Справа № 11-а 428\2006р.                       Головуючий у 1 інстанції Назарук В.А.

Категорія - ст. 185 ч.З

КК України                                          Доповідач Іващук В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 10 дня

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - Міщенко О.А. суддів: Гладкого С.В., Іващука В.Я. з участю прокурора Клімашевич Н.О. засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Острозького районного суду від 15 червня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, народжена в ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, українка, вдова, з середньою освітою, не працююча, раніше неодноразово судима, останній раз 6 липня 2000 року Рівненським міським судом за ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) із застосуванням ст.43 КК України (1960 року) на три роки і десять місяців позбавлення волі, - засуджена за ч.З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків на три роки і один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано судом винною і засуджено за те, що вона, будучи в стані алкогольного сп"яніння, в липні 2003 року в нічний час проникла у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрала майно ОСОБА_2. на суму 1080 гривень.

В поданій на вирок суду апеляції, засуджена просить вирок суду скасувати, оскільки вона викрала майно потерпілої не з корисливих мотивів, а з ревнощів до співмешканця ОСОБА_3. Згодом, вона повернула ОСОБА_2. викрадені речі та примирилася з потерпілою. Вважає, що потерпіла написала заяву про вчинення даного злочину під тиском працівників міліції. Суд розгляну справу поверхово та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, клопотання засудженої на підтримання поданої нею апеляції, висновок прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляції та матеріали справи, судова палата прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Винність засудженої у вчиненні інкримінованого їй злочину, встановлена сукупністю зібраних у справі доказів і по суті в апеляції не заперечується.

Сама засуджена, як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції дала послідовні і об"єктивні показання про механізм вчинення крадіжки у ОСОБА_2.

Твердження апелянта про викрадення нею майна потерпілої з мотивів ревнощів, спростовується показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_4, які показали, що коли, наступного дня після вчинення злочину, звернулися до ОСОБА_1 з вимогу повернути викрадене майно, засуджена заявила, що крадіжки не вчиняла.

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку суду, по справі не виявлено.

При обранні виду та міри покарання, суд першої інстанції належним чином врахував тяжкість вчиненого засудженою злочину, її особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують вину.

Підстав для зміни вироку суду, судова палата не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова палата,

УХВАЛИЛА:

Вирок Острозького районного суду від 15 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляцію засудженої без задоволення.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

Копія вірна: Суддя-доповідач

Іващук В.Я.