Справа № 4-1026/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Фаркош Ю.А.,
при секретарі Павлишин В.І.,
за участю прокурора Сіліної Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин та зобов»язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що він 08.12.2011 в судовому засіданні ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, подав заяву про злочин, яка за рішенням головуючого судді, була передана представнику Генеральної прокуратури України для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України.
Зазначає, що дана заява Генеральною прокуратурою України не розглянута та не зареєстрована в канцелярії прокуратури, рішення в порядку ст. 97 КПК України за заявою не прийнято.
У зв»язку з чим просить зобов’язати Генеральну прокуратури України прийняти рішення про реєстрацію його заяви в канцелярії прокуратури та прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України.
В судове засідання заявник ОСОБА_1, який утримується у Менській виправній колонії № 91 не доставлявся, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. В додатку до скарги міститься клопотання ОСОБА_1 про виклик в судове засідання свідків, проведення розгляду справи за їх участю та фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши думку прокурора про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи вимоги кримінально-процесуального закону щодо предмету, меж та порядку судового розгляду справ даної категорії, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягають та про можливість розгляду скарги у відсутність заявника, при наявності зворотнього поштового повідомлення.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала та просила залишити її без задоволення, вважала доводи скарги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
У відповідності з положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Таке право не може бути обмежене навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб’єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.
За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді заяви про злочин підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1, подана в судовому засіданні ВССУ з розгляду цивільних у кримінальних справ, направлена суддею Швець В.А. за належністю до прокуратури м. Києва та була зареєстрована 21.02.2012 за вхідним номером «6239»( а.с.11).
23.02.2012, тобто в триденний строк, дану заяву направлено до прокуратури Голосіївського району м. Києва за належністю для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.15). Вказане узгоджується з вимогами ст. 97 КПК України, оскільки згідно з ч.2 даної норми, по заяві або повідомленню про злочин, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити у порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
За таких обставин, судом, при розгляді справи не встановлено надходження до Генеральної прокуратури України заяви ОСОБА_1 про злочин, подану в судовому засіданні ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, що також підтверджується листом Генеральної прокуратури України від 21.02.2012 ( а.с.4), а тому суд позбавлений можливості перевірити доводи скарги щодо неприйняття Генеральною прокуратурою України рішення, передбаченого ст. 97 КПК України, за результатами розгляду його заяви про злочин.
Одночасно чинним КПК України не передбачений розгляд тих вимог, які висуває заявник в частині зобов’язання судом Генеральної прокуратури України стосовно вчинення певних дій, оскільки, виходячи зі змісту норм чинного кримінально-процесуального законодавства України розгляд таких вимог покладе на суд замість здійснення судового контролю досудового слідства функцію судового розгляду всупереч порядку, визначеному КПК України.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин та зобов»язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 97, 236 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин та зобов»язання вчинити певні дії –залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Суддя