КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012                                                                                           № 15/175-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Разіної  Т.І.

суддів:            Дзюбка П.О.

          Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1 -  представник за дорученням № 93/2012/02/13-7 від 13.02.2012;

від боржника: ОСОБА_2 -  представник за дорученням №400/486 від 28.032012;

від ДК „Укроборонпром”: ОСОБА_3 -  представник за дорученням № Д-394/2012 від 02.04.2012;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий В'язовченко А.М. (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 26.06.1997);

від розпорядник майна боржника В'язовченка А.М.: ОСОБА_4 представник за дорученням № 01-14 від 02.04.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  публічного акціонерного товариства „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 15/175-б (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою     публічного акціонерного товариства „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”, м. Київ

до боржника  державного підприємства „Київський державний завод «Буревісник», м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про порушення  справи  про банкрутство державного підприємства „Київський державний завод «Буревісник», оскільки останній неспроможний сплатити борг в сумі 1697072,96 грн., який є безспірним та підтверджується відповідними рішенням господарського суду та виконавчими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011 порушено провадження у справі № 15/175-б за особливостями, передбаченими ст.ст. 3-14  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2011 залучено до участі у справі Міністерство промислової політики України, Фонд державного майна України, прокуратуру Дарницького району міста Києва, Кабінет Міністрів України, Державний концерн „Укроборонпром” та Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України; зобов’язано Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України надати суду погоджену кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника та призначено розгляд справи у  підготовчому засіданні на 21.02.2012.

На виконання вимог ухвали суду від 14.12.2011 від Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України надійшов лист, я в якому повідомлено суд, що відповідно до протокольного рішення Комісії з підготовки пропозицій Міністерства юстиції України щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 25.01.2012 № 7, керуючись частиною другою статті 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Положенням про Комісію з підготовки пропозицій Міністерства юстиції України господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 26.08.2011 № 2039/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.08.2011 за № 1019/19757, Міністерство юстиції України пропонує господарському суду міста Києва призначити розпорядником майна у справі № 15/175-6 про банкрутство державного підприємства “Київський державний завод “Буревісник” арбітражного керуючого В'язовченка Анатолія Михайловича, ліцензія серії НОМЕР_2 від 07.11.2011.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 15/175-б (суддя Хоменко М.Г.) визнано безспірні грошові вимоги публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» в розмірі 1697393,96 грн.

Зобов’язано ініціюючого кредитора згідно з ч. 5 ст. 11 Закон  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон) за власний рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета «Голос України») чи Кабінету Міністрів України (газета «Урядовий кур’єр») оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування.

Призначено у справі № 15/175-б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого  В'язовченка Анатолія Михайловича (ліцензія серії НОМЕР_2 від 07.11.2011 р.), якого зобов’язано у строк не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання подати суду складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 р. № 788, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстр заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів.

Зобов’язано розпорядника майна проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках і за результатами письмово поінформувати суд до дати попереднього засідання та повідомити осіб, які подадуть заяви з грошовими вимогами до боржника про дату, час і місце призначення попереднього засідання.

Призначено дату проведення попереднього судового засідання у справі № 15/175-б на 15.05.2012 р. на 15:00 (не пізніше трьох місяців від підготовчого засідання).

Призначено перші загальні збори кредиторів на 01.06.2012 р. (не пізніше трьох місяців і десяти днів від підготовчого засідання).

Відмовлено публічному акціонерному товариству «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»  в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана ухвала мотивована тим,  що кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” в розмірі 1697393,96 грн. є документально підтвердженими, безспірними, сума боргу становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітних плат та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

В частині призначення розпорядника майна дана ухвала мотивована тим,  що кандидатура арбітражного керуючого В'язовченка Анатолія Михайловича має наявні переваги в порівняні з іншими кандидатурами арбітражних керуючих, оскільки, була запропонована Департаментом нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за результатами прийняття протокольного рішення Комісії з підготовки пропозицій Міністерства юстиції України щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 25.01.2012 № 7.

При цьому, місцевий господарський суд керувався Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011,  ст.ст. 1, 2,  3-1, 6, 7,11, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 15/175-б в частині призначення розпорядника майна, прийняти нове судове рішення, яким розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левковича О.К.

Апеляційна скарга мотивована дослідження не в повному обсязі доказів, та тим, що  не надано належної оцінки місцевим господарським судом клопотанню ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 21,02.2012 за вих. № 71/953 про відкладення розгляду справи, що  на думку апелянта є порушенням вимог ст. 43 ГПК України. Також, скаржник мотивує свою апеляційну скаргу порушенням господарським судом норм процесуального права, а саме вимог ст. 87 ГПК України, яке полягає в не надсиланні скаржнику оскаржуваної ухвали у встановлені чинним законодавством строки.

В судовому засідання 03.04.2012 представник ініціюючого кредитора підтримував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник боржника надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав, зазначених в ньому.

Представник ДК «Укроборонпром» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав, зазначених в ньому.

Розпорядника майна боржника арбітражний керуючий В'язовченко А.М. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав, зазначених в ньому.

Дослідивши копії матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. (ч.ч. 1, 2 статті 31 Закону).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 31 Закону).

В той же час боржник - ДП „Київський державний завод «Буревісник” є державним підприємством, у статутному фонді якого частка державної власності становить 100 відсотків та відноситься до підприємства оборонно-промислового комплексу України, як стратегічне підприємство  згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2001 року, діяльність якого має загальнодержавне значення для економіки та безпеки держави та належить до сфери управління державного концерну «Укроборонпром», який діє відповідно до Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно – промисловому комплексі» № 3531–VI від16.06.2011 року.

За приписами частини 2 статті 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Державний орган з питань банкрутства: пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом;

У відповідності до Указу Президента України від 06.04.2011 № 395/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України», Міністерство юстиції України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади основним завданням, якого є формування і забезпечення реалізації державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, політики з питань банкрутства.

Тобто,  Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої з формування та забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства.

Згідно п. 11 наказу Міністерства юстиції  України від 05.03.2012 № 368/5-а «Про затвердження Порядку внесення господарському суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», Міністерство юстиції України щодо державних підприємства бо підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25%, у разі порушення щодо них справи про банкрутство, пропонує господарському суду кандидатуру арбітражного керуючого за результатами аналізу всіх звернень, поданих із дотриманням вимог цього Порядку.

Відповідно до положень статей 2, 13 Закону, зазначено про право  ініціюючого кредитора та державного органу з питань банкрутства надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна.

Як вбачається з копій матеріалів справи, до господарського суду міста Києва звернулися з пропозицією взяти участь у даній справі в якості розпорядника майна арбітражні керуючі Струць М.П., Мисенко Я.В.,  Кирик В.К., Вязовченко А.М (а.с. 44, 46, 50, 79, 80, 83).

Копіями матеріалів справи підтверджується, що ініціюючим кредитором – публічним акціонерним товариством „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” було використано своє право та надано суду пропозицію щодо призначення розпорядником майна державного підприємства „Київський державний завод «Буревісник” арбітражною керуючого Левковича О.К.

В той же час, як зазначалось вище на виконання вищенаведених норм права та ухали місцевого суду Міністерством юстиції України, за результатом розгляду кандидатур претендентів, було запропоновано господарському суду міста Києва призначити розпорядником майна у справі № 15/175-6 про банкрутство державного підприємства “Київський державний завод “Буревісник” арбітражного керуючого В'язовченка Анатолія Михайловича.

Питання про призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів доходить висновку про правомірне призначення розпорядником майна арбітражного керуючого В'язовченка Анатолія Михайловича згідно оскарженої ухвали.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Натомість, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що призначення господарським судом розпорядником майна боржника іншої кандидатури арбітражного керуючого, ніж та, яка була запропонована кредитором у справі, не є порушенням прав останнього та норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Незважаючи на наявність права кредиторів запропонувати кандидатуру розпорядника майна, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, оскільки пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна є правом кредиторів у справі про банкрутство, якому (праву) відповідно до ст. 13 Закону не кореспондує обов’язок господарського суду приймати та призначати таку кандидатуру арбітражного керуючого.

Щодо посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом вимог господарсько-процесуального права, а саме ст.ст. 43, 87 ГПК України, які полягають в ненаданні належної оцінки клопотанню про відкладення та не направленні оскаржуваної ухвали у встановлений законодавством строк, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ст. 77 ГПК України, господарському суду надано право відкласти розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. В той же час дана норма не передбачає обов’язку відкладати розгляд справи за наявності відповідного клопотання сторони. Також, скаржник не був позбавлений можливості скористатися своїм правом сторони у справі, наданим ст. 22 ГПК України, та звернутися до суду з клопотанням про отримання оскаржуваної ухвали у строки встановленні господарським процесуальним правом. До того ж, відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.

В даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені скаржником порушення процесуального права призвели до прийняття неправильної ухвали. Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає аргументованих підстав на підтвердження зазначених порушень і не приймає до уваги дані твердження скаржника.

В іншій частині ухвала господарського суду міста Києва від 21.02.2012 р. сторонами у справі не оскаржується, однак відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду в повному обсязі. Апеляційний суд, розглянувши копії матеріалів справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, встановив, що ухвала місцевого господарського суду в частині що не оскаржується є законною та обґрунтованою і відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в копіях  матеріалів справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в  копіях матеріалів справи  дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43,  47, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,  Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 21.02.2012  у справі № 15/175-б залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут  Київенерго”  залишити без задоволення.

Копії матеріалів справи № 15/175-б повернути до господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Разіна  Т.І.

Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Сотніков С.В.