ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 400/4172/24

адміністративне провадження № К/990/48008/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року (головуючий суддя Птичкіна В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (головуючий суддя Лук`янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі № 400/4172/24 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Первомайської міської ради, Первомайської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про скасування рішення № 1 від 29 квітня 2024 року,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

02 травня 2024 року ОСОБА_2 (депутат Первомайської міської ради, далі також позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Первомайської міської ради (далі також відповідач-1, ВК Первомайської МР), Первомайської міської ради (далі також відповідач-2, міська рада) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 (народний депутат України), в якому просив скасувати рішення Первомайської міської ради № 1 від 29 квітня 2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

12 грудня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга третьої особи - ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

03 січня 2025 року від Первомайської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На думку позивача, рішення Первомайської міської ради від 29 квітня 2024 року № 1 «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайськ», в порушення пункту 12 статті 8 Закону України від 21 березня 2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі також Закон № 3005-IX) та постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (далі також Постанова № 996) було прийнято без проведення консультацій з громадськістю, що призвело до «… порушення як його власних прав на висловлення власної точки зору так і до порушення прав всіх містян …».

Водночас позивач зауважив, що спірне рішення було прийнято міською радою з порушенням шестимісячного строку, початком якого є 22.06.2023 - день оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії зі стандартів державної мови «Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Миколаївській області» (додаток 13 до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22.06.2023 № 230).

Позивач також пояснив, що зазначення у позові як другого відповідача виконавчого комітету Первомайської міської ради обумовлено виключно порядком відшкодування судових витрат.

Третя особа підтримала доводи позивача.

Відповідач-1 у відзиві на позов вказав, що депутат місцевої ради не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах.

Вважає, що спірним рішенням права ОСОБА_2 як депутата міської ради не були порушені.

На думку відповідача-1, позивач як мешканець міста мав можливість висловити свою думку щодо його перейменування, а також як депутат міської ради міг взяти участь у відповідному голосуванні.

Міська рада вказала на хибність доводів ОСОБА_2 відносно того, що при прийнятті спірного рішення підлягали застосуванню норми Закону № 3005-IX.

Водночас зауважила, що позачергова сесія Ради, на засіданні якої було прийнято спірне рішення, була ініційована 14-ма депутатами, що відповідає статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Первомайської міської ради VIII скликання.

Також міська рада вказала, що прийняття спірного рішення не передбачало дотримання вимог, встановлених затвердженим постановою КМУ № 996 Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 червня 2023 року, на виконання вимог Закону № 3005-IX, Національна комісія зі стандартів державної мови (далі - Комісія) прийняла рішення № 230 «Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартами державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови» (далі - рішення Комісії).

Місто Первомайськ зазначено у відповідному переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики), - розділ ІІ додатку 13 до рішення Комісії. Рекомендація - запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

29 грудня 2023 року Первомайська міська рада на засіданні 59-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

У преамбулі цього рішення, серед іншого, є посилання на Закон № 3005-IX, на рішення Комісії, а також на результати проведених консультацій з громадськістю та рекомендації постійно-діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15 грудня 2023 року (протокол № 8-Т).

За змістом рішення від 29 грудня 2023 року, Рада:

затвердила пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» (пункт 1);

затвердила пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання до Верховної Ради України про перейменування міста Первомайська, що додаються (пункт 2);

зобов`язала відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ради подати затверджені пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» на розгляд Верховної Ради України (пункт 3).

Додатком до рішення від 29 грудня 2023 року є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … до Первомайської міської ради подано рекомендацію про перейменування міста Первомайськ у місто Ольвіополь … на підставі викладеного, з урахуванням рішення Первомайської міської ради від 29 грудня 2023 року № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» …».

Згідно з «Висновком про перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (від 29.05.2024 № 04-23/03-2024/94494), Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку та містобудування підтримав подані пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів щодо перейменування (у тому числі - пропозиції Ради), рекомендував Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» прийняти в цілому.

У додатку 1 до зазначеного висновку запропонована назва міста Первомайськ - місто Ольвіополь, у додатку 2 - запропонована назва Первомайського району - Ольвіопольський район.

Саме такі назви містяться у зареєстрованому 19 квітня 2024 року проекті Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів (№ 11188), що підтверджується інформацією на офіційному веб-порталі парламенту України.

25 квітня 2024 року до Первомайської міської ради надійшло звернення 14 депутатів з проханням скликати 29 квітня 2024 року позачергову сесію з питання «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

Розпорядженням від 26 квітня 2024 року № 93-р Первомайський міський голова скликав на 29 квітня 2024 року позачергову сесію Ради з внесенням на її розгляд питання «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

За змістом протоколу від 29 квітня 2024 року засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, 22 депутати Ради (загальна кількість - 38) проголосували за 2 варіанти перейменування - «місто Первомайськ» та «місто Богославськ».

29 квітня 2024 року Первомайська міська рада на засіданні 64-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (далі - рішення від 29 квітня 2024 року, спірне рішення).

Відмінності між рішенням від 29 грудня 2023 року та рішенням від 29 квітня 2024 року полягають у тому, що у преамбулі рішення від 29 квітня 2024 року відсутні вказівки на рекомендації постійно-діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15 грудня 2023 року (протокол № 8-Т); замість слів «місто Ольвіополь» (рішення від 29 грудня 2023 року), у рішенні від 29 квітня 2024 року містяться слова «місто Богославськ».

Додатком до рішення від 29 квітня 2024 року є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … згідно з результатами проведених консультацій з громадськістю щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області за рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області від 29 квітня 2024 року № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Богославськ» …».

Рішення від 29 квітня 2024 року було подано на розгляд до Верховної Ради України.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на засіданні Верховної Ради 18 вересня 2024 року Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів, в тому числі, щодо перейменування міста Первомайськ у місто Ольвіополь, Первомайський район - Ольвіопольський район (№ 11188), який виносився на розгляд на підставі рішення від 29 грудня 2023 року № 1 не набрав голосів, що підтверджується інформацією на офіційному вебпорталі парламенту України (порядок денний 18 вересня 2024 року).

Суд апеляційної інстанції наголосив, що проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Ольвіополь та Первомайського району Миколаївської області на Ольвіопольський район № 12085Д та Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Ольвія та Первомайського району Миколаївської області на Ольвійський район № 12096Д - відхилені (сесія ВРУ 09 жовтня 2024 року ).

Проект постанови Верховної Ради за результатами розгляду рішення відповідача від 29 квітня 2024 року про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Богославськ та Первомайського району Миколаївської області на Богославський район зареєстровано за № 12100 від 07 жовтня 2024 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі ОСОБА_2 , як депутат Первомайської міської ради, звернувся до суду з позовом про скасування рішення Первомайської міської ради № 1 від 29 квітня 2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зазначив, що наслідки неподання органом місцевого самоврядування у визначений строк (з урахуванням дня оприлюднення рішення Комісії останнім днем цього строку було 22 грудня 2023 року) відповідних пропозицій, встановлені Законом № 3005-IX.

На думку суду першої інстанції, подання пропозицій після закінчення цього строку не може бути підставою для скасування рішення від 29 квітня 2024 року.

Водночас суд зауважив, що вимоги Порядку № 996 для органів місцевого самоврядування носять рекомендаційний характер (пункт 5 Постанови № 996).

Також, на думку суду, дію рішення від 29 квітня 2024 року (яке відповідно до Закону № 3005-IX є пропозицією органу місцевого самоврядування) вичерпано, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.

Судом першої інстанції акцентовано увагу на тому, що незгода мешканця міста (позивача) з рішенням міської ради не є підставою для висновку про незаконність рішення.

За позицією суду першої інстанції, позивач не навів аргументів щодо невідповідності змісту рішення вимогам Конституції та законів України, а також порушення його прав, свобод або законних інтересів спірним рішенням.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас суд акцентував увагу на тому, що в позовній заяві, яка подана на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, позов подано позивачем, як депутатом Первомайської міської ради. Зауважив, що звертаючись до суду з адміністративним позовом та обґрунтовуючи свої вимоги, позивач не розмежовує порушені права територіальної громади міста Первомайськ та його права, як він зазначає, на висловлювання власної думку.

Також судом апеляційної інстанції взято до уваги, що оскаржуване у цій справі рішення прийнято на засіданні сесії Ради, на якому приймав участь позивач, як депутат Первомайської міської ради, та висловив свої зауваження по питанню прийняття рішення про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області.

За позицією суду апеляційної інстанції, депутати міських рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 12 статті 8 Закону № 3005-IX, правовий висновок Верховного Суду відсутній.

Акцентує увагу на тому, що керуючись пунктом 12 статті 8 Закону № 3005-IX Первомайська міська рада Миколаївської області повинна була до 22 грудня 2023 року провести консультації з громадськістю та ухвалити відповідне рішення.

Так, 11 грудня 2023 року на офіційному вебсайті Первомайської міської ради Миколаївської області було опубліковано оголошення про початок громадських обговорень щодо перейменування міста Первомайська на 1. «місто Богославськ»; 2. «місто Ольвіополь»; 3. «місто Орлик»; 4. «місто Ольвія»; 5. «місто Богополь»; 6. «місто Голта».

На думку скаржника, громадські обговорення були розпочаті та проведені у строк, встановлений пунктом 12 статті 8 Закону № 3005-IX та 29 грудня 2023 року прийнято рішення № 1 від 29 грудня 2023 року «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або місто Ольвіополь».

Втім, 29 квітня 2024 року Первомайська міська рада прийняла ще одне рішення №1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області», поза межами строку, визначеного пунктом 12 статті 8 Закону № 3005-IX.

Наполягає на тому, що у цій справі позивач виступав як громадян України, права якого порушені, а не як депутат місцевої ради.

Акцентує увагу на тому, що звертаючись до суду не зазначав, що діє в інтересах територіальної громади як депутат місцевої ради.

Також зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано постанову КМУ від 03.11.2010 № 996 без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 06.02.2019 у справі № 720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі № 1640/3147/18, від 27.02.2018 у справі № 495/7147/16-а.

Покликається на Рекомендацію № R (87) 16 Комітету міністрів Ради Європи щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб.

Первомайська міська рада у відзиві на касаційну скаргу погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та зауважує, що під час розгляду справи позивач не зміг відповісти на питання, яке саме його право буде відновлено у разі скасування рішення місцевої ради.

Вважає, що спірне рішення не породжує та не змінює ані прав, ані обов`язків позивача, тому скасування такого рішення не буде мати наслідком відновлення будь-яких прав позивача.

Акцентує увагу на тому, що в уточненій позовній заяві позивач зазначив свій статус як депутат Первомайської міської ради.

Водночас з покликанням на пункт 3 частини 1 статті 339 КАС України вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Згідно із пунктом 29 частини першої статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

21 березня 2023 року був прийнятий Закон України № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (публікація в офіційному виданні - 27.04.2023 року, дата набрання чинності - 27.07.2023 року).

Пунктом 11 статті 8 Закону № 3005-IX передбачено, що Національній комісії зі стандартів державної мови протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність із стандартами державної мови.

22 червня 2023 року Комісія прийняла рішення № 230 «Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартами державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови».

Місто Первомайськ зазначено у відповідному переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики), - розділ ІІ додатку 13 до рішення Комісії. Рекомендація - запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

Згідно із пунктом 12 статті 8 Закону № 3005-IX органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільним адміністраціям населеного пункту (населених пунктів) у шестимісячний строк з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії зі стандартів державної мови переліку, передбаченого пунктом 11 цієї статті, у встановленому законодавством порядку провести консультації з громадськістю та подати з урахуванням рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів з метою приведення їх назв у відповідність із стандартами державної мови.

Верховна Рада України у шестимісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, приймає рішення про перейменування населених пунктів з урахуванням пропозицій, поданих органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями населених пунктів, військово-цивільними адміністраціями населених пунктів, та рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови. У разі якщо протягом строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, відповідні пропозиції не подані до Верховної Ради України, рішення про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови.

Так, предметом спору є рішення Первомайської міської ради № 1 від 29 квітня 2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 41 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Згідно із приписами статті 59 Закону України № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина перша).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята).

Офіційне тлумачення положенням частин першої, десятої статті 59 Закону №280/97-ВР дано у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.

