Справа № 2-2209/2011

Провадження № 2/1421/190/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          27 березня 2012 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого-судді Сотської С.О.

при секретарі – Биковій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

          У грудні 2011 року ОСОБА_1 пред’явила зазначений позов до ОСОБА_2, який обґрунтувала наступним.

          01.03.2011 року за договором позики, укладеному в простій письмовій формі, вона передала відповідачці у власність 17000 доларів США під зворотне зобов'язання останньої повернути таку ж суму грошових коштів до 01 травня 2011 року.

          Проте ОСОБА_2 своє зобов'язання виконала частково. В квітні 2011 року повернула 7000 доларів США, останню суму боргу 10000 доларів США до теперішнього часу не повернула і відмовляється повернути їх у майбутньому, чим фактично в односторонньому порядку відмовилася від виконання грошових зобов'язань.

          Посилаючись на виписані обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 80100 грн. та судові витрати по справі.

          В судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила і просила стягнути 10000 доларів США, що еквівалентно на день розгляду справи 79860 грн.

          Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, стверджуючи, що боргову розписку не підписувала, надалі в судовому засіданні не заперечувала, що боргова розписка виконана нею власноруч, але гроші не отримувала.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.

          Відповідно до вимог ст.. ст.. 1046-1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

          Договір позики потребує простої письмової форми і є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

          Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлено договором.

          При цьому, за ст.. 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання на вимогу боржника повинен видати йому розписку про одержання виконання частково, або у повному обсязі.

          Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор приймаючи виконання зобов'язання , повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документу кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видав.

          Наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним обов’язку.

          Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості ніж встановлено договором.

          Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця, або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

          Судом встановлено, що 01 березня 2011 року між сторонами був укладений договір позики в простій письмовій формі, за яким позивач передав, а відповідач взяв в позику 17000 доларів США, які зобов'язався повернути у взаємоузгоджений сторонами строк, 1 травня 2011 року.

          Але взяті на себе зобов'язання відповідач виконував частково, повернувши позивачці борг в сумі 7000 доларів США. Решту суми до теперішнього часу не повернув.

          Доводи відповідачки, що вона не підписувала боргову розписку спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи.

          Так із змісту акту вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2, розміщений під рукописним текстом боргової розписки від 01.03.2011 року виконаний самою ОСОБА_2

          При ухваленні рішення щодо, умов та виконання договору позики, суд оцінює докази з урахуванням вимог статтей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.

          Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

          Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          При цьому згідно із ст.. 60 ЦПК України, обов»язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідачка свої заперечення щодо неотримання грошей по борговій розписці не довела в суді

          Оскільки позичальник не виконав повністю взятого зобов'язання і не повернув залишок боргу в сумі 10000 доларів США, а іншого, допустимими, та належними доказами вона не довела, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 доларів США, що еквівалентно 79860 грн.., та судові витрати в сумі 798,60 грн.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ: