ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2008 р. | Справа № П-10/6-20/16 |
за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави - Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, 76018, м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15
- Державного підприємства "Виробниого об"єднання "Карпати" вул.Галицька,201, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача Малого підприємства "Орієнтир" вул. Свободи,261, м.Яремча, Івано-Франківська область,78500
треті осіби без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Топольницький Р.Я. (м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 40/32);
2. Дейнега Богдан Васильович (м. Івано-Франківськ, вул. Дашевського, 9/1);
3. Голинський Назар Миколайович ( м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 18/93;)
4. Мороз Тетяна Євгенівна (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 178а/16)
5. Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 49)
про визнання договору недійсним
Cуддя Кобецька Світлана Миколаївна При секретарі Сивак Ірина Михайлівна
Представники:
Учасник судового засідання: Федунишин Х.М. - помічник прокурора, (довіреність № 114 вих-08 від 25.03.08)
Від позивача 1: Гайдей В.В.-начальник юридичного відділу РВ ФДМУ, (довіреність №01/14-01 від 10.01.08)
Від відповідача: Селянін В.О.- представник, (довіреність б/н від 26.02.08 )
від третьої осіби ( Мороз Т.Й.): представник не з"явився,
від третьої особи ( Дейнеги Б.В.): представник не з"явився,
від третьої особи ( Голинського Н.М.): представник не з"явився,
від третьої особи ( Топольницького Р.Я.): представник не з"явився,
від третьої особи Івано-Франківського ОБТІ: представник не з"явився,
Від позивача 2: Роспатнюк А.В.- юрист ДП ВО "Карпати" , (довіреність № 501/25 від 11.02.08 )
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна ( будівлі блоку обслуговування до гуртожитку по вул.Пасічна, 14а, що у м.Івано -Фанківську).
В судовому засіданні оголошувалися перерви 01.04.08 до 22.04.08р. та 21.05.08 до 23.05.08.
Позивач - заступник прокурора м.Івано-Франківська звернувся до суду із позовом в інтересах держави - в особі Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області та Державного підприємства "Виробниого об"єднання "Карпати" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна , що перебуває в податковій заставі від 26.09.03р. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що :
- при вивченні матеріалів кримінальної справи №285859,про обвинувачення реєстратора ОБТІ, встановлено факт грубого порушення інтересів держави при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.09.03р., укладеного між ДП ВО "Карпати" та МП "Орієнтир";
- спірний договір купівлі-продажу вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави. Шкоду інтересам держави позивач вбачає в тому, що реєстратор ОБТІ завідомо вніс неправдиві дані у витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно , яке перебувало у державній власності;
- спірний договір не відповідає вимогам ч.3 ст.180 ГК України, а саме - сторонами не погоджено предмету договору, що є істотною умовою договору;
- укладений між ДП ВО "Карпати" та МП "Орієнтир" договір купівлі-продажу з порушенням вимог ч.2 ст.75 ГК України та п.4 Наказу ФДМУ №1477 від 30.07.99р. "Про затвердження положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю". Відповідно до Порядку ДП ВО "Карпати" здійснює функції, щодо відчуження нерухомого майна при наявності дозволу органу управління під час дії такого дозволу. Строк дії дозволу (погодження) щодо відчуження державного майна не перевищує 12 місяців від дати його видання. Таким чином, на думку позивача, на момент проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу, дозвіл отриманий від Міністерства промислової політики України за №10/4-1/485 від 07.03.02р. - діяв до 07.03.03р.;
- договір купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.03р. не відповідає вимогам ч.2 п.8 наказу ФДМУ № 1477 від 30.07.99р. "Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю", яка вказує, що погоджений висновок про вартість майна дійсний до закінчення строку дозволу (погодження) на відчуження майна, визначеного п.24 цього Наказу, та становить 12 місяців. Тобто, термін дії звіту про експертну оцінку , проведеного експертно-консалтинговою фірмою "Ека-Захід" станом на 30.11.01р. закінчився 07.03.03р.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив. Свої заперечення обгрунтував тим, що:
- згідно п.1.1 договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.03р. предметом договору є будівля блоку обслуговування до гуртожитку ( площа надземної частини - 571,2 м кв., підвалу - 124,6м кв.) що розташована по вул. Пасічна, 14 а в м.івано-Франківську;
- продаж об"єкту здійснено на підставі :
а) дозволу Мінпромполітики України №10/4-485 від 07.03.02р.;
б) дозволу ДПІ в м.Івано-Франківську №25403/24-1-205 від 17.07.02р.;
- продаж будівлі здійснено у відповідності до ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами". Таким чином до реалізації такого майна застосовуються інший порядок;
- торги не визнані в установленому порядку незаконними;
- дії керівника ДП ВО "Карпати" , щодо відчуження майна не визнані протиправними;
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з"ясувавши всі обставини та керуючись діючим законодавством, суд
встановив:
Між сторонами - ДП ВО "Карпати" та МП "Орієнтир" 26.09.03р. укладено договір купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі, а саме: будівлю блоку обслуговування до гуртожитку ( площа надземної частини - 571,2м кв., підвалу - 124,6 м кв.) , що розташована по вул.Пасічна, 14 а в м.Івано-Франківську.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, угода може бути визнаною недійсною з підстав чітко визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 4 ст. 180 ГК України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Як вбачається із матеріалів справи, розділом першим вказаного договору п. 1.1. визначено предмет договору, а саме - будівля блоку обслуговування до гуртожитку (площа надземної частини –571,2 м. кв, підвалу –124,6 м.кв), що розташована по вул. Пасічна, 14 а, в м. Івано-Франківську.
Відповідно до дозволу податкового керуючого Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № 25403/24-1-205 від 17.07.2002 року ( наявний в матеріалах справи), виданого на підставі ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетними та цільовими фондами», надано право платнику податків –ДП ВО «Карпати»самостійно реалізувати виділені ним власні активи, що знаходяться у податковій заставі.
У вказаному дозволі чітко зазначено, що об’єктом який знаходиться в податковій заставі, і щодо якого був наданий дозвіл на відчуження є саме - будівля блоку обслуговування для гуртожитку по вул. Пасічна, 14.
Окрім того, відповідно до листа Міністерства промислової політики України № 10/4-1-485 від 07.03.2002 року ( наявний в матеріалах справи), за зверненням ДП ВО «Карпати», Міністерством надано дозвіл на реалізацію основних фондів даного підприємства , є саме - будівлю блоку обслуговування для гуртожитку .
З наведеного вище, вбачається, що предметом договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.2003 року, було визначено майно, яке перебувало в податковій заставі і яке зазначене в дозволі податкового керуючого від 17.07.2002 року, листі Мінпромполітики України від 07.03.2002 року, а саме - будівля блоку обслуговування для гуртожитку по вул. Пасічній, 14 а в м. Івано-Франківську.
За таких обставин, доводи позивача про те, що під час аукціону та укладення договору купівлі-продажу між покупцем та продавцем, не було встановлено предмету договору є необґрунтованими та такими, що суперечать дослідженим матеріалам справи.
Пунктом 1.6. договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.2003 року, визначено, що продаж об’єкта здійснено у відповідності до ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетними та цільовими фондами»на підставі :
- дозволу Мінпромполітики України № 10/4-1-485 від 07.03.2002 року;
- переліку майна, що не включається до складу ЦМК ВО «Карпати», що затверджений державним секретарем Мінпромполітики;
- дозволу ДПІ в м. Івано-Франківську № 25403,24-1-205 від 17.07.2002 року.
Відповідно до п. 2 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю»затвердженого наказом ФДМ України від 30.07.99р.№1477 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.99р. № 573/3866 , положення визначає порядок відчуження суб'єктами господарювання державного майна, закріпленого за державними підприємствами, їх структурними підрозділами, функції з управління майном яких в установленому порядку передані до державних органів приватизації, державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, орендодавцем якого є Фонд державного майна України, Фонд майна Автономної Республіки Крим, регіональні відділення Фонду державного майна України (далі - державні органи приватизації).
Пункт 3 вищевказаного Положення передбачає, що дія цього Положення не поширюється на:
а) відчуження цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів;
б) відчуження індивідуально визначеного майна, яке в установленому порядку включене до переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до законодавчих актів України з питань приватизації;
в) відчуження майна, на яке відповідно до нормативно-правових актів України встановлені обмеження чи заборона на його відчуження (застава, податкова застава, накладення арешту тощо);
г) відчуження майна, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно-правовими актами України (примусове відчуження, відчуження військового майна та інше).
Як з протоколу № 1 аукціону по продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 25.06.2003 року, так і з самого договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.2003 року, вбачається, що предметом відчуження було майно, яке знаходиться в податковій заставі.
Отже, відповідно до підпункту "в" п. 3 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю»затвердженого»Наказом ФДМУ № 1477 від 30.07.1999 р. , дія вказаного Положення не поширюється на спірні правовідносини, щодо укладеного між ДП ВО «Карпати»та МП «Орієнтир»договору купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність позиції позивача про відсутність у продавця на момент продажу необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Таким чином, вказані правовідносини щодо відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»( далі Закон 2181-14) від 20.12.2000 року, та затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 року «Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають у податковій заставі».
Відповідно до Закону 2181-14 організація продажу активів платника податків здійснюється податковим керуючим такого платника податків. Платник податків ( для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом , уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності , та повного погашення суми податкового боргу ( 10.1.2. - 10.1.3).
Відповідно до п.10.5.2 Закону 2181-14 та п.10.4 Договору , даний Договір не підлягає нотаріальному посвідченню.
Порядок реалізації активів, що перебувають у податковій заставі визначаються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на п.17 Порядку "Про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.02р. №538, податковий керуючий має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію не описаних активів, які перебувають у податковій заставі, за умови спрямування отриманої в результаті такого продажу виручки на погашення податкового боргу.
Суд зауважує, що ні в судовому засіданні, ні долученими до справи документами, позивач не довів, що процедура торгів (аукціон) і подальше укладення договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.2003 року відбулись з порушенням вищезазначених нормативно-правових актів, які регулюють відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
Що стосується посилання позивача на те, що укладенням спірного договору нанесено шкоду інтересам держави, то воно спростовується наступним.
Дії реєстратора ОБТІ по проведенні останнім державної реєстрації об’єкту нерухомого майна по вул. Пасічній, 14 та внесення завідомо неправдивих даних у витяг про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, не стосується предмету спору, а сам реєстратор не є стороною такого договору.
Крім того, відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.06.06р. в діях посадових осіб ДП ВО "Карпати" при укладенні спірного договору зловживань не виявлено.
Більше того, дії керівника ДП ВО "Карпати" щодо відчуження майна, яке перебувало у податковій заставі, висновок експерта щодо оцінки майна, та торги, в установленому законом порядку не оскаржувалися.
За таких обставин, доводи позивача визнаються судом не переконливими , а позовні вимоги, такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 67 ГПК України судом ухвалою від 12.02.08р. вжито заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст.68 ГПК України у разі відмови у позові, суд скасовує забезпечення позову.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.203,638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами", Положення "Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю", ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
в позові відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 12.02.08р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кобецька Світлана Миколаївна
Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане 23.05.08
Виготовлено в АС "Діловодство суду"___________ Сивак Ірина Михайлівна