ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  42/132

22.04.08

За позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” м. Донецька

до Відкритого акціонерного товариства “Українська перестрахувальна компанія “Гарант Ре” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 2556,54 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Винокуров О.В.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2008 року Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним як правонаступником ЗАТ СК “Східно-Українське страхове товариство” та відповідачем як правонаступником ВАТ “Народна фінансово-страхова компанія “Гарант Ре” генерального договору № 10 про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 9 квітня 2003 р. останній після настання страхового випадку не виплатив частину страхового відшкодування, заборгувавши 2556,54 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 9 квітня 2003 р., між позивачем як правонаступником ЗАТ СК “Східно-Українське страхове товариство” та відповідачем як правонаступником ВАТ “Народна фінансово-страхова компанія “Гарант Ре” сторонами по справі було укладено генеральний договір № 10 про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії, згідно з яким сторони дійшли згоди, що позивач передає відповідачу, а останній приймає в перестрахування частину зобов’язань позивача за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту, що укладені із страхувальниками, на умовах чинного законодавства, даного договору та конкретного договору перестрахування (ковер-ноти).

Згідно з ковер-нотою № 369 від 7 липня 2005 р. відповідач перестрахував зобов’язання позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5074-20-02 від 5 липня 2005 р., укладеного останнім з Марченком В.Г. на страхування, зокрема, автомобіля Kia Magentis д.н. АХ 8003 КХ, № кузова KNEGD222245375661, рік випуску 2004.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданими ним копіями вищевказаних договорів.

У відповідності до умов ковер-ноти № 369 від 7 липня 2005 р. при настанні страхового випадку, передбаченого первинним договором страхування і конкретним договором перестрахування відповідач зобов’язався виплатити позивачу (або за його дорученням страхувальнику або вигодонабувачу) частину страхового відшкодування в розмірі 79,95 %, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 10 банківських днів після одержання від позивача копії страхового акту та комплекту документів, які свідчать про настання страхової події та розрахунку збитків, або протягом 5 діб з дня одержання указаних документів повідомити про відмову у виплаті своєї частки страхового відшкодування.

Всупереч умов договору після настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5074-20-02 від 5 липня 2005 р. та одержання належного комплекту документів відповідач не сплатив позивачу частину страхового відшкодування, заборгувавши 2556,54 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи страховим актом № 180 від 16 лютого 2006 р. з доповненням № 180/1 від 11 квітня 2006 р., повідомленням про страхову подію № 69 від 11 січня 2006 р., платіжним дорученням № 1583 від 17 лютого 2006 р.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 2556,54 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” м. Донецька задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська перестрахувальна компанія “Гарант Ре” (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, код 21041115) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 20, код 31650052) 2556,54 грн. боргу, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар