ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 31/96 | 12.05.08 |
За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в
особі Подільської районної в м. Києві ради
До Київської міської ради
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму “Мельпомена-Лімітед”, м. Київ
Про визнання недійсним рішення Київської міської ради
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від прокуратури Самардак А.В. –посвідчення № 2
Від позивача не з’явився
Від відповідача не з’явився
Від третьої особи не з’явився
В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом визнання недійсним рішення Київської міської ради № 131/792 від 08.02.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2007р. № 05-5-31/15247 позовну заяву було повернуто прокуратурі без розгляду, на підставі п.п. 1, 3 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. № 05-5-31/15247 вищевказану ухвалу Господарського суду міста Києва було скасовано, а матеріали справи передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.03.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. розгляд справи було відкладено на 23.04.2008р., та залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Мельпомена-Лімітед».
Представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Свої позовні вимоги Заступник прокурора Подільського району міста Києва (надалі - «заступник прокурора») мотивував тим, що Київською міською радою у 2007 році було прийнято рішення про продаж земельної ділянки у Подільському районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена»під реконструкцію та обслуговування павільйону.
На думку заступника прокурора зазначена земельна ділянка розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» в межах архітектурної та археологічної охоронних зон міста Києва та в межах об'єкту культурної спадщини, нерухомої пам'ятки археології - «Культурний шар Подолу ІХ-ХУІП ст.ст.»
Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»включено до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким чином, зазначена земельна ділянка відноситься до категорії особливо цінних земель і підлягає особливому режиму утримання, використання, охорони та забудови.
З огляду на це, зазначена земельна ділянка є державною власністю та може надаватися виключно у орендне користування на підставі охоронного договору, укладеного в порядку, передбаченому законодавством. Земельні ділянки особливо цінних земель можуть вилучатися (викуплятися) виключно за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
При прийнятті Відповідачем у 2007 році рішення про продаж земельної ділянки у Подільському районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-лімітед»під реконструкцію та обслуговування павільйону погодження Верховної Ради України або ж постанови Кабінету Міністрів України не отримувалося, рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки не приймалося.
У зв'язку з цим, заступник прокурора вважає, що Відповідачем при прийнятті рішення про продаж земельної ділянки було порушено норми чинного законодавства України, що є підставою для визнання недійсним відповідного рішення.
З огляду на це, заступник прокурора просив суд визнати недійсним рішення Відповідача про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-лімітед»земельної ділянки по вул. Верхній Вал у Подільському районі міста Києва.
Позивач, відповідач та третя особа, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, письмові пояснення та відзив на позов не надали, позовну вимогу відповідач по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Представник прокуратури заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності позивача, відповідача та третьої особи, посилаючись ухилення відповідача від врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника прокуратури обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними у справі доказами та матеріалами.
В судовому засіданні 23.04.2008р. було оголошено перерву до 12.05.2008р., в порядку ст. 77 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1987 р. № 183 «Про оголошення комплексу пам'яток історичного центру м. Києва державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ»комплекс пам'яток історії та культури в межах історичного центру міста Києва було оголошено Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ».
Розділом 1.3. Додатку №1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва»до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. №979 територію у межах пл. Поштова (без її включення), лінії фунікулера (без його включення), пл. Михайлівська, вул. Велика Житомирська (з включенням забудови обох сторін), пров. Киянівський (з включенням забудови обох сторін), вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Верхній Вал, вул. Набережно-Хрещатицька, Поштову площу було включено до складу Державного історико-архітектурного заповідника «Старий Київ».
Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1761 включено до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
08.02.2007 р. Відповідачем було прийнято рішення «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Мельпомена-лімітед»для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва»№131/792 (надалі - «Оспорюване рішення»), яким
Третій особі було продано земельну ділянку, площею 0, 0406 га для реконструкції та обслуговування павільйону по вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва (надалі - «земельна ділянка») за ціною у 1 119 804, 00 грн., а також затверджено умови продажу зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до додатку до Оспорюваного рішення Третю особу було зобов'язано використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки з метою контролю за дотриманням умов продажу, вирішити питання пайової участі до початку реконструкції, виконати вимоги, викладені у листі КП «Київський метрополітен».
12 квітня 2007 року між Відповідачем та Третьою особою було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до якого Відповідач продав, а Третя особа купила земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:419:041 для реконструкції та обслуговування павільйону за ціною 1 119 804,00 грн.
21 червня 2007 року Третій особі на підставі договору купівлі-продажу було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №137536.
Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників прокуратури, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»історико-культурні заповідники, території пам'яток, охоронних зон, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення.
Частиною 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення належать до категорії особливо цінних земель, щодо яких законом встановлюється особливий порядок утримання, використання, охорони та забудови.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України земельні ділянки особливо цінних земель можуть вилучатися (викуплятися), зокрема, для будівництва об'єктів за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.
З матеріалів справи вбачається, що Оспорюване рішення було прийнято Відповідачем у порушення вищезазначених норм чинного законодавства України, а саме: без погодження у встановленому порядку вилучення земельної ділянки з Верховною Радою України, без рішення Кабінету Міністрів України або зміни цільового призначення такої земельної ділянки у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з пунктами «а» та «б»частини 1 ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до п. 4 мотивувальної частини та частини 1 п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 у справі №1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в арбітражному (господарському) суді.
Згідно з ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів. Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Таким чином, Оспорюване рішення прийняте Відповідачем з порушенням норм ст. 20, 53, 54, 150 Земельного кодексу України та завдає шкоду інтересам територіальної громади як власника на момент продажу зазначеної земельної ділянки, а тому є таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
З огляду на це, позовні вимоги заступника прокурора в інтересах держави в особі Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з цим, згідно ст. 49 ПІК України судові витрати покладаються на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 20. 21, 53. 54. 80, 83, 150 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 2. 5, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради № 131/792 від 08.02.2007 р. «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Мельпомена-лімітед»для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва».
3. Стягнути з відповідача в доход державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесяти п'яти) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. –за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан