АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11 -1448/2006 р.

Категорія ст. 186 ч. 2 КК України Головуючий 1 інст. Дзямко О.П. Доповідач 2 інст. Алєйніков Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого: Гриценко СІ.

Суддів: Алєйнікова Г.І., Литвина В.В.

За участю прокурора: Шелудько З.Л.

розглянувши в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_1 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.05.2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Енергодар, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, який проживає за АДРЕСА_1, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки із покладенням на нього зобов'язань.

ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Енергодар, руський, навчається ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за АДРЕСА_2, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 104, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік із покладенням на нього зобов'язань.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 і неповнолітній ОСОБА_2 засуджені за те, що вони 07. 03. 2006 року приблизно 16 годин з корисливих мотивів і по попередній змові між собою, переслідуючи гр. ОСОБА_3, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння його майном, прослідували за ним в 1-й під'їзд дому АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 залишився біля вхідних дверей для нагляду за навколишнім оточенням, а ОСОБА_1, завдавши удару в спину, а потім і в обличчя гр. ОСОБА_3, чим заподіяв йому фізичний біль, відкрито заволодів ощадною книжкою на його ім'я і грошима, що знаходилися в ній, в сумі 680 грн.

1

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи обставин справи, доведеності вини і юридичної кваліфікації, просить вирок районного суду змінити і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а також виключити із вироку застосування ст. 76 КК України. Посилається на те, що при винесенні вироку суд не врахував, той факт, що він вину визнав повністю, сприяв слідству та щиро розкаюється в скоєному, характеризується позитивно, а також те, що він повністю відшкодував заподіяну шкоду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, прокурора який просив вирок районного суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає підстави до задоволення апеляції та зміни вироку з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у здійсненні ними злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обґрунтованими.

Суд на обґрунтування свого висновку, щодо доведеності винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послався на їх показання, як під час досудового, так і судового слідства.

Зі справи видно, що засудженні у судовому засіданні повністю визнали себе винними у скоєні ними злочину і не оспорюють його.

Суд вивчив всі докази по справі та надав їм правильну оцінку та правильно кваліфікував дії засуджених.

Обґрунтовано, районний суд застосував при призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ст. ст. 75,104 КК України.

При цьому, приймаючи таке рішення, районний суд послався на те, що обидва вони злочин вчинили вперше, характеризуються позитивно, відсутність збитку і тяжких наслідків по справі, роль і ступінь участі кожного, а також думку потерпілого, який вважав можливим звільнити їх від призначеного покарання з випробуванням.

Однак апеляційний суд вважає, що призначаючи покарання засудженим районний суд не в повній мірі врахував всі пом'якшувальні обставини.

Матеріалами справи встановлено, що засудженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали повністю і в скоєному щиросердо розкаялися, а також відшкодували заподіяний збиток, характеризуються позитивно.

Вказані обставини, хоча і були відомі районному суду, проте при призначенні покарання не враховані повною мірою.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що можливо призначити покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосуванням ст. 69 КК України більш м'якого покарання ніж передбачено законом.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 працює разом з батьком в Росії колегія суддів знайшла можливим не покладати на засуджених обов'язків, вказаних в ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст.. 362,365,366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

2

Вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 29. 05. 2006 р. у відношенні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - змінити.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Призначити покарання ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Виключити з вироку суду застосування ст. 76 КК України до засуджених.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий: Судді:

З