ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2012 р.Справа № 5017/337/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Філінюка І.Г.,
Суддів: Сидоренка М.В. та Аленіна О.Ю.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 178 від 15.03.2012 р.)
при секретарі судового засідання - Щербатюк О.В.
за участю представника:
від Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції - ОСОБА_1., за довіреністю № 265/10 від 05.03.12;
Представник ПП "СОВ" у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Про причину нез'явлення суд не повідомив.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу
Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.02.2012 р.
у справі № 5017/337/2012
за заявою Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання банкрутом Приватне підприємство „СОВ”
Відповідно до ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
07.02.2012 року ухвалою господарського суду Одеської області за заявою Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції порушено провадження у справі № 5017/337/2012 (суддя Бахарєв Б.О.) про банкрутство Приватного підприємства “СОВ”відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заява мотивована тим, що Приватне підприємство “СОВ”має заборгованість в сумі 2 811 933,77 грн., не подає до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції податкову звітність і присутні ознаки припинення боржником підприємницької діяльності.
Ухвалою місцевого господарського суду від 21.02.2012 року провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “СОВ”припинено.
Зазначена ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що заявником в порушення вимог ухвали суду від 07.02.2012 року не надано доказів відсутності боржника за юридичною адресою відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2012 року Білгород-Дністровська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду від 21.02.2012 р. скасувати, справу № 5017/337/2012 направити на новий розгляд.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Білгород-Дністровська об’єднана державна податкова інспекція посилається на те, що запис про непідтвердження статусу відомостей про юридичну особу, є підтвердженням того, що юридична особа не знаходиться за юридичною адресою.
На думку скаржника Приватне підприємство “СОВ”є відсутнім за юридичною адресою, оскільки в результаті направлення держреєстратором реєстраційної картки на адресу Приватного підприємства “СОВ”поштовий конверт повернувся відправнику і адресату не вручений.
Відзив на апеляційну скаргу від ПП „СОВ” до суду не надходив.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка представника боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2012 р. об 11:00 годині, про що учасники судового процесу повідомлені належним чином.
В судове засідання 04.04.2012р. з’явився представник Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції. Доводи апеляційної скарги підтримував у повному обсязі.
Представник ПП „СОВ” в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомив.
При цьому слід відзначити, що ухвала суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду надсилались ПП „СОВ” рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на фізичну адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.01.2012р., місцезнаходження ПП “СОВ”є: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Горького, будинок 16.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з ч. 1 вказаної статті, незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності.
В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 05.01.2012 року, отриманий на зипит Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому має місце запис: “статус відомостей про юридичну особу: не підтверджено”.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що запис про непідтвердження статусу відомостей про юридичну особу, не є підтвердженням відсутності юридичної особи Приватного підприємства “СОВ”за юридичною адресою, оскільки дані правові категорії не є тотожними.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, нормами ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
У зв’язку з чим, при встановленні факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Згідно із ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби,направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Отже, запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.
В свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.
В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Проте такі докази ініціюючим кредитором до суду не надані.
У зв’язку з чим, при встановленні факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Разом з тим, господарським судом Одеської області не було враховано тієї обставини, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, порушення справи про банкрутство стає можливим вже при наявності хоча б однієї з ознак відсутності підприємницької діяльності боржника, а не їх сукупності.
Відсутність боржника за місцезнаходженням не є єдиною підставою, яку Білгород-Дністровська об’єднана державна податкова інспекція зазначає в заяві про порушення справи про банкрутство ПП „СОВ”. Ініціюючий кредитор також посилався на неподання до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції податкової звітності, що підтверджується копією акту № 4894/1502 від 01.12.2010 р., який є в матеріалах справи (арк. справи - 28).
Відповідно до вказаного акту звітність по ПДВ не подавалась Приватним підприємством „СОВ” за листопад, грудень 2009 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, а це свідчить про наявність у ДПІ іншої законної підстави, передбаченої ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо звернення із заявою про банкрутство відсутнього боржника.
З огляду на викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеського області від 21.02.2012 року по справі № 5017/337/2012- скасувати.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції - задовольнити, ухвалу господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. у справі № 5017/337/2012 - скасувати.
Справу направити на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя М.В. Сидоренко
Суддя О.Ю. Аленін
Повний текст постанови підписано 06 квітня 2012 року