ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/134

22.05.08

За позовом

Державного підприємства «Залозецький спиртовий завод»

До	Антимонопольного комітету України

Про	визнання недійсним рішення

      Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Теслюк С.З., Гребенюк В.В.

Від відповідача

Федосієнко М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідача про визнання недійсним рішення №745-р від 20.12.2007р. в частині вчинення Позивачем з іншими спиртовими заводами порушення, передбаченого п.1 ст.50 та ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.  

Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Спірним рішенням повністю не обумовлено, які саме дії (бездіяльність) службових осіб Позивача свідчать про вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб’єктами господарювання.

Повідомлення Позивача щодо розрахункових цін, адресоване ДО «Київспирт», є цілком логічною та необхідною поведінкою, покликаною забезпечити добросовісне виконання сторонами договору комісії, взятих на себе зобов’язань.

Жодного доказу узгодженого з іншими суб’єктами господарювання, встановлення Позивачем відпускної ціни на спирт, спірним рішенням не наведено. Наведена у рішенні аргументація є сумнівною, і такою, що ґрунтується виключно на припущеннях.

Стосовно наслідків у формі призведення до обмеження конкуренції на ринку спирту, Відповідач у спірному рішенні не тільки не наводить таких фактів, але взагалі залишив це питання без дослідження і належної перевірки.         

Відповідач заперечив проти заявленого Позивачем позову мотивуючи наступним. Внаслідок узгодження спиртовими заводами цін на спирт було усунуто один з найважливіших факторів конкурентної боротьби - ціну товару, що з огляду на обсяг ринку, охоплений узгодженими діями (близько 75 відсотків), призвело до суттєвого обмеження конкуренції на ринку спирту.

Позивач невмотивовано зазначає, що основним аргументом у виборі постачальника спирту для споживача є якість продукції, а не ціна та що саме споживачі диктують свої умови спиртовим заводам та встановлюють свою ціну на спирт. Вказане заперечення не приймалось Відповідачем до уваги, оскільки якість продукції встановлюється державними стандартами України та повинна їм відповідати.

У четвертому кварталі 2006 року дійсно були об’єктивні умови для підвищення цін на спирт, але вони не могли призвести до однакової собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни у 40 спиртових заводів одночасно. Аналіз калькуляції собівартості свідчить про те, що інструментом, за допомогою якого всі спиртові заводи змогли привести свої відпускні ціни на спирт етиловий до одного розміру, була рентабельність виробництва. Саме за коригування різного рівня прибутку до повної собівартості спирту, яка була різною у кожного спиртового заводу, спиртові заводи отримали можливість прийти до єдиної відпускної ціни.           

  

Ухвалою від 18.04.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.05.08р.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          28.12.2005р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртовим етиловим, та Позивачем був укладений договір комісії №11-к, відповідно до якого «Київспирт»зобов’язується за дорученням Позивача укласти від свого імені, але за рахунок Позивача договір на поставку спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового в кількості та ціною: «Люкс»за ціною 36,5 грн., враховуючи ПДВ за 1 дал спирту (договір поставки №11 від 28.12.05р.).   

          29.12.2005р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртовим етиловим, та Позивачем був укладений договір комісії №31-к, відповідно до якого «Київспирт»зобов’язується за дорученням Позивача укласти від свого імені, але за рахунок Позивача договір на поставку спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового «Люкс»за ціною - 36,00 грн., враховуючи ПДВ за 1 дал спирту (договір поставки №31 від 29.12.05р.).

          21.04.2006р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртовим етиловим, та Позивачем був укладений договір комісії №860-к/в, відповідно до якого «Київспирт»зобов’язується за дорученням Позивача укласти від свого імені, але за рахунок Позивача договір на поставку спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового «Люкс»за ціною 39,96 грн., враховуючи ПДВ за 1 дал спирту (договір поставки №860 від 21.04.06р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»).   

          14.09.06р. керівникам спиртових заводів була направлена телефонограма, в якій було вказано, що у зв’язку з отриманням сировини нового урожаю, об’єднання «Київспирт»проводить 19.09.06р. нараду з питань реалізації продукції в 4-му кварталі 2006 році на внутрішньому ринку України. Просимо особисто прийняти участь у цій нараді, що відбудеться в 14.30 в приміщенні об’єднання «Київспирт».

19.09.06р. в об’єднанні «Київспирт»відбулась нарада з питань реалізації продукції в 4-му кварталі 2006 році на внутрішньому ринку України.     

          

          20.09.06р. –04.10.06р. до об’єднання «Київспирт»звернулись з листами про встановлення цін на спирт «Люкс»- 46 грн., на спирт «Екстра»- 45 грн., на спирт вищої очистки –44 грн. 33 спиртових заводів зокрема Позивач та Бджільнянській, Бершадський, Мартинівський, Чечельницький, Липницький, Залучанський, Борокський, Сторонибабський, Суходільський, Вузлівський, Лопатинський, Рава-Руський, Зірненський, Дубов’язівський, Новосуханівський, Стецьківський, Бучацький, Кобиловолоцький, Козловський, Караванський, Іваньківський, Косарський, Вашківський, Карапчівський, Ковальовський, Холминський, Чемерський, Червонослобідський, Воютицький, Шпанівський, Борщівський, Шабалинівський спиртові заводи.   

          Так, 29.09.06р. Позивач звернувся з листом на адресу Київського об’єднання «Київспирт», в якому в зв’язку з значним підвищенням цін на сировину, ростом цін на енергоносії, збільшення плати на перевезення зерна повідомив, що відпускна ціна спирту сорту «Люкс»у ІV кварталі становитиме 46,00 грн. за 1 декалітр, ціна спирту «Екстра»45,00 грн., ціна спирту вищої очистки 44,00 грн.

          

          В подальшому між Позивачем та Київським обласним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»були підписані додаткові угоди до вказаних вище договорів, якими на 4 квартал 2006 року були встановлені ціни, запропоновані Позивачем.

          Структура повної собівартості спирту включає в себе наступну питому вагу статей витрат: сировина та матеріали, паливо, електроенергія, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників та відрахування на соцстрахування; витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничі та інші витрати, адміністративні витрати, витрати на збут.

          Як вбачається з матеріалів справи, у всіх спиртових заводів, що направляли листи з пропозиціями встановити однакові ціни у четвертому кварталі 2006 року на спирт етиловий «Люкс»та «Екстра», показники у статтях витрат «сировина»різні, оскільки кожен з заводів використовує для виготовлення спирту різний вид сировини та різною вартістю. Наприклад, середньозважена ціна на кукурудзу з 15 по 22.09.06р. для виробництва спирту на елеваторах складала 640 грн., на ячмінь –580 грн., на пшеницю –665 грн. Кожний з спиртових заводів, в тому числі Позивач, мав у 2006 році різний обсяг виробництва спирту, різну середню заробітну плату робітників, як у третьому кварталі 2006 року так і у четвертому кварталі 2006 року.          

          Як вбачається з калькуляції Позивача собівартості спирту етилового ректифікованого, повна собівартість спирту в другому кварталі 2006 року у Позивача складала 28,27 грн., а оптова ціна –31,71 грн.; повна собівартість спирту в третьому кварталі 2006 року –28,90 грн., а оптова ціна –32,05 грн.; повна собівартість спирту в четвертому кварталі –32,52 грн., а оптова ціна –37,75 грн. Як вбачається з матеріалів справи, повна собівартість спирту у інших спиртових заводів також відрізняються один від одного, в тому числі від Позивача.   

          20.12.2007р. Відповідачем було прийнято рішення №745-р у справі №23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», відповідно до якого: 1. Було визнано, що, в тому числі Позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. 2. На підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»на Позивача був накладений штраф в розмірі 70000 грн. 3. Зобов’язано, в тому числі Позивача припинити порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

          Вказаним рішенням було встановлено наступне. У ході проведення перевірки Київського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі –об’єднання «Київспирт») були виявлені листи спиртових заводів до цього об’єднання щодо встановлення нових цін на спирт у ІV кварталі 2006 року. Аналіз листів показав, що переважна більшість спиртових заводів запропонували підвищити відпускні ціни на спирт та встановити їх на однаковому рівні залежно від марки: спирт етиловий «Люкс»- 46 грн. / дал, спирт етиловий «Екстра» - 45 грн./дал, спирт етиловий «вищої очистки»- 44 грн./ дал для підприємств, які є платниками акцизного збору (виробникам лікеро-горілчаної продукції та підприємствам виноробної промисловості), спирт за однаковими відпускними цінами. При цьому, для споживачів не платників акцизного збору (на технічні та технологічні потреби, для виробництва медичних препаратів) ціни на спирт пропонувалися різні. Аналіз зазначених листів показав, що свої пропозиції з встановлення цін практично одночасно 20 та 21 вересня надіслали 27 спиртових заводів, а також з 26.09.06р. по 04.10.06р. надіслали ще шість спиртових заводів, в тому числі Позивач.

          У своїх листах усі спиртові заводи обґрунтовували підставність підвищення відпускних цін на спирт етиловий наявністю об’єктивних на те причин, а саме, значним підвищенням витрат на основні складові собівартості спирту, такі як сировина, паливо, електроенергія та заробітна плата. У ході аналізу калькуляції собівартості продукції спиртових заводів встановлено, що питома вага кожної статті витрат (відповідно до Методичних рекомендацій) в структурі повної собівартості спирту становить: сировина та матеріали –49,19-65,11 відсотка; паливо –16,8-17,7 відсотка; електроенергія –1,2-1,5 відсотка; основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників та відрахування на соцстрахування –3,4-4,0 відсотки; витрати на утримання та експлуатацію устаткування –0,54-12,1 відсотка; загальновиробничі та інші витрати –15,0-20,0 відсотків; адміністративні та інші витрати –3,4-9 відсотків; витрати на збут - 0,8-7,7 відсотка. Отже, найбільшу питому вагу в структурі собівартості спирту у кожного спиртового заводу займає стаття витрат «сировина», яка становить близько 50% собівартості спирту. Спиртові заводи протягом 2006 року використовували 7 різних видів зернової сировини для виробництва спирту етилового, при цьому найбільша питома вага у загальному обсязі спожитої сировини припадає на кукурудзу –52,9% загального обсягу використання, жито –27,3% та пшеницю –15%. При цьому, питома вага певних видів сировини в обсягах споживання кожного спиртового заводу. Так, до прикладу у деяких державних підприємств, в тому числі у Позивача, більше 50% сировини становить жито, у інших понад 50% використаної у 2006 році сировини кукурудза, а державні підприємства використали в загальному обсязі спожитої у 2006 році сировини понад 30% пшениці. Спиртові заводи закуповували зазначену сировину за різними цінами залежно від виду, обсягів, якості та місця придбання, а саме на біржі або на елеваторах. Отже, оскільки спиртові заводи використовували для виробництва спиту різні види сировини, яка має різну вартість, різну питому вагу в загальному обсязі споживання сировини підприємствами та дає різний вихід спирту, то й відповідно значення показників у статті витрат «сировина»фактичних та планових калькуляцій собівартості спирту етилового не співпадає у жодного спиртового заводу.

          Слід зазначити, що у четвертому кварталі 2006 року дійсно були об’єктивні умови для підвищення цін на спирт, оскільки протягом 2006 року відбулось значне зростання закупівельних цін на зернові культури, поступово зростали закупівельні ціни на електроенергію, тричі підвищувався розмір мінімальної заробітної плати. Разом з тим, хоча ці обставини і є об’єктивними умовами для підвищення ціни на спирт, вони не призводять до однакової його собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни. Отже, встановлення кожним із 40 відповідачів однакових цін з цінами інших заводів на 3 види спирту не можна пояснити інакше, ніж їхньою узгодженою поведінкою.                      

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров'я та підприємствами (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров'я та підприємств зооветеринарного постачання. 

Як встановлено судом, Позивачем та Київським обласним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», яке має відповідну ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, були укладені договори комісії, відповідно до яких «Київспирт»зобов’язаний був за кошти Позивача та від імені останнього укладати договори поставки спирту етилового на внутрішньому ринку із суб’єктами господарювання.

Як встановлено судом, договори поставки спирту етилового на внутрішньому ринку були укладені, в тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС».   

          Згідно з ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів та суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.   

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

Як встановлено судом, 19.09.06р. Київським обласним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»була проведена нарада з приводу реалізації продуктів в четвертому кварталі 2006 року на внутрішньому ринку України, у зв’язку з отриманням сировини нового врожаю, в якій приймали участь спиртові заводи.

          Як встановлено судом, відразу після цієї наради 33 спиртові заводи, в тому числі Позивач, майже одночасно (на протязі 9 днів) направили до Київського обласного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»листи з пропозиціями збільшити оптово-відпускну ціну на спирт етиловий ректифікований до однакового рівня, а саме спирт «Екстра» до 45,00 грн. з ПДВ за 1 дал та спирт «Люкс»до 46,00 грн. з ПДВ за 1 дал.

            При цьому, як встановлено судом, собівартість спирту, яка визначається на основі показників сировини, палива, електроенергії, основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників та відрахування на соцстрахування, витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та витрат на збут у кожного з вказаних спиртових заводів, зокрема у Позивача була різна. Жодних однакових показників вищевказаних витрат у спиртових заводів не було. Кожен спиртовий завод, в тому числі Позивач закуповував сировину, таку як жито, ячмінь, пшениця тощо у різних постачальників за різною ціною, мав різну кількість працівників та встановлену для них заробітну плату, різну кількість електроенергії, що витрачалась, а також різний прибуток.

З наведеного вбачається, що Позивач разом з іншими 32 спиртовими заводами вчинили схожі дії на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, які полягали у пропонуванні та встановленні однакових цін на 4 квартал 2006 року на спирт «Екстра», спирт «Люкс»та спирт вищої очистки. При цьому, аналіз ситуації на даному ринку спирту етилового ректифікованого спростовує наявність об’єктивних причин для одночасного пропонування та встановлення Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами однакових цін на спирт «Екстра», спирт «Люкс»та спирт вищої очистки, оскільки показники, які являються складовими ціни зазначених спиртів, та строки виникнення цих показників у всіх цих спиртових заводів є різними.

Пропонування та встановлення Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами одночасно однакових цін на  спирт «Екстра», спирт «Люкс»та спирт вищої очистки могло призвести та призвело до усунення та обмеження конкуренції на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, отже вказані дії Позивача є антиконкурентними узгодженими діями.   

Відповідно до ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання за порушення, передбачені ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

          Як встановлено судом, 20.12.2007р. Відповідачем було прийнято рішення №745-р у справі №23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», відповідно до якого: 1. Було визнано, що Позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. 2. На підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»на Позивача був накладений штраф в розмірі 70000 грн. 3. Зобов’язано, в тому числі Позивача припинити порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

За вказаних обставин суд вважає, що спірне рішення було прийняте Відповідачем в межах наданої йому компетенції та відповідно до норм чинного законодавства України, а тому у позові Позивачу належить відмовити.

Доводи Позивача, викладені у позовній заяві та поданих поясненнях не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують головного висновку Відповідача про вчинення  Позивачем порушення, передбаченого п.1 ст.50 та ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у вчиненні Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами одночасно схожих дій на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого з пропонування та встановлення однакових цін на 4 квартал 2006 року на спирт «Екстра», спирт «Люкс»та спирт вищої очистки без наявності об’єктивних причин саме для цього.    

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

          Рішення підписане 27.05.2008р.