ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 р. | № 3/66-443 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ходаківської І.П.
Суддів: Савенко Г.В.
Волковицької Н.О.
перевіривши матеріали
касаційної скарги Тернопільської міської ради
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 року
у справі №3/66-443 господарського суду
Тернопільської області
за позовом ПП “Торговий дім “Тернопіль”
до Тернопільської міської ради
Тернопільського відділу земельних ресурсів
про визнання права користування земельною ділянкою,
За участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача 1: Гірняк В.М. дов. № 565/01 від 21.04.2006 року
відповідача 2: не з’явився
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 19.10.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 07.08.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого судді Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Самусенко С.С. прийнято до провадження касаційну скаргу Тернопільської міської ради. Розгляд касаційної скарги призначено на 19.10.2006 року.
В зв’язку з завантаженням судді Самусенко С.С., справа розглядалась 19.10.2006 року колегією суддів у складі: головуючий – Ходаківська І.П., судді Савенко Г.В., Волковицька Н.О., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.10.2006 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.03.2004 року по справі №3/66-443 задоволено позовом ПП “Торговий дім “Тернопіль” до Тернопільської міської ради та відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради, яким зобов’язано Тернопільську міську раду погодити з ПП “Торговий дім “Тернопіль” місце розташування ринкового комплексу з торговими рядами в м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4 та документально оформити вказане погодження; визнано за ПП “Торговий дім “Тернопіль” право користування земельною ділянкою площею 1527 кв. м. згідно з планом розташування ринкового комплексу з торговими рядами правомірним; зобов’язано Тернопільську міську раду в особі відділу земельних ресурсів укласти договір оренди земельної ділянки площею 1527 кв.м., згідно з планом розташування, що знаходиться в м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4 необхідних для влаштування ринкового комплексу з торговими рядами з ПП “Торговий дім “Тернопіль” на термін 25 років.
Рішенням від 15.12.2005 року у справі №3/66-443 господарський суд Тернопільської області скасував прийняте останнім рішення від 18.03.2004 року за нововиявленими обставинами в частині правомірності користування земельною ділянкою розміром 250 кв. м. та 350 кв. м.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 року у справі №3/66-443 рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року у справі №3/66-433 за ново- виявленими обставинами в частині правомірності користування земельною ділянкою площею 350 кв. м.
Скаржник, не погоджуючись з мотивами викладеними в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 року у справі №3/66-443 звернувся з касаційною скаргою в якій просить скасувати відповідну постанову в частині відмови у перегляді рішення за ново виявленими обставинами щодо правомірності користування земельною ділянкою площею 350 кв.м., з мотивів неправильного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права, та залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року у справі №3/66-443 без змін.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої і апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року у справі №3/66-443, Львівський апеляційний господарський суд обґрунтовуючи постанову від 08.06.2006 року, виходив з того, що Тернопільська міська рада звернулася із заявою про перегляд рішення суду від 18.03.2004 року у справі №3/66-443 за ново виявленими обставинами 07.11.2005 року, тобто за межами двох місячного строку з дня винесення постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №3/66-443 від 29.06.2005 року, а оскільки перегляд господарським судом Тернопільської області рішення від 18.03.2004 року за нововиявленими обставинами відбувався без поновлення строків, згідно ст. 113 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами в цій частині.
Перевіривши достатність встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Статтею 113 ГПК України визначено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Заява до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у випадку подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом. Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.
Однак, як зазначено на штампі вхідного номера, що проставлено на постанові Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2005 року та про що свідчать наявні у матеріалах справи докази, повний текст постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 року у справі №3/260-2785 надійшов на адресу Тернопільської міської ради 19.08.2005 року, у зв’язку з чим в заяві Тернопільської міської ради від 01.11.2005 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник просив визнати причини пропуску строку поважними та відновити строк передбачений ст. 113 ГПК України.
Згідно положень ст. 113 ГПК України та положень ст. 53 ГПК України про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність ухвали про відмову в поновленні строку на перегляд судового рішенння за ново виявленими обставинами. Крім того, зі змісту рішення господарського суду Тернопільської області випливає, що суд призначивши справу до розгляду за ново виявленими обставинами відповідно поновив пропущений строк. Таким чином, клопотання про поновлення строку перегляду судових рішень по справі №3/66-443 за нововиявленими обставинами було задоволено, оскільки заяву було прийнято до провадження та розглянуто по суті, а ухвали про повернення заяви з мотивів відхилення клопотання про поновлення строків господарським судом не приймалось.
Зроблене судом апеляційної інстанції витлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України не ґрунтується на її змісті у зв’язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено її неправильне застосування. Так, ст.53 Господарського процесуального кодексу України не пов’язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Такі обставини можуть бути самими різноманітними, наприклад, в Листі ВГСУ від 23.12.02р. № 05-2/1486 „ Щодо відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги” до кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником рішення місцевого господарського суду після закінчення процесуального строку на його оскарження. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Крім того, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Як свідчить мотивувальна частина оскаржуваної постанови апеляційна інстанція не вважає, що ухвалене за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення є неправильним по суті.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене вище, виходить також з того, що завдання господарського судочинства є захист порушених прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
У зв’язку з вище викладеним з мотивами викладеними в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 року у справі №3/66-443 колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може, у зв’язку з чим, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню в частині відмови у перегляді рішення за нововиявленими обставинами стосовно правомірності користування земельною ділянкою площею 350 кв.м., а рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року залишенню без змін, як таке, що повно та всебічно висвітлює всі необхідні для вирішення справи по суті фактичні обставини та прийнято у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Тернопільської міської ради задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 року у справі №3/66-443 скасувати в частині відмови у перегляді рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року у справі №3/66-443 за нововиявленими обставинами щодо правомірності користування земельною ділянкою площею 350 кв.м.
3. Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2005 року у справі №3/66-443 залишити без змін.
Головуючий - суддя І. Ходаківська
Судді Г.Савенко
Н.Волковицька