ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 р. | № 14/246 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач), |
Мележик Н.І., |
Подоляк О.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. в справі № 14/246 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Творець", м. Ніжин, Чернігівська область до Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Ніжинської міської Ради, м. Ніжин, Чернігівська область про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. (суддя Книш Н.Ю.) у позові відмовлено, повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Творець" з державного бюджету надмірно сплачене державне мито в сумі 69 грн. 86 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. (судді: Смірнова Л.Г. –головуючий, Алданова С.О., Коротун О.М.) залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р.
Рішення та постанову мотивовано повною оплатою відповідачем обсягу робіт за договором підряду № 76 від 03.08.2005 р. та відсутністю угоди сторін про збільшення цього обсягу, а відтак, і про збільшення вартості робіт.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. та прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. в справі № 14/246, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Творець" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення, яким просив позов задовольнити
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач без достатньої правової підстави зберіг грошові кошти у розмірі вартості реконструкції не передбачених договором 7, 48 кв.м. будівлі, і в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України має повернути безпідставно набуте майно.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 4 рішення виконавчого комітету Ніжинської міської радим від 21.07.2005 р. № 418 позивачем передано на баланс відповідача частину недобудованої будівлі за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 79-В, загальною площею 228, 78 кв.м.
Передача вказаної будівлі підтверджується актом прийняття частини будівлі від 22.07.20905 р.
03.08.2005 р. між відповідачем (підрядником) та позивачем (замовником) укладено договір підряду № 76, відповідно до п. 1.1 якого позивач прийняв на себе виконання робіт по реконструкції частини адмінбудівлі, яка передана Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (замовнику). Згідно проектної документації, передбачено реконструкцію житлового будинку на 30 квартир за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 79-В.
Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість робіт по договору становить 450000, 00 грн.
Згідно пункту 3.2 договору, договірна ціна робіт формується на підставі документів, розроблених Держбудом України.
При погодженні загальної вартості робіт з реконструкції будівлі сторони керувались додатком до листа від 13.05.2005 р. № 7/8-412 Державного комітету України з будівництва та архітектури " Про інформацію щодо опосередкованої вартості спорудження житла по регіонах України", відповідно до якого станом на дату укладання договору опосередкована вартість спорудження 1 кв. м. житла в Чернігівській області складала 1967, 00 грн.
Позивач стверджує, що ним замість 228, 78 кв.м житла реконструйовано 236, 2 кв.м, тобто виконано роботи з реконструкції зайвих 7,48 кв.м, що на думку останнього підтверджується листом відповідача Ніжинському міському голові про розподіл реконструйованих квартир, в якому зазначена загальна реконструйована площа, та технічним паспортом на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, № 79-В.
В поясненнях від 30.10.2007 р. № 903 позивачем зазначено, що сторони спору не домовлялись про збільшення площі реконструкції частини будівлі у вказаному житловому будинку.
Саме тому, позивач обґрунтовує позовні вимоги необхідністю застосування до спірних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Таким чином, на думку позивача, відповідач зберіг без достатньої правової підстави 14713, 16 грн. (вартість реконструкції 7, 48 кв.м.).
Суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженням позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України, та користувався при прийнятті рішення нормами Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови договору підряду.
Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно частини 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.
17.08.2005 р. сторони підписали додаткову угоду до договору підряду № 76 від 03.08.2005 р. щодо реконструкції частини будівлі за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 79-В, площею 228, 78 кв.м, яка до укладання цього договору підряду була передана підрядником замовнику на баланс за актом приймання-передачі частини будівлі від 22.07.2005 р., що передбачена п. 3 договору вартість робіт по договору в сумі 450000 грн. є вартістю робіт з реконструкції 228, 78 кв.м. будівлі, зазначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, в тому числі 12194, 00 грн. за технічний нагляд. У пункті 3 додаткової угоди сторони погодили, що вартість реконструкції 1 кв.м. становить 1967 грн., а п. 6.11 договору виклали в новій редакції, відповідно до якої по закінченню реконструкції об'єкту (до 31.12.2005 р.) підрядник передає замовнику квартири не більше 228, 78 кв.м.
Відповідно до п. 4.7 договору, підрядник після закінчення робіт, направляє замовнику акт, а замовник протягом 10 днів з дня отримання акту повертає його підряднику оформленим.
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Позивач виконав роботи, а відповідач прийняв їх, що підтверджується актами прийняття виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 р. на суму 435154, 00 грн., за грудень 2005 р. на суму 2652, 00 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 р. на суму 435145, 00 грн. та грудень 2005 р. на суму 2652, 00 грн. На підтвердження проведення технічного нагляду по об'єкту реконструкції адмінбудівлі під тридцяти квартирний житловий будинок на суму 12194, 00 грн., яка передбачена додатковою угодою до договору підряду № 76 від 03.08.2005 р., відповідачем подано оригінал акту виконаних робіт від 24.10.2004 р.
Таким чином, позивачем виконані роботи по реконструкції частини адмінбудівлі на суму 450000 грн.
Заперечень у сторін щодо об'єму виконаних робіт під час передачі та відповідного прийняття підрядних робіт не було.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони не переглядали договірну ціну, не укладали додаткових угод щодо її зміни.
Згідно пункту 4.8 договору, розрахунок за виконані роботи проводиться замовником за фактичними витратами, відповідно до форми Ф-3 після підписання акту виконаних робіт.
Позивач не оспорює факт проведення відповідачем повного розрахунку по № 967 від 02.09.2005 р., № 1251 від 14.10.2005 р., № 1348 від 02.11.2005 р., № 1347 від 02.11.2005 р., № 1361 від 03.11.2005 р., № 1535 від 26.12.2005 р.
Крім цього, судом першої інстанції досліджено, що умови договору та додаткової угоди до договору не містять домовленості сторін щодо площі реконструкції по кожній квартирі, а також змін розміру площі реконструкції та змін розміру площі після реконструкції.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. в справі № 14/246 прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального законодавства, і підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. в справі № 14/246 залишити без змін.
Головуючий, суддя: | Ж. Бернацька |
Судді: | Н. Мележик |
О. Подоляк |