Судове рішення #2196965
24/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

                                                  15.05.08                                                                                                         Справа № 24/190

  За позовом : Компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед”, м.Київ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, м.Жидачів Львівської області

Про стягнення  96 418,74грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача –Федоренко Л.В. - представник

Від відповідача –Цицак В.Л. - представник                             


Суть спору: Позов заявлено про стягнення 31 928,38 грн., в т.ч.: 25006,67грн. втрат від інфляції та 6921,71грн. 3 % річних, нарахованих  за період з 09.10.2006р. по 09.07.2007р.на підставі ст.625 ЦК України у зв’язку з невиконанням відповідачем грошового зобов’язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору  купівлі-продажу цінних паперів, що придбаваються на умовах підписки, № Е106 -30 від 22.02.2006р., позивач сплатив 23.02.2006р. відповідачеві 284 845,65 грн. в оплату 5 696 913 простих іменних акцій  ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”.  Однак відповідач не передав позивачеві акцій у строк, встановлений договором, та не повернув на вимогу позивача від 08.09.2006р.   коштів, сплачених за акції, у 30-денний строк після спливу 6-місячного, починаючи з  07.03.2006р., як передбачено пунктом 3.1 договору. Позивач вважає, що неповернення  коштів, сплачених за акції, є простроченням грошового зобов’язання, тому відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити втрати від інфляції і 3% річних.

13.11.2007р.  сторони подали клопотання про  зупинення провадження у справі у зв’язку із тим, що рішення у справі №4/2287-24/313 не набрало законної сили. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2007р. у справі №4/2287-24/313 присуджена до стягнення з ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на користь Компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед”  сума основного боргу 284 845,65грн., яка була сплачена за акції на підставі договору №Е106-30. Заявлені до стягнення втрати від інфляції та 3% річних, що є предметом даного спору, нараховані саме на цю суму основного боргу.

Ухвалою суду від 13.11.2007року провадження у справі було зупинено до вирішення Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2007 року у справі №4/2287-24/313 за позовом Компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед” до ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” про стягнення суми 284 845,65грн.    

25.02.2008р.позивач подав заяву від 22.02.2008року про збільшення розміру позовних вимог, в якій  просить стягнути з відповідача 76 678,79грн., в т.ч. 65739,59грн. втрат від інфляції та 10939,20грн. 3% річних, які нараховані за період з 09.10.2006р. по31.01.2008р.

Згідно із ухвалою суду від 14.03.2008р. провадження у справі поновлене, справу призначено до розгляду на 10.04.2008р.

В судовому засіданні 10.04.2008р. оголошено перерву до 15.04.2008р.

15.04.2008р.  позивач подав  заяву  про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3% річних  за період з 09.10.2006р. по 31.03.2008р. в сумі  96418,74грн., в т.ч. 84112,14грн. втрат від інфляції та 12306,60грн. 3% річних.

Відповідач письмового пояснення на позов не подав, його представник усно проти позову заперечує з тих підстав, що  відсутня вина відповідача у невиконанні зобов”язань за договором №Е106-30.

Згідно  із ухвалою суду від 10-15.04.2008р. було продовжено строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України.


Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі договору  купівлі-продажу цінних паперів, що придбаваються на умовах підписки, № Е106 -30 від  22.02.2006р., позивач сплатив відповідачеві платіжним дорученням № 1 від 23.02.2006р.   284 845,65 грн. в оплату 5 696 913 простих іменних акцій  ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”.

Згідно із п.3.1 договору емітент зобов”язується повернути покупцю не пізніш як через 30 днів з дня настання однієї з нижченаведених умов суму грошових коштів, сплачених  емітенту за цим договором в рахунок підписки за цінні папери,  у випадку, зокрема, неможливості завершення емітентом додаткового  випуску цінних паперів, а саме: неодноразові відмови ДКЦПФР у реєстрації додаткового випуску цінних паперів або інші, незалежні від емітента обставини, строк яких не може перевищувати 6 місяців, починаючи з 07.03.2006р.

Відповідач оплачені акції позивачеві не передав, на вимогу позивача № 34/06 від 08.09.2006р. не повернув  коштів, сплачених за акції, у строк,  встановлений договором..

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення коштів в сумі 284 845,65 грн., сплачених за 5 696 913 простих іменних акцій  ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”.  

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2007р. у справі №4/2287-24/313  позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на користь компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед” 284 845,65 грн., які були сплачені компанією за акції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2007р. у справі № 4/2287-24/313 залишено без змін.

При розгляді справи №4/2287-24/313 судом встановлено, що ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”. прострочив виконання свого зобов”язання щодо повернення компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед”, сплачених нею коштів в рахунок оплати акцій. Доводи товариства про відсутність його  вини у простроченні виконання зобов”язання судом відхилені як необґрунтовані.

На день вирішення спору суду не подано доказів виконання відповідачем рішення суду у справі № 4/2287-24/313 та повернення позивачеві  присуджених до стягнення коштів в сумі 284 845,65 грн.


Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов”язується  передати майно ( товар) у власність другі стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі - продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж ( частина 4 ст.656 ЦК України).


В силу ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми  попередньої оплати.

За користування чужими грошовими  коштами боржник зобов”язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства ( ст.536 ЦК України).

Відповідно до 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 625 ЦК України встановлений  обов”язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, сплатити на вимогу кредитора суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалам справи підтверджено, що  згідно із умовами договору позивач сплатив відповідачеві попередню оплату в рахунок оплати акцій. Однак відповідач не передав позивачеві акцій у встановлений строк та не повернув на вимогу позивача суми попередньої оплати  у термін, передбачений договором, у зв”язку з чим позивач звернувся із позовом до відповідача про повернення  сплаченої суми попередньої оплати. Вимоги позивача судом задоволені. При вирішенні справи №4/2287-24/313 суд встановив, що відповідач прострочив виконання свого зобов”яання щодо повернення позивачеві попередньої оплати та встановив  вину відповідача у невиконані зобов”язання. Даний факт в силу ст.35 ГПК України  не потребує доказування.

Як вбачається із матеріалів справи,  договором ( п.3.1) встановлений термін повернення попередньої оплати:  не пізніше 30 днів з дня настання однієї з нижченаведених умов, зокрема, неможливості завершення емітентом додаткового  випуску цінних паперів, а саме: неодноразові відмови ДКЦПФР у реєстрації додаткового випуску цінних паперів або інші, незалежні від емітента обставини, строк яких не може перевищувати 6 місяців, починаючи з 07.03.2006р. Тобто, строк повернення попередньої оплати  був встановлений не пізніше  08.10.2006р.

Як зазначено вище, на день вирішення спору доказів повернення позивачеві попередньої оплати в сумі 284 845,65 грн. суду не подано.

Отже, відповідач прострочив виконання грошового зобов”язання. Згідно із чинним законодавством боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Сума основного боргу ( попередня оплата в сумі  284 845,65 грн., сплачена в рахунок оплати акцій) присуджена до стягнення з відповідача рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2007р. у справі №4/2287-24/313, яке набрало законної сили.  

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за період  з 09.10.2006р. по 31.03.2008р., нарахованих на суму основного боргу (попередньої оплати  в сумі  284 845,65 грн., сплаченої в рахунок оплати акцій) обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд


                                                                   ВИРІШИВ:


1.          Позов задоволити повністю.

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, ідент. код 00278801, адреса: 81700, м. Жидачів Львівської області, вул.. Фабрична,4, на користь Компанії „Менбрайт Трейдинг лімітед”, реєстраційний №655957, місцезнаходження: Британські Віргінські острови, Тортова, Роуд Таун, а/с 3175, поштова адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6, 10 поверх, - 84 112,14грн. втрат від інфляції, 12 306,60грн. 3% річних, 964,18 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

2.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  


             Суддя                                                                                                     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація