ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 квітня 2008 р.

№ 6/271

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка I.A. —головуючого, Разводової С.С., Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ з газопостачання та газифікації "Чернівцігаз"

на рішення

господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року

та постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 10 січня 2008 року

у справі

№ 6/271

господарського суду

Чернівецької області

за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до	ВАТ з газопостачання та газифікації "Чернівцігаз"

про	зобов'язання вчинити дії

за участю

представників сторін

від позивача –

Єнік Є.В.

від відповідача –

Мартинюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

          

ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до ВАТ з газопостачання та газифікації «Чернівцігаз»про спонукання до виконання договірних зобов'язань, а саме: оформити документально акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору від 03 січня 2005 року № 54/052290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1 200 992,00 м3, за серпень 2006 року в кількості 1 222 839,00 м3 та за вересень 2006 року в кількості 12 555 776,00 м3, а також зобов'язати відповідача надати повноважним представникам позивача дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість вільного доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання умов договору та порушення вимог Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України від 30 травня 2003 року № 264.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року у справі №6/271 (суддя Паскарь А.Д.) позовні вимоги ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" задоволено, зобов'язано ВАТ "Чернівцігаз" протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі документально оформити акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору №54/05/2290-ВТ від 03 січня 2005року на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1 200 992,00 м3, за серпень 2006 року в кількості 1 222 839,00 м3 та за вересень 2006 року в кількості 1 255 776,00 м3; зобов'язано ВАТ "Чернівцігаз" протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі надати повноважним представникам ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ; стягнуто з ВАТ "Чернівцігаз" державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконувалися договірні зобов'язання, спричинене наданням позивачу актів приймання-передачі газу за липень, серпень, вересень 2006р., кількість постаченого газу по яких не відповідає умовам Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України від 30 травня 2003 року № 264.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 січня 2008 року у справі №6/271  (Судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року - без змін.

В касаційній скарзі ВАТ з газопостачання та газифікації "Чернівцігаз" просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 січня 2008 року у справі №6/271, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги ВАТ з газопостачання та газифікації "Чернівцігаз" вважає оскаржувані рішення прийнятими із порушенням норм матеріального і процесуального права, зазначаючи, зокрема, ст.ст. 41, 43, 63, 84, 99 ГПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом Чернівецької області та Львівським апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено наступні обставини у справі № 6/271.

Між ДК «Газ УкраїниAK «Нафтогаз України»Чернівецької філії (постачальник) та ВАТ «Чернівцігаз»(покупець) 03 січня 2005 року укладено договір № 54/05/2290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ для нормованих технологічних втрат газу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до умов вказаного договору кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з Методикою визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженою Наказом Міністерства палива і енергетики України від 30 травня 2003 року №264, Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою Наказом міністерства палива і енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 та Положенням про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива і енергетики України від 26 жовтня 2004 року № 668 (далі Положення).

Відповідно до п.3.4 договору приймання-передача газу оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов'язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За п.3.13 договору покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат.

У пункті 4.2 Положення  вказано, що рівень граничних нормованих втрат газу визначається на підставі розрахунків, виконаних, зокрема, на базі Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.

Вимогами Методики, а саме п.5.4, передбачено, що методологія визначення питомих виробничо-технологічних втрат газу під час його транспортування газорозподільними мережами побудована на принципах використання індивідуальних граничних показників обсягів виробничо-технологічних втрат газу за умов нормативної герметичності газопроводів і його елементів.

Судами попередніх інстанцій вказано, що зазначеними вище Положенням та Методикою передбачається розрахунок саме граничних, а не будь-яких інших обсягів втрат газу, які визначаються за константу при відповідних розрахунках. Жодної зміни розміру цих втрат газу ані в сторону зменшення, ані в сторону збільшення чинні Положення та Методика не передбачають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з січня 2005 року по липень 2006 року відповідач належним чином та відповідно до положень вказаної Методики здійснював розрахунок нормованих втрат газу та надавав позивачу належним чином оформлені відповідно до вимог Методики акти приймання-передачі газу для нормованих втрат, які були підписані сторонами.

Згідно умов договору складання актів приймання-передачі є підставою для розрахунків між сторонами.

При цьому, покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат покупця до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору,  призводить до  несплати  отриманого  ним  природного газу для нормованих технологічних втрат.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, при визначенні технологічних втрат газу за спірний період, не враховує п.6.6 Методики, якою встановлено, що загальний обсяг виробничо-технологічних втрат газу за певний період визначається за відповідною формулою.

З такими висновками судів не можна погодитися.

Згідно статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і прийняті рішення та постанова у зв’язку з цим недостатньо обґрунтовані.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення" суди повинні неухильно додержуватися вимоги про законність і обгрунтованість рішення в цивільній справі. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено невідповідність складених відповідачем актів приймання-передачі газу умовам договору, Положенню про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах та Методиці визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.

Однак, такий висновок є передчасним, оскільки питання про відповідність розрахованої відповідачем кількості природного газу на виробничо-технологічні втрати, вказаної в актах приймання-передачі газу, відповідним нормативним актам, не досліджувались господарськими судами належним чином.

Попередніми судовими інстанціями не застосовано положення ст. 41 ГПК України про можливість роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

В даному випадку потребують спеціальних знань і мали бути поставлені судовій експертизі питання щодо вищенаведених розрахунків кількості газу.

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою Наказ Міністерства палива та енергетики України Про затвердження Змін до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними  мережами № 558 від 20 листопада 2007 та Змін до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2007 року за №1357/14624, відповідно до якого фактичні виробничо-технологічні  втрати  газу   можуть   бути зменшені  на  підставі  даних  про  заміну застарілого обладнання, газопроводів, застосування ефективних ущільнювальних матеріалів, а також даних,  одержаних за результатами випробувань технологічного обладнання,  експериментальних  вимірювань,  а  також  моніторингу режимів  роботи  газорегуляторних  пунктів  і  установок,  домових регуляторів тощо.

Судовими інстанціями також не досліджено та не з’ясовано належним чином питання щодо наявності сплати відповідачем вартості отриманого ним природного газу.

Враховуючи вищенаведене, Вищий господарський суд України встановив, що прийняті судові рішення господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказані рішення та постанова не відповідають положенням ст. 43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, а тому суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду і передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищевказане, дослідити належним чином наявні у справі та додатково витребувані у сторін докази, розглянути питання призначення відповідної судової експертизи щодо розрахунків кількості природного газу на виробничо-технологічні втрати, зкрема, вказаної в актах приймання-передачі газу, та при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийняти відповідне рішення.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ з газопостачання та газифікації "Чернівцігаз" задовольнити.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 у справі №6/271 скасувати.

Справу № 6/271 передати на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя                                                                      І. Плюшко

Судді:                                                                                          С. Разводова

          С. Самусенко