ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" травня 2008 р. Справа № 49/67-08
вх. № 1928/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання Кононенко Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПП Фірма "Хімекс", м. Івано - Франківськ
до ПП "Промінь", м. Харків
про стягнення 1976,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги перевезення згідно договору № 05/09-ПиПЗ від 06.09.2006 року та замовлення № ДБ-000000210 від 05.09.2006 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена позивачем до стягнення сума становить 1976,90 грн., з яких 1600 грн. - сума основного боргу та 376,90 грн. - пеня Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно направленої вимоги № 11-100 від 14.11.2006 року.
10.04.2008 року через канцелярію суду позивач надавав заяву про зміну позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 2097,36 грн. з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних витрат. Заяву було прийнято судом до провадження та продовжено розгляд справи з її урахуванням.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, 14.05.2008 року до канцелярії суду надійшла заява про залучення до матеріалів справи шляхового листа № 73 від 02.09.2006 року.
Суд, дослідивши надану заяву, вважає за необхідне її задовольнити та залучити наданий доказ до матеріалів справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд в ухвалах від 20.03.2008 року та від 16.04.2008 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
05.09.2006 року між ПП "Фірмою "Хімекс" (Перевізник) та ПП "Промінь" (Експедитор) був укладений договір № 05/09-МиПЗ про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно умов якого ПП "Фірма "Хімекс" (Перевізник) зобов’язався на підставі письмових замовлень від ПП „Промінь” (Експедитор) виконати транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать позивачеві, у відповідності із умовами договору та замовлень (п. 1.2 договору), а ПП "Промінь" (Експедитор) зобов'язався у відповідності до п. 3.2.4 договору оплачувати послуги позивача при наявності товарно - супроводжувальних документів, які підтверджують виконання послуг позивачем. П. 3.1.4, 3.1.7 договору передбачений обов'язок перевізника надати до пункту завантаження всі необхідні документи, що передбачені замовленням або діючим законодавством, а також відмітити в ТТН отримання вантажу вантажоотримувачем.
До матеріалів справи додане замовлення № ДБ-000000210 на перевезення вантажу (відводи, фланці) за маршрутом м. Дніпродзержинськ - м. Київ. Ставка за перевезення вантажу становила 1600 грн. в тому числі й ПДВ.
Позивач вказує, що він виконав умови договору та здійснив перевезення, обумовлене замовленням № ДБ-000000210. В підтвердження здійснення вказаного перевезення позивач надав накладну № 06-09/2006 від 06.09.2006 року, яка укладена між вантажовідправником ТОВ "Аметист" та вантажоотримувачем ТОВ "Інтертекст LTD" на спірний вантаж.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно до ч. 5 ст. ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Так, статтею 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР (далі Статут) затвердженого постановою Ради міністрів України від 27 червня 1969 року N 401, із змінами та доповненнями встановлено, що товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).
В ухвалі суду від 16.04.2008 року суд витребував у позивача товарно - транспортну накладну та подорожній лист вантажного автомобіля відповідно до яких здійснювалося перевезення замовлене відповідачем 05.09.2006 року замовленням ДБ-000000210.
Позивач вказав, що товарно - транспортна накладна на спірне перевезення не оформлялась. Позивач надав до матеріалів справи копію листа № 15/11 від 15.01.2008 року, який надійшов від вантажоотримувача ТОВ "Інтертекст LTD", та в якому останній повідомляє, що вантаж згідно накладної № 06-09/2006 від 06.09.2006 року отримано в повному обсязі без пошкоджень. Претензій до перевізника не було, товарно - транспортна накладна не оформлялась. Проте з цього листа не вбачається яким перевізником здійснювалось перевезення.
Позивач надав суду шляховий лист № 73 від 02.09.2006 року вантажного автомобіля МАN держ. номер 16698ІВ, який, як стверджує відповідач виконував перевезення 06.09.2006 року на виконання спірного замовлення. Дослідивши наданий шляховий лист, судом встановлено, що в ньому не вказано найменування вантажу, відповідно графа не заповнена взагалі, в графі "номери додаткових товарно- транспортних документів" вказані накладна № 38/47 та накладна № 49459, які до матеріалів справи в підтвердження виконання спірного перевезення не надавались. Жодного посилання на накладну № 06-09/2006 від 06.09.2006 року, яка додана до справи в шляховому листі немає.
Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ХІ - 0000091 від 08.09.2006 року, який позивач додав до матеріалів справи не підписаний з боку ПП "Промінь".
Відповідно до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Тобто обставини по справі повинні встановлюються лише тими засобами доказування, які визначено самим законом, а саме товарно-транспортними документами та путьовими листами.
Відповідно до с. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного суд, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем на наведено достатніх підстав стверджувати про здійснення перевезення, обумовленого договором договір № 05/09-МиПЗ про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2006 року та замовленням № ДБ-000000210, а отже не наведено достатніх доказів на підтвердження виникнення у відповідача зобов'язань по сплаті заборгованості за надані послуги з перевезення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Задовольнити заяву позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 19.05.2008 року.
Суддя Кононова О.В.