Ухвалюючи рішення від 19.04.2009 у справі № 1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України, серед іншого, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Також колегія суддів зауважує, що вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у наявності у особи права на звернення за судовим захистом, а саме наявності відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Колегія суддів наголошує, що за приписами частин 2, 3 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Своєю чергою, стаття 160 КАС України визначає обов`язок позивача зазначити предмет спору та зміст позовних вимог.

Тобто, саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що в порушення пункту 12 статті 8 Закону № 3005-IX та Порядку № 996 спірне рішення було прийнято без проведення консультацій з громадськістю, що призвело до «… порушення як моїх власних прав на висловлення власної точки зору так і до порушення прав всіх містян …».

Судом апеляційної інстанції зауважено, що в уточненій позовній заяві позивач зазначає, що він є депутатом Первомайської міської ради.

Частиною другою статті 2 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV) передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 11 Закону № 93-IV, у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом № 280-97/ВР та Законом № 93-IV.

За змістом положень вказаних Законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас, депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах.

Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу, як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд уже вирішував питання можливості звернення окремих депутатів до суду з позовом в інтересах територіальної громади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 803/413/18 викладені такі висновки:

«…депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону № 280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом № 280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.».

Аналогічну правову позицію було висловлено в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 320/740/16-а (2-а/320/66/16), від 18 травня 2022 року у справі № 461/5439/17, від 16 січня 2024 року у справі № 150/928/14-а, від 14 лютого 2024 року у справі № 380/17653/21.

За наведеного правового регулювання та висновків ВС, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач не наділений повноваженнями звертатися в інтересах громади до судових органів, зазначаючи про порушення прав усіх містян.

Стосовно доводів позивача про те, що у спірному випадку порушені не лише права всіх містян, а і його власне право на висловлення власної точки зору, колегія суддів зазначає наступне.

Захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване у цій справі рішення прийнято на засіданні сесії Ради, на якому приймав участь позивач, як депутат Первомайської міської ради.

За змістом протоколу від 29 квітня 2024 року засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, депутату міської ради ОСОБА_2 надано слово для виступу, позивач висловив свої зауваження по питанню прийняття рішення про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області.

Так, 22 депутати Ради (загальна кількість - 38) проголосували за 2 варіанти перейменування - «місто Первомайськ» та «місто Богославськ».

29 квітня 2024 року Первомайська міська рада на засіданні 64-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1, додатком до якого є пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання до Верховної Ради України про перейменування міста Первомайська Миколаївської області.

Відтак, на засіданні сесії ради, на якому був присутній ОСОБА_2 , як депутат цієї ради та висловлював свої зауваження, були затверджені пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання про перейменування міста Первомайська Миколаївської області, які передані до Верховної Ради України, оскільки повноваження щодо перейменування міста Первомайськ віднесені саме до повноважень ВРУ.

Рішення від 29 квітня 2024 року було подано на розгляд до Верховної Ради України.

Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Богославськ та Первомайського району Миколаївської області на Богославський район зареєстровано за № 12100 від 07 жовтня 2024 року.

В контексті вимог статті 161 КАС України статус позивача як депутата встановлений судами попередніх інстанцій на підставі інформації, зазначеної в позові, який подано на виконання вимог ухвали суду від 07 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.

В світлі обставин, колегія суддів зазначає що позивач реалізував свої індивідуальні права щодо предмету спору зокрема крізь призму його повноважень як депутата та такий спосіб не обмежує його індивідуальних прав.

Водночас, на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме прийняття оскаржуваного рішення призвело до прямого та безпосереднього порушення його суб`єктивного права, що потребує судового захисту, та відповідно суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили.

Своєю чергою, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, рішення суду першої інстанції в редакції мотивувальної частини суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Водночас відсутні підстави для задоволення клопотання Первомайської міської ради про закриття касаційного провадження у справі з покликанням на пункт 3 частини першої статті 339 КАС України, оскільки третя особа є учасником справи та відповідно до статті 328 КАС України має право на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Первомайської міської ради про закриття касаційного провадження у справі № 400/4172/24.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року (в редакції постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року ) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 400/4172/24 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа