ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/68 | 20.05.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик”
До Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс”
Про стягнення 15 059,04 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача: Патра В.Д. –директор
Височанський З.М. –предст. (дов. № 007 від 03.04.2008)
Від відповідача: Білошук Т.К. –предст. (дов. № 120-дов від 08.04.2008)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього
13 173,33 грн. основного боргу, 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені, 3% річних в сумі 395,20 грн. та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2008 було порушено провадження у справі № 47/68, розгляд якої було призначено на 09.04.2008.
У зв’язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2008 розгляд справи відкладено на 24.04.2008.
Представники позивача в судовому засіданні 24.04.2008 заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 24.04.2008 з’явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Проти заявлених позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 24.04.2008 судом було оголошено перерву до 20.05.2008 для підготовки повного тексту рішення.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” до Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс”, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” (надалі –ТОВ НВП „Нафтовик”), в якості виконавця, та відповідачем - Закритим акціонерним товариствоом „Укрнадрасервіс” (надалі –ЗАТ „Укрнадрасервіс”), в якості замовника, було укладено Договір № 33 від 04.12.2006 (надалі - Договір) предметом якого є проведення виконавцем (позивачем) робіт по впровадженню технологій обмеження водоприливу за допомогою полімерних матеріалів.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що зміст, порядок та умови виконання основних етапів, визначені у календарному плані робіт, який є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 2.1 зазначеного Договору за впровадженню технологій обмеження водоприливу за допомогою полімерних матеріалів, замовник (відповідач) перераховує виконавцю (позивачу) відповідно протоколу про договірну ціну: 23 823,33 грн.
Відповідно пункту 2.2 Договору оплата проводиться згідно Акту, який підготовлений виконавцем (позивачем) та підписаний замовником (відповідачем).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що передача підготовленої документації, у відповідності до календарного плану здійснюється супроводжуючими документами виконавця (позивача) за погодженням з Замовником (відповідачем).
Згідно пункту 3.2 Договору по етапах реалізації робіт, згідно календарного плану робіт, замовник (відповідач) та виконавець (позивач) складають двосторонні акти.
Відповідно до календарного плану робіт, який є невід’ємною частиною Договору № 33 від 04.12.2006, виконання робіт по впровадженню технологій обмеження водоприливу за допомогою полімерних матеріалів відбувалося шляхом проведення двох етапів робіт: перший –складання планів робіт, підготовка реагентів згідно плану робіт, розрахункова ціна першого етапу складає 13 173,33 грн., другий –проведення робіт на свердловині, аналіз результатів, розрахункова ціна другого етапу складає 10 650,00 грн., загальна ціна Договору 23 823,33 грн.
Згідно Акту здачі-приймання робіт по другому етапу до Договору № 33 від 04.12.2006, позивачем - ТОВ НВП „Нафтовик” виконано роботи згідно календарного плану робіт, а саме проведено роботи на свердловині № 2 Краснозаярського родовища, а відповідачем –ЗАТ „Укрнадрасервіс” прийнято зазначені роботи на суму 10 650,00 грн. Оригінал зазначеного Акту здачі-приймання робіт по другому етапу, який підписаний виконавцем (позивачем) та замовником (відповідачем) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних робіт та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія долучено до матеріалів справи.
Згідно Акту здачі-приймання робіт по першому етапу до Договором № 33 від 04.12.2006, позивачем - ТОВ НВП „Нафтовик” виконано роботи згідно календарного плану робіт, а саме складено плани робіт, підготовлено реагенти згідно плану робіт на суму 13 173,33 грн., який односторонньо підписаний позивачем, підпис вповноваженої особи та відтиск печатки підприємства відповідача - ЗАТ „Укрнадрасервіс” на даному Акті відсутні.
Згідно супроводжувального листа № 002 від 18.01.2007, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивач –ТОВ НВП „Нафтовик” направив відповідачу Акт здачі-приймання робіт по першому етапу та Акт здачі-приймання робіт по другому етапу. Однак, доказів направлення зазначеного листа та Актів здачі-приймання робіт позивачем не надано.
Ухвалами від 25.03.2008 та 09.04.2008 позивача зобов’язано надати суду письмові докази надсилання відповідачу листа № 002 від 18.01.2007 та Акту здачі-приймання робіт по першому етапу на суму 13 173,33 грн.
Згідно письмових пояснень позивача доказом надсилання відповідачу Актів здачі-приймання робіт є те, що листом № 002 від 18.01.2007 було направлено два Акти здачі-приймання робіт по двох етапах, один з яких, а саме Акт здачі-приймання робіт по другому етапу було підписано відповідачем та відправлено позивачу, а отже, відповідач отримував супроводжувального листа № 002 від 18.01.2007, яким направлено два Акти здачі-приймання робіт по двох етапах.
Проте, згідно пояснень представника відповідача на адресу ЗАТ „Укрнадрасервіс” Акт здачі-приймання робіт по першому етапу не надходив, а Акт здачі-приймання робіт по другому етапу попередньо був направлений по факсу, доказом чого є відтиск номеру телефону та дати на копії Акту здачі-приймання робіт по другому етапу доданого позивачем до позовної заяви, а оригінал був підписаний з боку ЗАТ „Укрнадрасервіс” при особистому наданні представником позивача зазначеного Акту здачі-приймання робіт.
Крім цього, позивачем додано до позовної заяви належним чином засвідчені копії листа ЗАТ „Укрнадрасервіс” № 594 від 20.11.2006 щодо направлення уточненого варіанту плану робіт.
Згідно Плану робіт на свердловині № 2 Краснозаярського родовища „Впровадження технології обмеження водоприпливу за допомогою полімерного матеріалу полікар”, він підписаний зі сторони виконавця (позивача), але погодження замовника (відповідача) на зазначеному Плані відсутнє.
На підтвердження позовних вимог, позивачем додано до матеріалів справи Акт про використання матеріалів при проведенні водоізоляційних робіт на свердловині № 2 Краснозаярського родовища від 18.12.2006, яким засвідчено факт проведення робіт та який підписаний з боку ЗАТ „Укрнадрасервіс” оператором по видобутку газу Мирко С.Д. та майстром по капремонту свердловини та не скріплений печатками підприємств позивача та відповідача.
До матеріалів справи долучено копію претензії ТОВ НВП „Нафтовик” № 007 від 16.04.2007, яка направлена відповідачу –ЗАТ „Укрнадрасервіс”, про сплату за виконанні позивачем роботи по Договору № 33 від 04.12.2006, згідно Акту здачі-приймання робіт по першому етапу на суму 13 173,33 грн.
Згідно відповіді на зазначену претензію, надану ЗАТ „Укрнадрасервіс” листом
№ 271 від 01.06.2007, копія якого наявна в матеріалах справи, впровадження технології обмеження водоприпливу на свердловині № 2 Краснозаярського родовища не відбулося, як передбачено умовами Договору № 33 від 04.12.2006, що дає підставу стверджувати про те, що роботи по першому етапу не були проведені.
Відповідно до пояснень представника відповідача виконавець (позивач) згідно календарного плану робіт повинен був здійснити підготовку належних реагентів для впровадження технології обмеження водоприпливу. Проте, після виконання робіт другого етапу –безпосередньо проведено роботи на свердловині № 2 Краснозаярського родовища, результат роботи вийшов негативний –обмеження водоприпливу на свердловині № 2 Краснозаярського родовища не відбулося. На підтвердження даного факту, відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії Актів проведення тимчасової консервації свердловини № 2 Краснозаярського родовища від 31.07.2007, від 01.11.2007 та від 01.02.2008, які затверджені президентом ЗАТ „Укрнадрасервіс” С.О. Антонечко за погодженням з представником Державного підприємства „Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” МНС України та скріплені печатками підприємств.
Стаття 173 Господарський кодекс України господарським зобов'язання визнає таке зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі статтею 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач - ТОВ НВП „Нафтовик”, по Договору № 33 від 04.12.2006, згідно Акту здачі-приймання робіт по другому етапу на суму 10 650,00 грн. виконав роботи на свердловині № 2 Краснозаярського родовища щодо впровадження технології обмеження водоприпливу, а відповідач – ЗАТ „Укрнадрасервіс” зазначені роботи прийняв та оплатив у повному розмірі –10 650,00 грн.
Акт здачі-приймання робіт по першому етапу до Договору № 33 від 04.12.2006 на суму 13 173,33 грн. не підписаний з боку відповідача та відповідно не прийнятий. Належних та допустимих доказів надсилання відповідачу Акту здачі-приймання робіт по першому етапу на суму 13 173,33 грн. (фінансовий чек, опис вкладення у цінний лист поштової установи тощо) позивачем суду не надано.
Ухвалами від 25.03.2008 та 09.04.2008 позивача зобов’язано надати суду письмові докази надсилання відповідачу супроводжувального листа № 002 від 18.01.2007, згідно якого, як стверджує відповідач, він надіслав Акт здачі-приймання робіт по першому етапу на суму 13 173,33 грн. Проте, жодних доказів направлення відповідачу листа № 002 від 18.01.2007 та Акту здачі-приймання робіт по першому етапу позивачем не надано.
Позиція позивача стосовно того, що доказом надсилання відповідачу Актів здачі-приймання робіт є те, що листом № 002 від 18.01.2007 було направлено два Акти здачі-приймання робіт по двох етапах, один з яких, а саме Акт здачі-приймання робіт по другому етапу було підписано відповідачем та відправлено позивачу, а отже, відповідач отримував супроводжувального листа № 002 від 18.01.2007, яким направлено два Акти здачі-приймання робіт, судом відхиляється, оскільки Акт здачі-приймання робіт по другому етапу міг бути переданий відповідачу іншим шляхом, окремо від Акту здачі-приймання робіт по першому етапу. Стосовно факту отримання листа № 002 від 18.01.2007 та Акту здачі-приймання робіт по першому етапу представник відповідача в судовому засіданні заперечив, а позивач не надав належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 34, 35 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження даного факту.
Отже, позивачем не доведено надсилання відповідачу Акту здачі-приймання робіт по першому етапу належними та допустимими доказами в порядку передбаченому
ст.ст. 34, 35 Господарського процесуального кодексу України та не надано інших належних доказів в підтвердження виконання робіт зазначених у вищевказаному Акті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13 173,33 грн. за виконання позивачем робіт не доведено належними та допустимими в розумінні ст.ст. 34, 35 Господарського процесуального кодексу України доказами, не є законною та обґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Окрім цього, позивачем була заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені, 3% річних в сумі 395,20 грн.
Суд, врахувавши, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості визнана такою, що не підлягає задоволенню, прийшов до висновку відмовити позивачу в задоволені позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 312,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 178,02 грн. пені, 3% річних в сумі 395,20 грн.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р. Станік