ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року                           м. Житомир                           справа № 240/21393/24

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги,

встановив:

Позивач звернувся до суду  із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача недоотриману грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій   та у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Натомість у 2023 році Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було виплачено позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2024 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 1000 грн. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у зазначеному розмірі позивач не погоджується, через що звернувся до суду.

Суддя своєю ухвалою прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду було постановлено зупинити провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.

У зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, ухвалою суду було поновлено провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив в якому зазначено, що Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 21 липня 2023 за №754, яка визначає механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Згідно вказаної постанови, грошова допомога виплачується учасникам бойових дій в розмірі 1 000 гривень. Відповідач зазначає, що діяв у відповідності до вимог вказаної постанови.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.

Як зазначає у позові позивач та визнається відповідачем, у 2024 році до Дня Незалежності України позивачу було виплачено щорічну разову грошову виплату у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 р. № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, у 2024 році»

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою.

У відповідь на заяву, відповідач листом повідомив позивача, що разова грошова допомога нарахована у розмірі, визначеному Постановою КМУ №369, оскільки іншого чинним законодавством не передбачено.

Вважаючи відмову у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, визначеному Постановою КМУ протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 21 та 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

- типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

В ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №440/14216/23 наведено такі ознаки типової справи:

1) позивачі є особами з інвалідністю внаслідок війни (ветеранами війни) та мають право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік;

2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності;

3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань";

4) позивачами у зазначених справах заявлено тотожні позовні вимоги.

Суд зауважує, що хоч дана адміністративна справа не відповідає вказаним в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 ознаками типових справ по відношенню до зразкової справи №440/14216/23, оскільки предметом судового розгляду у зразковій справі №440/14216/23 є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, а предметом судового розгляду у даній справі є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік, однак вказані правовідносини є подібними до правовідносин, які розглядаються Верховним Судом у зразковій справі №440/14216/23.

За результатом розгляду адміністративної справи №440/14216/23 Верховним Судом ухвалено рішення від 05.03.2024, яке скасоване постановою Великої Палати Верховного суду від 14.05.2025.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак при вирішенні цієї справи суд, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №440/14216/23, суд зазначає наступне.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає   (далі - Закону №3551).

Відповідно до статті 2 Закону №3551, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Пільги   учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них передбачені статтею 12 Закону №3551.

Зокрема, частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII передбачено виплату учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги.

Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону № 3551-XII Законом від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Однак зазначена норма зазнавала неодноразових змін та була предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.

Окрім того, вказана вище норма із частини четвертої, у зв`язку із внесенням відповідних змін до Закону №3551, стала частиною п`ятою статті 12 зазначеного Закону.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вказує, що передбачена частиною 5 статті 12 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата учасникам бойових дій має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення таких осіб, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави у цій сфері. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом і конкретно не визначена у Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46.

Тож встановлена частиною 5 статті 12 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою учасникам бойових дій, у зв`язку із чим, з урахуванням висновків Велика Палата Верховного Суду, суд вважає, що право саме на зазначену виплату не охоплюється поняттям «основоположні права і свободи людини» (Розділ ІІ Конституції України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (Закон №2983-IX), частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту:

«Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".»

Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду цієї   справи.

Отже, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 12 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ як спеціального закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23, серед іншого, дійшла висновку, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв`язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.

У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23 висновує, що втручання держави у право позивача на мирне володіння своїм майном - щорічною разовою грошовою виплатою (шляхом визначення Кабінетом Міністрів України її у меншому розмірі, ніж раніше) відповідає критерію законності.

Аналізуючи наведені вище норми законів № 3551-ХІІ й №2983-ІХ, приписи Конституції України, а також зміст спірних правовідносин, суд, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі №440/14216/23, робить висновок, що стаття 22 Конституції України, яка за своїм змістом адресована органу законодавчої влади, у цій справі не є застосовною, оскільки щорічна разова грошова виплата, встановлена частиною 5 статті 12 Закону №3551 безпосередньо не передбачена в Конституції України та визначається спеціальним законом, а тому на неї не поширюються й визначені статтею 22 Конституції України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав.

Так з метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 2 квітня 2024 р. №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, у 2024 році"

У постанові вказано: Установити, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах:

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;

Належними доказами підтверджується, що у 2024 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному в постанові Кабінет Міністрів України від 2 квітня 2024 р. №369.

Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, застосувавши правила частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, неконституційною не визнавалася,   діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання дій протиправними, стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                                       Г.В. Чернова

30.06.25