Єлізаветівка", Лозівський район, с Єлізаветівка;

- 35/6 кВ "Водозабір", Харківський район, с. Пісочин;

- 110/35/6 кВ "Кочеток", Чугуївський район, с. Кочеток;

- 110/35/6 кВ "Рогань", Чугуївський район, с. Рогань.

    Факт передачі КП «ВТП «Вода»в експлуатацію об'єктів, що орендуються, підтверджується актами приймання-передачі в експлуатаційне і технічне обслуговування майна від 01.12.2006 р. в кількості 6 шт., копії яких долучено до матеріалі справи.

    Згідно з п. 5.1 договору  на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 він набуває чинності та діє одночасно з договором оренди. Згідно з п. 1 додаткової угоди № 11 від 31.10.11 року до Договору оренди він діє до 01.12.11 року.

     31.01.2010 року  сторони уклали додаткову угоду № 6 від 31.01.10 до договору, згідно з п. 1 якої плата за  експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів сплачується КП «ВТП «Вода»у безготівковому порядку на поточний рахунок АК "Харківобленерго" не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, на підставі наданого рахунку.

   Однак, КП «ВТП «Вода»свої зобов'язання за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 виконало частково, а саме нараховану згідно з умовами договору  плату за жовтень 2010 року в сумі 493312,93 грн. згідно з  виставленим позивачем рахунком № 10 від 29.10.2010 р. другий відповідач сплатив на суму 305000 грн. платіжними дорученнями: № 8218 від 05.11.2010 р., № 8239 від 08.11.2010 р. та № 8265 від 09.11.2010 р., тоді як решту цієї плати в сумі 188312,93 грн. ним сплачено на час подання позову не було.

  Зважаючи на наведене заборгованість КП «ВТП «Вода»перед АК "Харківобленерго" за договором складає 188 312,93 грн.

   Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 7 від 29.09.2011 р. до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р. перший відповідач- КП КГ «Харківкомуночиствод»приймає на себе всі права та зобов'язання КП «ВТП «Вода»за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р. на весь період його дії.

    Згідно зі  статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов"язання мають  виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

   Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

     Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

    Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданих першим відповідачем  копій платіжних доручень №10567 від 26.12.2011 року та №2847 від 22.12.2012 року, перший відповідач після подання позову  сплатив у повному обсязі суму основного боргу, а тому місцевий господарський суд правильно припинив  провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 188 312,93 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

  Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"яззання.

    Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

      Згідно з ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

     Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  3 % річних від простроченої суми.

  Зважаючи на наведені норми та на допущення першим відповідачем прострочення виконання своїх зобов"язань за договором  на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006р. місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення  з першого відповідача -КП КГ "Харківкомуночиствод" 5633,91 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства  та  підлягають задоволенню.

      Відповідно до пункту 4.2 договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту оплати.

    Відповідно до цього пункту договору  позивачем за невиконання першим  відповідачем грошових зобов'язань за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 року правомірно була нарахована пеня в сумі 13 558,54 грн.

  Місцевий господарський суд обгрунтовано відхилив заявлене першим  відповідачем клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 50 відсотків, в якому перший відповідач посилається як на  виняткові обставини на несплату населенням грошових коштів за отримані послуги.  

    Статтею  83 Господарського процесуального кодексу  України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення  зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

    Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

   Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

   Як було зазначено вище, пеню нараховано позивачем за несвоєчасне  виконання першим відповідачем своїх зобов"язань з оплати наданих послуг по договору  на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р.Зазначені зобов"язання є грошовими.

    Відповідно до частини  1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

  Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.  

   Згідно зі статтею 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

    Враховуючи наведене, обставини, на які посилається перший відповідач в обгрунтування свого клопотання не можуть вважатись винятковими обставинами для зменшення судом заявленої до стягнення суми пені, у зв"язку з чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про  відсутність правових підстав для задоволення  клопотання першого  відповідача про зменшення нарахованої суми пені на 50 відсотків.

      Також з наявного у матеріалах справи передавального акту  від 17 лютого 2011 р., складеного комісією у складі посадових осіб   КП "ВТП "Вода" та КП КГ "ХКОВ", та Харківської міської ради та затвердженого начальником  Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, вбачається, що на виконання  рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.10.2011 р. № 132/11 та Наказу Управління комунального майна та приватизації № 471 від 08.04.2011 р. КП "ВТП "Вода" передала всі активи та пасиви до КП КГ "Харківкомуночиствод" .

    Згідно з повідомленням  Управління Державного казначейства України в Харківській області від 05.10.2011 р., рахунки  Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було закрито.

   Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов"язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

      Зважаючи на це, на час прийняття оскаржуваного рішення перший відповідач прийняв від другого відповідача все його майно, права та обов"язки, в тому числі права і обов"язки  по договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 року.  

      Тому колегія суддів вважає необгрунтованими посилання першого відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевий господарський суд не з'ясував тієї обставини, що КП "Харківводоканал" не набуло прав та обов"язків КП "ВТП"Вода" в результаті правонаступництва", у зв"язку з відсутністю договору про прийняття майна, що належало КП ""ВТП "Вода"  у господарське відання КП "Харківводоканал", а також тим, що  КП "Вода" не було виключено з ЄДРПОУ.

     Також перший відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що  додаткова угода № 7 від 29.09.2011 р. до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р. не може вважатися договором про переведення боргу, оскільки відповідно до ч. 1 статті 521 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни боржника у зобов"язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов"язання, тоді як перший відповідач не є стороною двостороннього договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р., а тому і  не міг бути стороною  додаткової угоди № 7 до нього; угода про заміну боржника це трьохсторонній правочин, який  не може укладатись як додаткова угода до двостороннього правочину.Тому перший відповідач вважає, що доказом переведення боргу другого відповідача на першого відповідача може бути угода про заміну боржника  у договорі у формі окремого договору.

  Також зважаючи на наведене, перший відповідач важає, що місцевий господарський суд в порушення вимог п.1 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України не оцінив вказану додаткову угоду на відповідність чинному законодавству та не  визнав цей договір недійсним.

   Колегія суддів вважає зазначені доводи необгрунтованими, зважаючи на наступне.

     Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правочину, а саме зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

     Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

     Додаткова угода № 7 від 29.09.2011 р. до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р. не містить недоліків, з якими закон пов'язує нікчемність правочину та не визнана судом недійсною, а тому місцевий господарський суд при наданні оцінки доказам  у справі правомірно  врахував її як чинну та обов"язкову для виконання першим відповідачем.

    Пункт перший   частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право, а не обов"язок суду при прийнятті рішення  визнати недійсним повністю, або частково пов"язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

     Окрім цього колегія суддів вважає, що додаткова угода № 7 від 29.09.2011 р. до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р. укладена відповідно до ч. 1 статті 528 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що виконання обов"язку може бути покладено боржником  на іншу особу, якщо  з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов"язання не випливає обов"язок боржника виконати зобов"язання особисто.У цьому разі кредитор зобов"язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

      Зазначена угода не суперечить наведеним положенням статті 521 та статті 513 Цивільного кодексу України відповідно до яких  правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов"язання.

     Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може  вчинятися усно або в письмовій формі.

    Вимоги до письмової форми правочину встановлено статтею 207 Цивільного кодексу України.

    Як вбачається з матеріалів справи, як договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р., так і додаткова угода № 7 від 29.09.2011 р. до нього  укладені в письмовій формі.Відповідно до вимог статті 520 Цивільного кодексу України додаткова угода містить згоду боржника на  переведення боргу.

     Виходячи з наведених вище  норм, цивільними законодавством  передбачено дві форми правочину-письмову та усну, а тому укладення однієї угоди (в даному випадку договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 р.) у вигляді окремого двостороннього письмового договору, а іншої ( в даному випадку додаткової угоди № 7 від 29.09.2011 р. до цього договору) у вигляді додаткової письмової трьохсторонньої угоди до нього не може вважатися укладанням цих угод в різних формах.

   Виходячи з викладеного, підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

  Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року у справі № 5023/9882/11 залишити без змін.

Головуючий суддя                            (підпис)                          Ільїн О.В.

Суддя                                                   (підпис)                          Білоконь Н. Д.  

Суддя                                                   (підпис)                          Тихий П.В.  

     Повний текст постанови підписано 27.03.2012 р.

    Згідно з оригіналом

    Секретар суду                      Скорописова Н.І.

    30.03.2012 р.