ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2006 р.

№ 5/549

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

на постанову

від 22.06.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 5/549 Дніпропетровської області

за  заявою

Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі                                м. Дніпропетровська

до	Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ Державного підприємства виробничого об’єднання “ Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”,                                 м. Дніпропетровськ

про	заміну сторони виконавчого провадження

за участю представників сторін:

від позивача –        Кузьменко Н.О.

від відповідача –    Штишенко М.К.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2006 р., яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 р. замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 5/549 від 24.02.2003 р. виданого господарським судом про стягнення коштів з Державного підприємства виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова” на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на його правонаступника –Товариство з обмеженою відповідальністю “Стратегія”.

Суд мотивував своє рішення тим, що за ініціативою стягувача Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” було укладено договір уступки права вимоги, згідно якого енергопостачальна компанія передала Товариству з обмеженою відповідальністю  “Стратегія” право вимоги від боржника Державного підприємства “Виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”.

Оскаржуючи ухвалу господарського суду та постанову апеляційного суду скаржник просить їх скасувати та відмовити Державній виконавчій службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні посилаючись на те, що при винесенні судових рішень судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що в угоді про уступку права вимоги мова йде про уступку вимог лише за договором про постачання електроенергії   № 15-Ц від 01.01.2002 р., щодо уступки права вимоги за рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 5/549 від 11.02.2003 р. в угоді про уступну права вимоги не було зазначено.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2003 р. у справі № 5/549 стягнуто з Державного підприємства “Виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”  290 952,59 грн. основного боргу, 1 700,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В мотивувальній частині зазначеного рішення вказано, що відповідачу –ДП “ВО “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” була відпущена електрична енергія без договору.

Між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стратегія” (новий кредитор) 27.02.2004 р. укладено угоду № 189/04 про уступку права вимоги відповідно до умов якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові та підтверджене актом звіряння  взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником, і стає кредитором за договором про постачання електричної енергії № 15-ц від 01.01.2002 р., укладеним між первісним кредитором та Державним підприємством “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод ім. Макарова”.

Державна виконавча служба у Красногвардійському районі                              м. Дніпропетровська звернулася 10.03.2006 р. до господарського суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 5/549 від 24.02.2003 р., оскільки за ініціативою стягувача –ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” було укладено договір уступки права вимоги № 189/04 від 27.02.2004 р.

Скаржник –Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що за угодою про уступку права вимоги новий кредитор -  ТОВ “Стратегія” стає кредитором лише за договором про постачання електричної енергії № 15-ц від 01.01.2002 р., позаяк щодо уступки права вимоги за рішення господарського суду Дніпропетровської області № 5/549 від 11.02.2003 р. в угоді № 189/04 не було зазначено.

Крім того, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2006 р. у справі № 35/390 за позовом ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” до ТОВ “Стратегія”, 3-я особа ДП ВО “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” про визнання недійсною угоди про уступку права вимоги            № 189/04 від 27.02.2004 р. встановлено, що  в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2003 р. у справі № 5/549 відсутнє посилання на те, що борг стягується саме за договором № 15-ц від    01.01.2002 р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При винесенні ухвали від 20.03.2006 р. про заміну стягувача у виконавчому провадженні господарський суд Дніпропетровської області керувався ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” та у резолютивній частині ухвали зазначив про заміну стягувача ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” на його правонаступника –ТОВ “Стратегія”, але з таким висновком колегія суддів погодитися не може з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї з сторін державний  виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, Отже, дана норма регулює процесуальне правонаступництво.

Правонаступництво передбачає перехід від однієї особи до її правонаступника як прав так і обов'язків.

У разі здіснення уступки права вимоги до набувача вимоги переходять лише права, а саме право вимоги.

Для юридичних осіб правонаступництво можливе лише у разі реорганізації (злиття, поділу або приєднання) або ліквідації підприємства  (ст. 104 ЦК України).

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.  

В даній справі ні реорганізації ні ліквідації ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” не відбувалося, а було укладено лише договір уступки права вимоги, тобто суд неправильно застосував, як  ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, яка регламентує порядок вибуття стягувача та заміни його правонаступником, так і положення зазначених вище норм закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає,  що попередніми судовими інстанціями не дотримано вимог ст.43 ГПК України  щодо повного і всебічного з’ясування всіх обставин справи. Зокрема, судами не досліджені доводи ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” щодо відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 5/549 та не спростовані судом.

Зазначені обставини господарськими судами першої та апеляційної інстанцій  не досліджувалися, а тому ухвалені у справі рішення є помилковими і такими, що підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи  господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно  з’ясувати та перевірити фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті,  встановити дійсні права та обов’язки сторін і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини,  та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 22.06.06 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.06 скасувати, справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                        Н.Дунаєвська