ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 лютого 2008 р.

№ 7/488

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

С. Шевчук, С. Владимиренко, І. Воліка (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного підприємства (ДП) Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник"

на рішення

від 09.08.2007

господарського суду міста Києва

у справі

№ 7/488

за позовом

Приватного підприємства (ПП) "Купава"

до	ДП Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник"

про	визнання права власності

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Перехрестенко С.Д. (дов. № б/н  від 14.01.2008)

відповідача

Сірик В.В. (дов. № 05 від 17.01.2008)

В С Т А Н О В И В:

ПП "Купава" звернулося до господарського суду з позовом до ДП Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" про визнання права власності на нежитлове приміщення № 65, площею 623,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ. А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2005 між ПП "Купава" та ДП Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" укладено договір № 1498/1 про спільну діяльність по створенню інженерних мереж, технічної інфраструктури і реконструкції (будівництву) нежитлового приміщення, розташованого за адресою;             м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ. "А", № 65,  площею 623,1 кв.м  (поверх 1).

В подальшому, 07.06.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір              № 1507-1 відступлення частки в договорі № 1498/1 від 30.05.2005, згідно з умовами якого вартість части відповідача у спільній діяльності становить 1 773 165,02 грн.

Ця частка складається з нежитлового приміщення № 65 за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, що є об’єктом реконструкції (будівництва) за договором                 № 1498/1, нематеріального активу –права користування земельною ділянкою під забудову площею 0,46175 га за адресою: м. Київ вул. Коперника, 16-А, та здійснення технічного нагляду, і становить 25%.

                       Доповідач:  Волік І.М.

Позивач на виконання договору № 1507-1 від 07.06.2005  перерахував на раху-

нок відповідача його частку участі у розмірі 2 450 000,00 грн., таким чином, оплативши повну вартість частки відповідача внесену нерухомим майном та правом землекористування.

          Однак, відповідач відмовляється передати право на земельну ділянку площею 0,46175 га та на нежитлове приміщення № 65 за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, що зумовлює неможливість здійснення повноважень по виконанню функцій замовника по реконструкції (будівництву) та порушує майнові  інтереси позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2007 у справі № 7/488 (суддя М.Якименко) позов задоволено повністю; визнано за ПП "Купава" право власності на нежитлове приміщення № 65, площею 623,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ. "А".

Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції виходив з наступних обставин, встановлених в ході судового розгляду.

30.05.2005 між позивачем та відповідачем укладений договір № 1498/1 про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників по реконструкції (будівництву) об'єкту соціального призначення зі створенням інженерної інфраструктури

Дозвіл на укладення договору №1498/1 надано Міністерством оборони України.

30.05.2005 на виконання умов договору № 1498/1 відповідачем було передано позивачу за актом приймання - передачі виділене для спільної діяльності майно - нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ. «А», № 65.

Предметом договору № 1498/1 є проведення спільної діяльності по створенню інженерних мереж, технічної інфраструктури і реконструкції (будівництву) нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ. «А», № 65, площею 623,1 кв.м. (поверх 1), відповідно до проекту, що буде розроблено та затверджено у встановленому порядку.

07.06.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1507-1 відступлення частки в договорі № 1498/1 від 30.05.2005 про спільну діяльність без              об'єднання вкладів учасників по реконструкції об'єкта соціального призначення зі створенням інженерної інфраструктури (далі - договір № 1507-1).

Відповідно до п. 2.3. договору № 1507-1 вартість частки відповідача у спільній діяльності становить 1 773 165, 02 грн. Ця частка складається із нежитлового приміщення № 65 за адресою: м.Київ, вул. Коперніка,16-а, що є об'єктом реконструкції (будівництва) за договором № 1498/1, нематеріального активу - права користування земельною ділянкою під забудову, площею 0,46175 га за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, та здійсненням технічного нагляду, і становить 25%.

Відповідно до п. п. 2, 3 договору № 1507-1 позивач за взаємною домовленістю з відповідачем перераховує до 31.12.2007 на рахунок відповідача грошові кошти, передбачені у пункті 2 договору, в розмірі 2 450 000,00 грн.

На виконання умов договору № 1507-1 позивач платіжними дорученнями                  № 0183 від 20.07.2007, № 1240 від 19.07.2007, № 1247 від 20.07.2007, № 1259 від 20.07.2007, № 1239 від 19.07.2007 перерахував 2 450 000, 00 грн.

Перерахована на рахунок загальна сума є ідентичною сумі вказаній в п. 3 договору № 1507-1.

Відповідачем умови п.5 договору № 1507-1 виконані не були, оскільки фактичної передачі у власність позивача нежитлового приміщення № 65 за адресою: м.Київ, вул. Коперника, 16-А, та права користування земельною ділянкою площею 0,46175 га не відбулось.

Виходячи з вищенаведеного, господарський суд першої інстанції  прийшов до висновку, що укладений договір № 1498/1 про спільну діяльність та договір                      № 1507-1 відступлення частки в договорі № 1498/1 від 30.05.2005 відповідає вимогам ст.ст. 141, 180 ГК України, відповідно до яких держава здійснює права власника через уповноважені органи державної влади., управління об’єктами державної власності здійснюються Кабінетом Міністрів України, і за його уповноваженням,  центральні та місцеві органи  виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, здійснюють також інші суб’єкти.

Крім цього, місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні  зазначає,  що договір № 1498/1 про спільну діяльність не суперечить  вимогам         ст.ст. 6, 1131 ЦК України (форма та умови договору про спільну діяльність) та                ст. 180 ГК України (істотні умови господарського), а умови договорів № 1498/1 від 30.05.2005 та № 1507-1 від 07.06.2005 повністю відповідають вимогам                              ст.ст. 20, 84, 77, 125 Земельного кодексу України та Закону України "Про використання земель оборони".

Також, в ході розгляду спору в суді першої інстанції господарським судом встановлено, що договір № 1498/1 від 30.05.2005 (із доповненнями, внесеними договором №1507-1 від 07.06.2005) відповідає вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Таким чином, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що  відповідач розпорядився своїм вкладом - нежитловим приміщенням, шляхом укладення договору № 1507-1 від 07.06.2005, яким визначена повна оплата суми вкладу відповідача позивачем з подальшими діями відповідача з передачі цього вкладу позивачу.

Оскільки між відповідачем та позивачем було укладено такий різновид угоди як договір про спільну діяльність, який не передбачає обов'язкової умови передачі майна за складеним актом здачі-приймання, так як не є договором купівлі-продажу за своєю правовою природою, а також враховуючи надану чинним законодавством можливість відступу сторін при укладенні угоди від положень цивільного законодавства та врегулювання відносин на власний розсуд, вимоги позивача щодо визнання права власності та зобов'язання відповідача передати позивачу нерухоме майно, яке знаходиться в м. Києві по вул. Коперніка, 16, літ. «А», № 65, задоволено місцевим господарським судом в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням господарського суду першої інстанції, ДП Міністерства оборони  України "Укроборонпостачальник" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від  09.08.2007 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування  господарським судом першої інстанції норм матеріального та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2005 між позивачем та відповідачем,  на вимогу органу управління майном –Міністерства оборони України було укладено договір № 1498/1 про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників по реконструкції (будівництву) об'єкту соціального призначення зі створенням інженерної інфраструктури.

Спірна будівля була отримана на баланс ДП Міністерства оборони України  "Укроборонпостачальник" на підставі наказу Міністерства оборони України від 15.11.1999 № 342, складеного на його виконання додатку № 2 та акту № 2/00 від 25.12.1999 прийому-передачі нежитлових приміщень.

Відповідно до протоколу наради з питань ефективного використання цілісних майнових комплексів іншого майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України від 19.05.2005, погодженого 20.05.2005 заступником Міністра оборони України Кредісовим В.А., було вирішено питання про необхідність проведення реконструкції будівель та споруд, які належать            ДП Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" на праві господарського відання шляхом залучення коштів для спільної реконструкції об’єктів.

Згідно з розпорядженням заступника генерального директора                                  ДП МОУ "Укроборонпостачальник" відповідачем було проведено конкурсний відбір найкращої пропозиції щодо спільної діяльності по створенню інженерних мереж, технічної інфраструктури і реконструкції (будівництву) нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16а, літ «А», № 65, площею 623,1 кв.м. (поверх 1), переможцем якого став позивач.

В подальшому, було отримано від заступника Міністра оборони України Кредісова В.А., який діяв на підставі наказу Міністра оборони України від 21.04.2005 № 234 та на підставі довіреності Міністерства оборони України в особі Міністра оборони України від 19.05.2005, згоду на спільну діяльність з реконструкції (будівництва) на земельній ділянці, де знаходиться спірна будівля, та внесення частки відповідачем.

Крім цього, відповідач на момент укладення договору №1498/1 від 30.05.2005, знаходився в процедурі банкрутства і відповідно до п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражним керуючим - розпорядником майна відповідача Щербанем О.М. листами від 30.05.2005 та від 07.06.2005 було надано погодження на його укладення, в тому числі договору № 1507-1 про відступлення частки в договорі № 1498/1 від 30.05.2005.

Згідно з п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Таким чином, в порушення вимог закону було дозволено відчуження майна, яке належить Міністерству оборони України та було передано ДП МОУ "Укроборонпостачальник" на праві господарського відання.

Право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках передбачених законом.

В ході розгляду справи  в господарському суді першої інстанції не було повно та всебічно з’ясовано правовий статус спірного майна, а саме нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 16-а, літ «А», № 65, площею 623,1 кв.м.                       (поверх 1), що призвело до неповноти встановлення господарським судом першої інстанції фактичних обставин справи, і, відповідно до неналежної їх юридичної оцінки.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство, яким є відповідач, має право відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Розпоряджатись в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що в порушення процесуальних норм права господарський суд першої інстанцій, вирішуючи спір, не врахував вимоги закону, не розглянув у судовому процесі всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, оскаржуване рішення підлягає до скасування, а справу слід направити на новий розгляд.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2007 року у справі                     № 7/488 скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

      Головуючий, суддя                                                              С. Шевчук

Судді :                                                                                   С. Владимиренко

                                                                                               І. Волік